Верховна Рада України у другому читанні ухвалила законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це повідомляє «Громадське»
За проект закону № 5670-д проголосували 278 народних депутатів.
Згідно із документом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України та встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».
Закон передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Українську мову мають використовувати у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг.
Усі високопосадовці та керівники силових структур мають вміти розмовляти українською мовою. Також українська мова є обов’язковою для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо. Українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах.
Інтернет-ресурси за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською мовою, але можуть мати також інші мовні версії. Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких обов’язково має бути українською.
Документ також передбачає введення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Передбачене створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження закону.
Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державними символами — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» має унормувати законодавство України щодо мови після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон Колесніченка-Ківалова. Він передбачав можливість визнавати регіональною іншу мову там, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
