Національний музей Голодомору-геноциду в Києві в рамках проєкту "Історія, збережена в "цифрі" оцифрував частину колекції творів українського художника-графіка Миколи Бондаренка. Зокрема, це лінорити із серії "Кулінарна книга" (1993 рік) та інші роботи, присвячені темі Голодомору.
Ідея серії "Кулінарна книга" виникла у Бондаренка після спогадів його бабусі Марії, яка говорила, що "голодовка страшніша за війну". Художник збирав свідчення очевидців та архівні документи з рідного Буринського району Сумської області, щоб відтворити "меню виживання" тих часів: кору, листя дерев, траву, коржики з жолудів та інші сурогати.
Ці "рецепти" Бондаренко переніс на гравюри, які символічно зображені у вигляді вікон селянських хат. Кожне "вікно" розділене на чотири частини: три світлі, що відображають надію на порятунок (рослини, сурогати), і одну темну з записом "рецепту". Знизу гравюри містять напис "Україна – 1933", а з боків — червоні п'ятикутні зірки, що символізують комуністичний режим.
Окрім робіт на тему Голодомору, Микола Бондаренко створив понад півтисячі ліноритів та екслібрисів. Його твори зберігаються в музеях України та світу, зокрема в Японії, Франції та США. Він також є автором Меморіалу жертвам Голодомору 1932—1933 років у селі Піски та пам’ятника в селі Чернеча-Слобода на Сумщині.
Нагадаємо, раніше Музей Голодомору оцифрував предмети одягу, зокрема колекцію вишитих сорочок.
