14 та 16 липня у київському театрі KINO42 покажуть сім українських анімаційних короткометражок у рамках програми "Дивне, химерне, фантастичне".
Покази починатимуться о 19:00 та триватимуть 82 хвилини. Квитки можна знайти тут. Ціни починаються від 120 грн.
Що ж показуватимуть цього разу? Нижче розповідаємо трохи про кожну із семи стрічок.
"Савушкін, який не вірив у чудеса", 1983 рік
Робота режисерки Олени Барінової вважається прикладом пародії на жанр виробничої драми, який був популярним в добу "застою". У короткометражці йдеться про чиновника "Прохідно-розхідного відділу", який після повернення з відпустки розповідає колегам дивну історію про жабу, яка просила її поцілувати.
"Бій", 1986 рік
Робота режисера Михайла Тітова "Бій" — перша українська екранізація Стівена Кінґа. Це історія про ексвійськового та кілера, проти якого влаштували війну іграшкові солдатики. Він отримав посилку з ними після того, як вбив директора фабрики іграшок.
"Страшна помста", 1988 рік
Ще одна робота режисера Михайла Тітова — і ще одна екранізація. Тепер вже однойменної повісті Миколи Гоголя.
Це історія про двох братів, один із яких заздрив іншому. За сюжетом, козак Іван отримав високу нагороду за відвагу. Його брат Петро забрав Іванові гроші, та ще й "допоміг" йому провалився у прірву. Але за це зло йому доведеться відповідати перед нащадками.
"Любов та смерть картоплі звичайної", 1990 рік
Робота режисерки Наталі Марченкової — це анімаційний мюзикл про картоплину, яка, потрапивши з поля у квартиру, закохується в ніж.
Музику до стрічки написав композитор Володимир Бистряков, а чоловічі партії записав Павло Зібров.
"Страсті-мордасті", 1990 рік
Спільна робота режисерів Володимира Гончарова, Вадима Тюряєва, Олександра Бубнова та Валерія Конопльова — горор, який має три короткі історії. Перша історія про шматок м’яса, за яким ганяються руки, щоб зробити з нього фарш. Друга — про інопланетянина, який вночі потрапив на Землю. Третя — про Колобка, який замість жертви став агресором і намагається з’їсти тварин на своєму шляху.
"День народження Юлі", 1995 рік
Робота режисерки Наталі Марченкової — це казка про дівчину Юлю в пошуках своєї втраченої душі. Її чоловік трагічно загинув. І коли дівчина вирішила знову вийти заміж, мертвий чоловік повернувся по її душу.
"Синя шапочка", 1998 рік
Робота режисерки Наталі Чернишової — це постмодерністська гумористична історія про рибалку, який під час шторму йде до лісу, а врешті опиняється на вогнищі інквізиції. Причина всьому — синя шапочка.
