Закон про медіа: за та проти

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про медіа під номером 2693-д. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Народний депутат зазначив, що за проєкт закону проголосували 233 парламентарі. Не відддали голосів у повному складі дві фракції — "Голос" та "Європейська солідарність".

Голосування ВР за законопроєкт Про медіа

Що передбачає законопроєкт про медіа

У пояснювальній записці йдеться про те, що мета законопроєкту — це створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, регулюючих правовідносини у сфері медіа.

Текст закону, крім іншого, передбачає запровадження регуляції онлайн-медіа та блогерів і надає більше повноважень Нацраді.

Відповідно до законопроєкту за рішенням Національної ради або суду українські медіа можуть позбавити ліцензії чи реєстрації; заборонити видання та розповсюдження друкованого медіа, а також тимчасово заборонити поширення онлайн-медіа. Такі заходи можуть бути застосовані в разі порушення законодавства у сфері медіа. В тому числі це стосується роботи ЗМІ, які працюють на державу-окупанта.

Водночас, реєстрація для онлайн видань і блогерів буде добровільна. І ті, й інші можуть зареєструватися як медіа та отримати офіційний статус.

Закон Про медіа: за та проти

Ухвалення закону "Про медіа" — одна з вимог вступу до Євросоюзу, проте не всі сприймають документ оптимістично.

Його критики наголошують, що законопроєкт має слабкі місця, які можуть призвести до "розмінування культурного кордону з росією". Зокрема, вони виділяють наступні небезпечні пункти:

  • зменшення пісенної квоти на радіо на 10%;
  • нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, що може призвести до повернення на екрани російських артистів;
  • скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у шоу та фільмах;
  • скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
  • дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
  • скасування заборони пісень російських виконавців.

Водночас Євгенія Кравчук у відповідь на занепокоєння противників цього законопроєкту, запевняє, що ніякого урізання квот на українську мову не планується.

Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики зазначає, що законопроектом передбачене наступне:

  • заборона медіа держави-окупанта;
  • механізм боротьби з ворожими ОТТ-сервісами;
  • процедура формування чорних списків, зменшення зарегульованості процедурних питань діяльності Нацради;
  • ліберальніше регулювання онлайн-медіа;
  • кожна індустрія матиме свій орган співрегулювання.

Крім того, зазначає Кравчук, отримати дозвіл для ЗМІ стане легше, ліцензія замість 10 років діятиме необмежену кількість часу, а ліцензійний збір складатиме менше 5 тисяч гривень замість 360 тисяч.

До кінця вересня парламентарі чекатимуть висновок Єврокомісії для подальшого доопрацювання тексту закону.