Аналітики міського соціального проекту «ЛУН Місто» провели дослідження і з’ясували, які райони Києва є найзеленішими, а яким не вистачає парків і скверів.
Так, найбільш озелененими виявилися околиці столиці — Пуща-Водиця, Голосіїв, Биківня, Феофанія, Пирогів і Теремки. У центральній частині міста найзеленіші місця — Городище Кия, Звіринець та Місто Володимира.
Найменше рослинності виявили на Саперному полі, у районі вулиці Богатирської, на Рибальському острові, у Петрівсько-Куренівському промисловому районі, на Троєщині (Північно-Західна частина), на Старій Дарниці, Південних Осокорках, на Верхніх та Нижніх Бортничах, у Жулянах. Це обумовлено багатьма факторами, зокрема тим, що в зазначених районах знаходяться аеропорти, кладовища та промзони, але дуже мало парків і скверів.
У своєму дослідженні аналітики спиралися на дані «Київзеленбуду», ЛУН, OpenStreetMap, креслення генерального плану на 2020-2025 роки, історико-архітектурного опорного плану Києва.
«Різнопланові джерела дозволили поглянути на ситуацію широко. Враховувати не лише муніципальні зелені зони, а й національні — території ВДНГ, ботанічних садів. Водночас ми не брали до уваги зелені зони, не призначені для відпочинку: кладовища, озеленення санітарно-захисних зон. Військових частин та інших непублічних місць у наших розрахунках теж немає», — розповіли аналітики.
Відзначається, що згідно з згідно з державними будівельними нормами ДБН для великих міст, озеленення має бути не менше 10 квадратних метрів на мешканця. Згідно із ДБН для житлових районів, площа озеленення має становити не менше 6 квадратних метрів на людину, однак озеленення має бути саме на території мікрорайону.
Проте містобудівні норми не завжди відповідають відчуттям комфорту у городян. Тому представники «ЛУН Місто» оцінювали зелені зони з точки зору звичайного мешканця: рахували, чи близько до них пішки; дивились, якого вони розміру, якості.
Раніше повідомлялося, що на алеї Героїв Небесної сотні висадять сотню лип.
