219 випадків цькування в українських школах зафіксувала поліція за 10 місяців 2024 року. Про це свідчить аналітика Опендатабот.
Випадків булінгу поменшало у порівнянні з періодом до початку повномасштабної війни: у 2021 році було 336 протоколів, 116 у 2022-му та 248 — у 2023 році.
Водночас суди стали ефективніше розглядати подібні справи: від початку року винесли 160 рішень. Це 73% від усіх складених у 2024 році протоколів. У попередні 3 роки, в середньому, рішення були винесені у 60% справ.Кожен другий протокол за цькування складають на підлітків у віці з 14 до 16 років: 124 протоколи цьогоріч. У 80% цих протоколів рішення вже винесли. Таких порушень суттєво побільшало за останні два роки: у 2021 році протоколи на підлітків сягали 45% справ.
Майже кожне 6 зафіксоване правопорушення — це булінг, вчинений групою людей або ж повторно. Від початку року зафіксовано 37 таких справ. Ще 12 протоколів склали на освітян, які знали про булінг, але не повідомили про нього.Наприкінці жовтня в Україні запрацювала кнопка для звернень щодо булінгу — за цей час вже подали 85 анонімних повідомлень. За даними Міністерства освіти та науки України, 80% заяв щодо булінгу подають батьки і лише 20% — діти.
Цією можливістю вже скористалися у 16 регіонах країни. Переважну більшість заяв подали у Києві та області: 36 повідомлень. Далі Одещина та Львівщина — по 9 та 8 повідомлень відповідно.
Що робити, якщо дитина стала жертвою булінгу або знає когось, хто страждає від цькування
Наразі за булінг карають, переважно, штрафами від 850 грн до 3400 грн. Освітня омбудсменка України Надія Лещик вважає, що підвищення штрафів до 10 000 гривень зробить їх більш дієвим інструментом у боротьбі із цькуванням в освіті.
Цькувальники несуть адміністративну відповідальність, починаючи з 16 років. До цього моменту за вчинки дітей відповідають їхні батьки.
Керівники навчальних закладів також несуть відповідальність за замовчування інцидентів з булінгом. За це їх можуть оштрафувати або також відправити на виправні роботи й відраховувати до 20% від заробітку.