Я в Киеве
НК: Когда вы в последний раз купались в Днепре?
Взимку 2012-го року на Водохреща.
НК: На какой улице Киева вам в последний раз было стыдно?
На Великій Васильківській – не пропустив пішохода на пішохідному переході.
НК: Вы пользуетесь киевским метро?
Так.
НК: В каком киевском ресторане любите завтракать?
Не снідаю в ресторанах. Інколи - кава з кав’ярень на колесах.
НК: Какую самую крупную сумму вы потратили в последнее время в Киеве? На что?
Десь 2000 грн – святкував свій День народження.
НК: Что вы считаете в Киеве неоправданно дорогим?
Квартири.
НК: Есть ли в Киеве что-то такое, что не перестает вас удивлять?
Пасажири метро, які товпляться біля виходу з вагону і не дають вийти людям з вагону. Я хочу звернутись до них: «Ви не зайдете до вагону швидше, як би близько ви не присунулисі до дверей! Вам все одно доведесі чекати, поки не вийдут всі, кому треба вийти! Чим ближче ви станете до дверей вагону, тим важче людям виходити з тих самих дверей і тим пізніше ви зайдете у вагон!»
НК: Когда в Киеве лучше всего?
Влітку в суботу з 8-ї до 11-ї ранку. Тоді на вулицях найменше людей.
НК: У вас есть какие-нибудь городские фобии?
Інколи здається, що пальці затягне під поручень ескалатора в метро.
НК: Какой городской звук вас раздражает больше всего?
Автомобільна сигналізація.
НК: С какой киевской достопримечательностью или с каким зданием вы бы расстались без сожаления?
Кабінет Міністрів.
НК: Если бы была возможность – памятник кому вы бы поставили в Киеве?
Кленовому листку.
НК: Чему вас научил Киев?
Ніколи в житті не вірити, коли кажут «таксі нєдорага».
НК: Чего вам не хватает в Киеве?
Мостів.
НК: Какое самое красивое место в Киеве?
Ярославів Вал – отой район.
НК: Вы можете отличить киевлянина от жителя другого города?
Ні.
НК: В каком районе вы живете?
Недалеко від м. Дорогожичі.
НК: Вы считаете Киев европейским городом?
Так. Якось на Подолі я бачив двічі за ранок, як дві різні бабці підбирали какунці з тротуару за своїми кімнатними собачками.
НК: Ваше любимое/нелюбимое место в Киеве?
Улюблене - Пирогово, неулюблене – маршрутка.
НК: Где вам комфортнее всего напиваться вдрызг?
На природі.
НК: Кого бы вы назвали уникальными киевлянами (из истории или сегодняшнего дня)?
Важко сказати.
НК: Кто для вас мэр?
Той, хто знає, як зробити моє життя у місті зручнішим і робит це краще, ніж я би це міг зробити я сам.
НК: Вы коренной киевлянин?
Ні.
НК: Вы знаете, как выглядит ваш участковый милиционер?
Ні. Моя дружина знає.
Киев во мне
Я не можу сказати, чому Київ мені близький. Я тут занадто мало часу жию. Я поселивсі у Києві в позаминулім році (2012) влітку. Якраз перед виборами до парламенту. Я маю лиш якісь враження про місто. Хоча швидше це не враження, а питання. Наприклад – коли я лиш приїхав до Києва, я не міг зрозуміти - чому так мало хороших людей? Чому так мало посмішок? Чому так багато злих і агресивних людей? Через деякий час у мене замість тих питань з’явилисі інші: чому ці всі хороші люди не посміхаютсі, а ходят сумні? Чому агресія вважаєсі ознакою сили, а посмішка – слабкості? І чому люди в метро намагаютсі зайняти найближче до виходу стояче місце, якщо їм не треба виходити на наступній зупинці? Думаю над ними і досі.
