11 листопада гурт "Воплі Відоплясова" концертом у Центрі культури та мистецтв КПІ святкуватиме 20-річчя свого вирішального альбому. Завдяки цій платівці "Воплі" повернулися з Франції на Батьківщину, де розпалили справжню музичну революцію та створили моду на своє, українське. Альбом "Музіка" побив усі вітчизняні рекорди популярності, а завдяки першому українському астронавту Леоніду Каденюку потрапив у космос.
Для своїх відданих фанів "Воплі Відоплясова" перевидають лімітований наклад культової платівки та поновлюють концертну програму на основі пісень альбому "Музіка".
У вашій дискографії достатньо культових альбомів. Чому для перевидання ви обрали саме "Музіку"?
Ми обрали цей альбом, бо на ньому є найвідоміша пісня "Весна". І тому, що саме ця платівка стала нашим стартовим поштовхом. З "Музікою" ми повернулися з Франції до України. Цей альбом вистрілив, допоміг мені і колективу вирішити, лишатися у Франції чи ні.
Під час роботи над "Музікою" я дійшов висновку, що треба повертатися в Україну. І так сталося, що наш музичний матеріал був на той час дуже провідний, дуже український, дуже європейський і по формі, і по суті. В принципі, той імпульс, який дав нам альбом "Музіка", досі працює на гурт "ВВ", це був старт нашої подорожі.
11 листопада музичне видавництво "Країна мрій" презентує лімітовану версію перевидання альбому "Музіка" на кольоровому вінілі. Воно ж видавало оригінальний чорний вініл. Як правило, коли перевипускається альбом на вінілі, треба, щоб він відрізнявся кольором носія. В нашому випадку ми ще зробили новий мастеринг альбому.
Якою буде програма концерту, під час якого відзначатиметься 20-тиріччя "Музіки"?
Буквально вчора ми репетирували нашу програму. Ідея дуже проста, я думаю, вона правильна. По-перше, ми виконаємо всі пісні з альбому "Музіка", чого вже не робили багато років. І це буде перша частина концерту. А під час другої ми заграємо всі наші бойовики, які увійшли до інших альбомів. Це всім добре знайомі "Танці", "Країна мрій", "День Народження" — буде просто непорядно їх не виконати.
Загальне звучання буде драйвове та ностальгійне, публіка почує версії пісень, як вони звучали колись. Звичайно, ми вже не ті, люди – не ті, зал КПІ – не той, він тоді був ще новий, ще блищав, я його, до речі, будував своїми руками.
Не виникало бажання знову переграти пісні з альбому "Музіка", осучаснити їх?
Це дуже добра ідея, і ми розглядали такий варіант, але я поки не впевнений, що це на часі, може, трішки пізніше. Це треба зробити так, як колись Джимі Пейдж перевипустив Led Zeppelin у 90-х роках. Так, це було дійсно революційно.
Я хочу, щоб в Україні з’явилася студія, і на ній можна б було записати альбом не гірше, ніж у Парижі. До сих пір те, що ми зробили 20 років тому, ми не можемо тут реалізувати в Україні. Майстеринг перевидання альбому "Музіка" був зроблений в Нью-Йорку.
Ви потроху вже починаєте презентувати пісні з майбутнього альбому. Вже є розуміння, яким він буде?
Ми його потрошку пишемо, але я поки не бачу технічних можливостей зробити його в Україні. Знову ж таки, якщо повертатися до альбому "Музіка", 20 років тому він був створений у класній паризькій студії, і тому він так зайшов.
Українська проблема звуку кадрова чи технічна?
Більше кадрова, хоча і технічна також, дуже мало фахівців із досвідом. Альбом "Музіка" ми писали в студії, що була запакована обладнанням наприкінці 70-х – на початку 80-х, тобто, це реально той рок-н-ролл, який грався в ті роки і на тому обладнанні: плівка, пульти. Все справжнє, рок-н-рольне, вкладена була ще та якість і той менталітет. У дев’яності-нульові роки відбувся перехід до цифри, і якщо говорити про звук, то світова музика більше втратила, але зараз є новий цифровий звук, не гірший за той давній звук. В Україні, на жаль, ще нема такого досвіду, щоб зробити дійсно рок’н’рольний звук. З електронною музикою у нас все гаразд, а коли мова йде про живі барабани, живі гітари, то ми шукаємо.
Якщо не зважати на технічні аспекти, якою зараз є група "ВВ"? У 90-ті ви були панками, у нульові превалював фолк-рок, що зараз?
Насправді, фольклор у нас завжди був, але всього відсотків десять, скажімо. А в основному це класичний рок-н-ролл и хард-рок з різними елементами панку. Моя соціальна діяльність, пов’язана з фестивалями "Країна мрій" та іншими, яка не стосується "ВВ", в масовій свідомості змішалися в одну купу, і "ВВ" сприймається як фольклорний колектив, яким він не є. Отака штука – я не думаю, що варто загравати з публікою, і от на новому альбомі буде одна-дві народні пісні.
Зараз в ефірах ми теж презентуємо народну пісню "Несе Галя". Розкрию карти: ми принесли на один музичний канал декілька наших пісень, спитали, от такі пісні, ми вже готові працювати над кліпами, але який краще зробити? Нам порекомендували фольклорну "Несе Галя", тому що нас так сприймають. От, а рок, йому все важче і важче відвойовувати свої позиції.
Щойно ми приїхали з Америки. Там рок-н-ролл дуже добре себе почуває, до того ж, є нова рок-н-рольна музика. І паростки такого я відчуваю в Україні. Наприклад, оце літо було дуже плідне на фестивалі, з них два дуже показових— "Бандерштадт" і "Схід-рок" — схід-захід України, і та ж сама ситуація.
Дуже молода публіка їде на фестивалі, вони знають і слухають рок-н-ролл, нігті фарбують в чорний колір, відпускають довгий хаєр, у них футболки Nirvana — це приємно спостерігати, це мене надихнуло на те, що все ж таки треба робити рок-н-рольний альбом.
Що можна сказати тим, хто чекає на фестиваль "Країна мрій"?
Фестиваль "Країна мрій" — це культова подія, і я зізнаюся, що втомився говорити, що без підтримки держави дуже важко, і на сьогоднішній день вкрай важко його проводити. Є меценати, є спонсори, які допомагають, але на сьогоднішній день з’явилося багато подій масових, фестивалів, які базуються на фуд-корті, і за рахунок продажу пива та шашликів окуповуються.
І я зізнаюся, що дуже важко конкурувати, тому що в тебе ідейний фестиваль, без великого об’єму фінансування, і ти не можеш перетворити його на "наливайку". В умовах конкуренції зараз ми визначаємося, як рухатись далі. Два роки ми співпрацювали із Atlas Weekend. Є плюси — фестиваль "Країна мрій" мав доступ до публіки, і ми там могли реалізувати свою програму. А з іншого боку, знову ж таки, в такій ситуації не просто тримати свій вектор, дуже непросто.
Все ж таки, буде фестиваль, чи в тебе поки немає відповіді?
Я можу дати відповідь, коли в мене буде чіткий бюджет. На квитках прибутку немає, коли 90% програми фестивалю – це ті артисти, яких люди не знають. Це фішка фестивалю "Країна мрій" була така, що люди приходили довідатися чогось нового. Але людина – таке створіння трішечки ледаче, її витягнути на нове дуже тяжко. Люди ідуть на відоме, їдять шашлики під відому музику, а так, щоб прийти на щось незнайоме – непросто, але це – наша місія.
Два роки тому ти показав дві пісні із сольного альбому, яка в нього доля?
Робота триває, це такий симфо-поп, продовжуємо писати пісні. Чи складеться з цього сольний альбом, я не знаю, але мені цікаво в цьому стилі попрацювати, просто пошуки нового звуку. Але я скажу, що приблизно в такому напрямку я працював колись з Меладзе – пісня "Доля" до мюзикла "Попелюшка". Проектів, як завжди, багато, немає часу на їх втілення.
Читайте також: "10 думок про Київ: синоптик Наталка Діденко".
