Майже 60 тис. осіб взяли участь в опитування "Київ і зміна клімату", що проходило в мобільному застосунку "Київ Цифровий".
Про це повідомляє Київський Міський Будинок Природи.
Мета дослідження — зрозуміти, як жителі міста сприймають кліматичні ризики, які наслідки вони вже відчувають та які рішення вважають пріоритетними.
Опитування показало, що рівень екологічної свідомості киян зростає:
- 45,8% — добре розуміють причини та наслідки зміни клімату;
- 43,4% — мають загальне уявлення;
- Байдужих — лише 3,2%.
"Це сильний сигнал: суспільство готове до діалогу, адаптації та дій. Але просто інформувати — вже недостатньо. Потрібні пояснення простими словами, освітні формати, локальні приклади, участь громади", — кажуть у Будинку Природи.
Кияни не заперечують кліматичні зміни — вони їх відчувають, зокрема йдеться про:
- Аномальну спеку та "острови тепла";
- Пилові бурі та брудне повітря;
- Появу нових шкідників і хвороб рослин.
Кліматична криза вийшла зі сфери "глобальної проблеми" і стала частиною повсякденного життя містян. Люди хвилюються про природу і здоров’я. Так, на думку киян, найбільше кліматичні зміни впливають на:
- Біорізноманіття (рослини, тварини) — 33,3%;
- Здоров’я і безпеку людей — 31,3%;
- Водойми та воду в місті — 24,9%.
Висновок: екопроєкти треба подавати, як захист здоров’я, природи та якості життя суспільства в місті.
Також наразі аналізують тисячі відкритих відповідей, є унікальні пропозиції:
- Запуск водного транспорту;
- "Зелені лабораторії" для школярів;
- Висадка фруктових дерев;
- Питні фонтани;
- "Розбетонування міста".
Топ-рішення, яких очікують мешканці:
- Більше зелених зон — 19,8%;
- Системи збору дощової води та модернізація каналізації — 19,8% (громада підтримує важливість "міста-губки" і природоорієнтованих рішень).
Також у топі тіньові зони, оновлення транспортної інфраструктури.
Питання щодо наявності екозвичок: кияни вже економлять ресурси, сортують, висаджують рослини, доглядають тварин, але роблять це поодинці. Відповідно є потреба у підтримці систематичного підходу: пункти збору вторсировини, освітні програми, локальні ініціативи, мотиваційні механізми.
"Це дослідження — реальна основа для кліматичної політики, адаптаційних планів і міського планування. Рекомендуємо для екологів, урбаністів, освітян, активістів, міських служб, громад та всіх, хто формує майбутнє Києва", — йдеться у повідомленні.
- Повні результати дослідження — за посиланням.
Раніше "Наш Київ" писав, що у Святошинському районі від сміття і повалених дерев розчистили канал.
