13 вересня Генеральний прокурор Юрій Луценко та віце-прем’єр Геннадій Зубко провели напівзакриту зустріч з участю забудовників і керівництва ДАБІ. На ній прозвучала шокуюча інформація. У серпні забудовників по всій країні поставили перед фактом, що тіньові тарифи на оформлення звичайної дозвільної документації зросли у 8-10 разів. Якщо до серпня 2018-го платили 3-4 тис. дол за пакет документів на великий об’єкт, то нині тарифи зросли до 30-50 тисяч. Окрім того, забудовників змушують оформлювати дозволи винятково у тих структурах, в які їх направляють чиновники ДАБІ. Генпрокурор озвучив дані про мережу «смотрящих» за будівельним бізнесом по всій Україні, якою керують перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк та брати Юрій та Олексій Горові.
Голова ДАБІ Олексій Кудрявцев в інтерв’ю Цензор.НЕТ пояснив свою версію того, хто найбільше впливає на роботу структури, які зв’язки поєднують його з Мартинюком і Горовими, а також розповів що думає про корупційні схеми з видачею дозвільної документації забудовникам.
Друга частина розмови стосується змін будівельних норм. Як, на думку Кудрявцева, нові правила унемовжливлюють появу незаконних забудов. Яка доля об’єктів Войцеховського та інших незаконних висоток, у яких вже живуть люди. І як діяти мешканцям будинків, які збудовані законно, але через непорядних забудовників також не підведені до централізованих комунікацій.
Про тіньові тарифи і потоки у ДАБІ я не знаю. З Горовими не знайомий. Мартинюк на ДАБІ не впливає
— Величезний резонанс мало те, що Генеральний прокурор Юрій Луценко особисто проводив нараду щодо діяльності ДАБІ. Він заявив, що по всій країні дозволи на будівництво та введення в експлуатацію надаються винятково за гроші. Існують корупційні тарифи за будь-яке рішення — від 5 до 25 доларів за кв.м. Всі ці дані підтверджують забудовники. Як ставитеся до цієї наради? Чи були вам відомі ці факти до того, як їх озвучив Генпрокурор?
— Я був на тій нараді і все чув. Якщо казати, що мені не відомо про якісь випадки, то я злукавлю. Корупційні ризики в системі дійсно є, але ми робимо все, щоб їх подолати. Спільно з Агентством електронного врядування ми запустили ряд електронних сервісів, в тому числі першу в Україні електронну послугу без втручання посадової особи — повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта. А сьогодні ми зробили наступний крок — створили на сайті ДАБІ онлайн-платформу, де публікується інформація щодо стану розгляду дозвільних документів, а також щодо проведення інспекційних заходів.
А стосовно цієї наради... Якщо є ці випадки, то будівельникам потрібно про них казати.
— Вочевидь вони сказали Генпрокурору, якщо він знає. Вам не було відомо про ці тарифи?
— Про тарифи я точно не знав. Але я читаю те, що пишуть на форумах. Та я не можу кожного забудовника спитати: кому ти дав хабара? Я їх закликаю не звертатися до посередницьких структур та оформлювати документи відповідно до вимог законодавства. Я кажу забудовникам: якщо ви даєте комусь хабаря, це ваша відповідальність у тому числі. Сьогодні ми зробили все, щоб відмов на отримання дозволу було мінімум. Кожну комісію, яку ми проводимо, я особисто дивлюсь. Якщо там є дві відмови, то ми вже не відмовляємо втретє. До речі, про це сказав генеральний прокурор: є третя відмова, будь ласка, йдіть до прокурора області.
— Ви вважаєте справедливим те, що після наради були усунуті з посади керівники ДАБІ в Одесі та Херсоні?
— За день до наради я був у Херсонській області. Ми разом з губернатором Андрієм Гордєєвим почули все, що відбувається. Тому навіть без тієї наради було б прийняте рішення про звільнення керівника ДАБІ по Херсонської області Дениса Петрова. По Херсонщині питання на рівні губернатора вирішується. Хто буде новим очільником ДАБІ в області?... Не кожен сьогодні піде працювати за 8-10 тисяч гривень, маючи на собі таку відповідальність.
— Давайте про керівника Одеського ДАБІ скажемо, що це була за людина.
— На сьогодні керівник Одеського департаменту ДАБІ Сергій Шостацький на лікарняному (на момент публікації інтерв’ю — звільнений за власним бажанням,— ред.)
— До наради з Генпрокурором Ви не знали про його зловживання?
— Я про них чув. Але я не можу щоразу кожному вкладати свої мізки. Я раз кажу, два, три. Щось потім відбувається і ми керівника змінюємо. Вже практично всіх змінили.
— Генпрокурор сказав дуже образливі слова про ДАБІ — що хабарі зросли більше, ніж за часів Януковича. Все ж таки це кричуща образа і така пляма в біографії ДАБІ, яку якимось чином треба виправляти.
— По-перше, мене це дійсно хвилює. По-друге, я зроблю все, щоб ці штампи відійшли в минуле. Я повторюю, що ми дуже багато вже зробили. Оспорювати слова Генерального прокурора я в жодному разі не маю права. Мабуть, у нього є інформація, після ознайомлення з якою він озвучив цифри. Але це дуже болюче питання. Думаю, всі почули, що сказав генпрокурор. А ми зі свого боку, як орган виконавчої влади, зробимо все, щоб забудовники до кінця відчули, що такі підходи мають відійти в минуле.
— Хто має більший вплив на регіональні структури ДАБІ? Перший заступник міністра аграрної політики Мартинюк, брати Горові, або Ви?
— На тій нараді було дуже багато питань про кнопку. Я тоді сказав: кнопка у мене, я на ній сиджу. Тому я відповідаю за неї. І вплив на обласні департаменти тільки від мене залежить.
— Зокрема розстановка кадрів.
— Розстановка кадрів сьогодні повністю в моїй компетенції. Це питання не обговорюється взагалі. Разом з тим призначення на посади здійснюється за результатами відкритого конкурсу.
— В Одесі теж ви ставили людину?
— Повторюю, повна відповідальність за діяльність керівників територіальних органів ДАБІ за мною.
— В інтернеті всі забудовники кажуть про корупційну схему роботи ДАБІ, що побудована ще до вас. Є брати Горові. Вони вже багато років розставляють і проплачують кадри в усіх регіонах для того, щоб у великих містах видавати за великі гроші дозволи забудовникам. І вони домовились з Максимом Мартинюком. Це права рука прем’єр-міністра Гройсмана, людина, яка за своєю посадою має займатися аграрною промисловістю, але чомусь фактично керує ДАБІ. Він домовився з нардепом від БПП Юрієм Кононенком. Тому фактично існує два рівні управління. Є ви, як офіційна структура, яка відповідає за фронт-офіс, за «Прозору ДАБІ» і за всі хороші рішення. А є тіньова система «смотрящих» у великих містах, де відбувається інтенсивне будівництво. Чи чули ви щось про існування таких «смотрящих»?
— Сьогодні майже всі великі міста мають свої новоутворені органи...
— Вас не здивувало це питання?
— Я ж читаю новини. Якщо вже ми переходимо до питання про прізвища, то з Максимом Мартинюком я знайомий. Я не можу бути з ним не знайомим, бо рік працював з ним, коли очолював департамент ДАБІ у Київській області. Я йому вдячний за те, що я сьогодні на цій посаді. Те, що він мною не керує, я кажу відповідально. Так само щодо решти людей, про яких ви кажете.
— Вони втручаються в роботу ДАБІ?
— У мою роботу вони точно не втручаються, і мені вони не телефонують. Діяльність Держархбудінспекції координується віце-прем’єр-міністром України, міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. А Максима Петровича я якщо бачу, то тільки на засіданнях і нарадах в Уряді. Можемо привітати одне одного з днем народження.
— А як часто Мартинюк вам телефонує?
— Не телефонує. За цей рік може 2 чи 3 рази набрав. Один раз бачилися на нараді по об’єктах сільгосппризначення, яку він проводив.
— За деякою інформацією, він є тіньовим куратором вашого відомства і Держкомзему. В його руках зосереджені всі тіньові потоки.
— Я нічого не знаю про потоки. Про свої відносини з Мартинюком я говорю відверто. Якщо я вдячний цій людині, то я вдячний. Але повторюю, він взагалі ніяк не керує процесами в ДАБІ.
— З братами Горовими ви знайомі?
— Не знайомий.
Про боротьбу з корупцією: «Система "Прозора ДАБІ" і контроль за термінами розгляду документів — це не імітація»
— Ви знаєте, чому в принципі Генеральний прокурор до вас приїхав? Тому що в деяких областях, а найбільше в Одеській, значна кількість інвесторів у серпні отримала умови від місцевих керівників ДАБІ оформлюватись тільки на конкретні фірми. Їм кажуть: ідіть, оформляйте документи на конкретні компанії. Бо інакше буде відмова. Вони ідуть і платять. І звичайно, що в таких умовах всі ті хороші речі, про які ви говорите, працюватимуть для поодиноких випадків.
— Я не згоден з вами. Є чітко визначені законодавством терміни. І сьогодні є максимальна публічність у роботі. Ми створили на нашому сайті відкриту онлайн-платформу ПРОЗОРА ДАБІ, де публікуємо інформацію про те, які документи до нас зайшли, коли їх мають розглянути та власне результат. Ми це зробили для того, щоб, як ви кажете, ні у кого не виникало бажання маніпулювати, штучно затягувати терміни видачі дозвільних документів, робити безпідставні відмови. Наразі так працює центральний апарат по об’єктах будівництва із значним класом наслідків, а також триває процес підключення територіальних органів ДАБІ щодо об’єктів із середніми наслідками.
Сьогодні, якщо забудовник подав до нас документи і вони в порядку, то ми видаємо дозвіл. Якщо є зауваження, ми їх оприлюднюємо у системі ПРОЗОРА ДАБІ. І кожний юрист або архітектор бачить, які це зауваження. Виправили їх — другої відмови вже не може бути, забудовник отримує дозвіл. В іншому випадку нові зауваження свідчитимуть або про неналежне опрацювання посадовою особою документів з самого початку, або про зловживання.
Тому я впевнено кажу вам, що під час видачі документів дозвільного характеру не буде імітації. Буде реальна боротьба зі всіма неправомірними відмовами. Якщо у забудовника все законно, то йому нічого боятись. У разі наявності зловживань по відношенню до нього потрібно звертатися до нас. А ми всю інформацію надаємо в правоохоронні органи.
— Ви говорите, що тепер, якщо є друга, третя відмова, то це відповідальність конкретних чиновників.
— Так. Під кожною відмовою є підпис конкретного інспектора. До компетенції центрального апарату ДАБІ належить видача документів дозвільного характеру на об’єкти значного класу наслідків СС3, їх кількість невелика, тому легко проконтролювати, як відбуваються дозвільні процедури. Раз на тиждень я особисто це аналізую.
Якщо ми говоримо загалом по країні, то забудовники мають знати: якщо у другій відмові буде хоча б одне нове зауваження, якого не було у першій, необхідно звертатися до компетентних органів.
Можна й до Генеральної прокуратури України. До речі, Генпрокурор дав доручення обласним прокурорам приймати забудовників, у кого є третя відмова. Але я заявляю: третіх відмов, якщо забудовник виконує всі умови, більше не буде.
— Але коли у системного забудовника є інвестиційний план, то йому не потрібна навіть ця одна відмова. А скарга до вас чи в ГПУ— це також затягування часу. Адже кожен має інвесторів та інвестиційні плани. І ніхто не буде витрачати свій час при великих обсягах будівництва на те, щоб з’ясовувати стосунки з ДАБІ. За такої системи забудовники погоджувались на тіньову схему і давали хабарі. Однак влітку вони зросли у 10 разів...
— Кожен має усвідомлювати, що даючи хабарі, він власноруч будує корупційну систему. Тут уже питання совісті і того, за якими стандартами ти хочеш працювати. Як голова Держархбудінспекції я повинен зробити так, щоб система працювала відкрито і щоб, якщо у людини є весь пакет документів, вона отримала свій дозвіл на будівництво у визначений законодавством термін. Я для цього все робив, роблю і буду робити. І онлайн-платформа ПРОЗОРА ДАБІ, яка сьогодні вже працює, це не імітація, це реальний механізм для запобігання корупції.
— В Одеській області це працює зараз?
— Зараз цей механізм працює у всіх областях щодо об’єктів із значним класом наслідків, тобто великих об’єктів будівництва. Поступово ми підключаємо наші територіальні органи до системи і по об’єктах із середніми наслідками СС2.
Крім того, сьогодні в онлайн-доступі є інформація про перевірки, які здійснює ДАБІ. Дані про планові заходи контролю з початку року публікуються на Інспекційному порталі. Наразі у системі ПРОЗОРА ДАБІ ми зробили загальнодоступною і відомості про всі позапланові перевірки. Я знаю, про що ви скажете: що це все імітація, красиві речі. Однак я працюю не для того, щоб робити красиві речі, а для того, щоб робити гарні справи для розвитку будівельної галузі.
— Що ще можна зробити, щоб підвищити довіру і яким чином забудовникам треба реалізувати свої права? Вони навіть до прем’єр-міністра Гройсмана неодноразово доносили думку, що не можна за оформлення ангару брати десятки тисяч доларів.
— По приватному сектору ми вже автоматизували процеси. Зокрема запустили нову послугу — реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт взагалі без втручання посадової особи. Це стосується будівництва, що здійснюється на підставі будівельного паспорта. Наступного року разом з Державним агентством з питань електронного урядування ми спробуємо зробити такий сервіс і для великих об’єктів будівництва.
Загалом щодо довіри з боку забудовників. Потрібно розмежовувати забудовників, які хочуть будувати з відхиленнями від державних будівельних норм. Наприклад, не дотримуючись відстаней від інших будівель, або маючи намір будувати АЗС поряд з житловим будинком. Вони не виправляють помилок. Ось по Броварах є випадок, коли вже надано 8 відмов. Я зустрічався і з мером міста, і з замовниками, пояснював. А вони однаково подають один і той же проект з порушеннями.
Інша річ — порядні забудовники. Для них хочу зауважити, що по-перше, є чіткі терміни розгляду дозвільних документів. Розгляд документів, поданих уперше, здійснюється у строк 10 робочих днів, у разі повторної подачі — 5 днів. По-друге, сьогодні все максимально публічно. Тобто, якщо ви сьогодні подали документи, то на 10-й день у вас повинен бути результат. Виправляйте помилки та подавайте документи знову. І якщо всі зауваження враховані, ви повинні отримати позитивне рішення, а не другу відмову. Якщо не згодні з зауваженнями, давайте обговорювати, ми готові надати консультацію.
Забудовники мають прямо називати чиновників, які направляють їх до конкретних фірм
— Тобто забудовники мають ризикнути і довіряти тим людям, які до того з них збирали гроші за будь-який підпис?
— ДАБІ не збирало гроші, давайте будемо відверті.
— Добре, не ДАБІ, а система компаній, до яких направляли забудовників чиновники ДАБІ.
— А навіщо забудовники туди ходили?
— Тому що чиновники ДАБІ їх туди направляють. Кажуть: ідіть у цю фірму і тільки в такому разі тобі оформлять так, що я підпишу.
— Забудовники мають прямо називати такі факти та таких чиновників. Повідомляти, що є такий Іванов, який мені з таких-то причин дав такий телефон, і я туди пішов. Але ж вони цього не роблять. І я впевнений, що сьогодні чиновники ДАБІ не можуть направити кудись. Якщо такі випадки є, я готовий особисто прийняти забудовника, за потреби гарантувати конфіденційність та обговорювати ці питання. І якщо дійсно підтвердяться такі факти зловживань, ми звертатимемось до правоохоронних органів.
— До наради Генерального прокурора це теж можна було зробити. Але чомусь люди так не робили. А от до Президента і до Генерального прокурора вони дійшли. Ті свідчення, які були надані Генеральному прокурору, він вважає переконливими. І саме тому були ухвалені кадрові рішення по двох областях. У тому числі по Одеській, до якої у вас, на відміну від Херсонської, не було зауважень. Хотілося б зрозуміти, на чому виникне довіра там, де її не було раніше?
— Якщо є забудовники, які готові підтвердити це, давайте з ними зустрічатися. Кожні 3 місяці Міністерство регіонального розвитку проводить нараду з Конфедерацією будівельників України, і завжди вони мовчали. А тут вони почали говорити.
— На нараді у Генерального прокурора вони непогано виступали. Бізнес сплачує податки, не можна вимагати, щоб він ще й працював як правоохоронний орган.
— Я з вами згодний. Я за те, що якщо ми всі разом хочемо цю проблему побороти, то ми всі разом повинні щось робити. Я сьогодні як керівник центрального органу виконавчої влади роблю все для того, щоб прибрати це негативне явище. Але якщо якийсь забудовник не хоче цього робити, це його особиста справа.
— Ви з Генпрокурором спілкувалися після цієї наради?
— Спілкувався.
— Тобто результатом вашого спілкування будуть кримінальні провадження?
— Я ж не порушую кримінальні провадження.
— Генпрокурор, певно, вам показав свої матеріали. Чи можливо Ви йому щось розповіли?
— Мені матеріали не показували. Про всі факти я почув на нараді. І на нараді ми проговорили про всі кроки, які я вже озвучив — у тому числі, про якісне опрацювання поданих документів задля недопущення повторних відмов.
— До вас Національне антикорупційне бюро зверталося по інформацію?
— До нас надходять запити по конкретних об’єктах будівництва. Щодо корупційних схем — точно не звертались. У нас було декілька нарад, у тому числі щодо прямого доступу до відомостей нашого реєстру. Ми максимально відкриті і максимально надаємо допомогу. Є кілька справ, які порушило вже НАБУ по об’єктах, ми там максимально допомагаємо, даємо документи. Навіть є декілька спільних перевірок будівництв, до речі.
— На цій нараді виступав директор ДБК-4 Петро Шилюк. Він скаржився на корупційну схему в Києві: за будь-який дозвіл із забудовника беруть гроші.
— Але те, що я бачу, у нього взагалі немає відмов.
— Це і красномовно. Ви казали, що бізнес не скаржиться, а тут знайшовся один забудовник з чистою репутацією, наважився публічно скаржитись Генеральному прокурору на дії чиновників дозвільної системи.
— Там ще була друга частина, закрита. Були ще кілька забудовників, які не побоялися про це казати... можна казати, як було, можна казати, як є, а можна казати, як треба зробити для того, щоб таких речей не відбувалось. І наше завдання, щоб у майбутньому цього не існувало.
Раз на квартал у Міністерстві регіонального розвитку проводиться нарада з КБУ, я на них ходжу завжди. Я питаю: є до мене питання? Всі мовчать. Є ще можливість потрапити до мене на прийом. Якщо сьогодні якийсь забудовник захоче до мене попасти — 2-3 тижні, і він до мене попаде.
— Таким чином?
— Якщо активісти виходять... Перший рік я працював, тут у нас раз на два тижні були якісь акції. Сьогодні цього немає. Бо у нас налагоджена комунікація.
Останнє таке спілкування було позаминулого тижня, по одному об’єкту Войцеховського. Прийшли люди з плакатами. Ми їх запросили, дали консультацію. Вони записали і пішли виправляти ці зауваження. А якщо забудовник сидить і чогось чекає, то це питання до нього.
— Представники влади вважають, що боротися з корупцією має бізнес. Однак держапарат може вплинути на це набагато швидше. Наприклад, якщо ви бачите зауваження, то першим можете ініціювати перевірки, тому що до вас доходить інформації більше, ніж до якогось бізнесмена.
— А може мені хтось чогось не договорює? Але... трошки повернусь назад. Спочатку треба було побачити проблеми. Потім — зрозуміти, як на законодавчому рівні їх виправити. І ми це зробили. І мені дуже прикро, що сьогодні про це ніхто не говорить. Бо якщо згадати, що було ще два роки тому, скільки було видано декларацій про початок будівельних робіт! Сьогодні ми скасували це поняття, але видані ще у 2016-му декларації ми ще довго будемо згадувати. Тому і різко зменшилася кількість незаконних забудов. Наступний важливий крок — нова дозвільна система, про яку я вже говорив.
— Чи можна, з огляду на те, що ви відповідаєте за свої слова, провести таку нараду для всіх тих забудовників, які хотіли б по-чесному оформлюватись без корупційних зборів? По-друге, можна було б запросити пресу. І ми побачили б, чи можливо, якщо ти виконуєш всі зауваження, оформити в Києві чесно ці документи.
— Я готовий провести такий захід. Давайте до 1 листопада визначимося із форматом наради та анонсуємо її. Давайте запросимо всіх охочих — у першу чергу, тих, хто виступав на нараді з Генпрокурором. Але це дійсно має бути саме у форматі повної публічності й довіри. Бо ми вже стільки проводили таких нарад... Минулого року я об’їздив всі області. Збирав забудовників. І це заздалегідь анонсували. Приходили губернатори, приходили представники бізнесу, але публічно не озвучували проблеми в галузі.
Будівництво великих промислових об’єктів перебуває на моєму особистому контролі
— Яка ситуація з видачею дозволів для будівництва великих промислових та сільськогосподарських об’єктів?
— Будівництво усіх великих промислових об’єктів перебуває на моєму особистому контролі. Великі електростанції, термінали, порти, заводи — все, куди йдуть великі інвестиції. Я не можу сказати, що отримання дозволів по цих об’єктах відбувається в ручному режимі, але принаймні, максимально швидко. Раз на квартал ми проводимо зустрічі з Американською торговельною палатою в Україні і Європейською Бізнес Асоціацією. Кожен об’єкт на контролі, така система працює вже рік.
Найбільші компанії, будівництво об’єктів яких контролює ДАБІ:
— З тих змін по будівельних нормах, які вже впроваджені, які Ви вважаєте найголовнішими і як вони покращують ситуацію для інвесторів та добросовісних забудовників?
— Я вважаю найбільшим нашим досягненням те, що ми скасували декларації як такі. у результаті спільної роботи Держархбудінспекції, Мінрегіону та профільного Комітету Верховної Ради України було прийнято Закон 1817 від 10 червня 2017 року. Внаслідок цього закону скасовано декларації про початок виконання будівельних робіт, а тому вже не можуть з’являтися будівництва з такими грубими порушеннями, як наприклад поверховість. Ми дуже довго працювали над цим Законом. Вважаю, що це головний наш здобуток. Це призвело до того, що незаконних забудов стало відсотків на 90% менше. Є старі проблемні об’єкти, і їх треба по одному доводити до ладу.
— Чого нам чекати далі? Ви говорили, що на жовтень у вас великий шматок роботи.
— Мінрегіон зараз розробляє додатково 13-16 нових будівельних норм. За жовтень ми приєднаємо до онлайн-платформи ПРОЗОРА ДАБІ всі наші обласні управління. З листопада бачитимемо всю інформацію щодо дозвільних процедур по СС3 та СС2 онлайн.
До кінця року ми хочемо по приватному сектору автоматизувати І процес реєстрації декларацій про готовність об’єктів будівництва до експлуатації — тобто надавати цю послугу також повністю без втручання посадової особи. Сьогодні, якщо людина має земельну ділянку, будівельний паспорт, електронний підпис, то може розпочати будівництво, не виходячи з дому. Достатньо зайти на сервіс електронних послуг ДАБІ та заповнити форму. Завдяки Державному агентству з питань електронного урядування налаштовано електронну взаємодію з реєстром Мінюсту. Під час заповнення повідомлення про початок робіт дані про земельну ділянку підтягуються автоматично. Це дійсно перша в країні максимально автоматизована електронна послуга. Так само плануємо зробити щодо готовності об’єкта до експлуатації — стосовно будиночків до 300 м.
Також ми зробили важливий крок щодо самочинно збудованих об’єктів приватного сектору до 300 кв м, які були збудовані до запровадження нових правил. Зараз вже працює будівельна амністія для будинків, які були збудовані до 2015 року, але з різних причин не зареєстровані. І на наступний рік наше бачення, що треба змінювати нагляд за будівництвом.
— Як саме він може бути змінений?
— Сьогодні є планові і позапланові перевірки, але ми фізично не можемо охопити половину об’єктів. Планові перевірки треба раз на рік готувати. Позапланові перевірки — за зверненням. А будівництво зараз відбувається швидкими темпами. Іноді за рік виростає будинок, а ми фізично змогли вийти з перевіркою лише в самому кінці, і не розуміємо, як на цьому місці взагалі могли будувати щось.
Тому наше бачення — взагалі відійти від планових перевірок і зробити поетапний огляд виконання будівельних робіт. Тобто забудовник у зручний час запрошує наших інспекторів для інспектування кожного етапу. Якщо нема порушень, то видається довідка про це. Якщо ж є порушення, то не зупиняючи будівництво і не виписуючи штрафних санкцій, дається рекомендація і термін на усунення порушень. Усунули — жодних штрафних санкцій. Якщо ж не усунули, тоді будівництво має бути зупинене.
— Але сьогодні таки маємо систему позапланових перевірок об’єктів будівництва. Наскільки вони дійсно є позаплановими? Адже є певна процедура щодо інформування про перевірку.
— Якщо до нас заходить звернення, ми повинні вийти на позапланову перевірку.
— Але навіть про позапланову перевірку забудовник дізнається заздалегідь? Це відкриває для недобросовісних забудовників можливість для маніпуляцій — домовитися з нечесним інспектором або попросту не з’явитися у вказаний день на об’єкт, а значить, перевірка не відбудеться.
— Інформація про позапланові перевірки оприлюднюється на сайті Держархубінспекції. Таким чином з одного боку забудовник може перевірити її законність у системі, а з іншого — унеможливлюються зловживання.
Ми оголошуємо будівельну амністію: старе доведуть до ладу, але у нових забудов поруження неможливі
— На практиці маса навіть законних новобудов не мають централізованих комунікацій. У результаті люди роками отримують електрику, газ і воду від забудовника, а не з централізованих джерел. Як таким будинкам могли дати сертифікат про введення в експлуатацію за умови відсутності підключень до мереж?
— Якщо є така ситуація, як ви кажете, сертифікат не видається. Мабуть, ви зараз говорите про декларації про введення об’єктів в експлуатацію, які були раніше. Ми цю ситуацію повністю змінили. За нашою ініціативою разом з Мінрегіоном та профільним Комітетом Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства були розроблені та прийняті законодавчі зміни, що запобігають маніпуляціям із введенням в експлуатацію об’єктів із середніми та значними наслідками за декларативним принципом.
Раніше об’єкти будівництва поділялись на 5 категорій складності. Неоднозначні ситуації, про які ви говорите, відбувалися між 3 і 4 категоріями. Для третьої категорії якраз і діяв спрощений декларативний принцип, за яким забудовники лише повідомляли орган держархбудконтролю про те, що вони мають всі необхідні документи та починають будувати, або що вже завершили будівництво. Для об’єктів четвертої категорії потрібно було пройти повністю всю процедуру — тобто подати до органу держархбудконтролю пакет документів та отримати дозвіл, а потім оформити сертифікат. Щоб уникнути цього, непорядні забудовники понижували категорію складності. Тобто декларували одне, а насправді будували інше. Далі реєстрували введення об’єкта в експлуатацію. При виявленні зловживань такі декларації скасовували.
Сьогодні об’єкти будівництва поділяються на три класи наслідків (відповідальності) — СС1, СС2, СС3. Два останні — це великі об’єкти, виробництва, житлові комплекси, які будуються виключно по дозволах і сертифікатах.
— Ви говорите, що нові норми унеможливлять таку проблему в майбутньому. А що робити мешканцям тих будинків, які не один рік живуть у законно споруджених будинках, але без централізованих комунікацій?
— На жаль, таких об’єктів, споруджених за декларативним принципом, багато. Для вирішення питань по кожному з них має бути діалог між забудовником, місцевою владою, інвесторами та громадою. Зі свого боку в межах повноважень ми тримаємо ці питання на контролі. Нещодавно було вирішено таку ситуацію в Броварах. Там електрика до будинку була підведена за тимчасовою схемою. І в результаті досягнутих домовленостей між місцевою владою та «Київобленерго» сьогодні електрика у комплексі вже є.
— Є будинки, що мають бути газифіковані, але там збільшили поверховість. За нормами газифікація споруди можлива до певного поверху. Як такі будинки підключать до газу?
— Є таке поняття, як відхилення від державних будівельних норм. Такі відхилення надавало Міністерство регіонального розвитку. Останні півтора року ця процедура не працювала. Зараз поступово почали проводити науково-технічні ради, які дають ці відхилення. Але такі колізії були можливі щодо об’єктів, на які видавалися відхилення раніше. За новою діючою процедурою надання подібних відхилень — таких порушень просто не може бути.
— Як ви будете до ладу доводити старі? Зокрема об’єкти Войцеховського.
— Вирішення проблематики цих об’єктів, перш за все, залежить від місцевої влади. Але ДАБІ також задіяна у вирішенні порушених питань. Ми беремо активну участь у постійно діючій комісії при Мінрегіоні, яка займається вирішенням цих питань. Крім того, на даний час опрацьовуються законодавчі ініціативи, покликані розв’язати таку проблему та убезпечити виникнення подібних ситуацій у майбутньому.
Крім того із вступом 1 вересня нових будівельних норм щодо планування забудови території поверховість об’єктів визначається залежно від населеного пункту. Тобто в селах та селищах Київської області тепер не можна зводити хмарочоси.
— Тобто ті, що почали будувати, добудують?
— Вони будуть добудовані, а нові вже будуватися не будуть. Таким чином, у Київській області більше хмарочосів будувати ніхто не буде.
— Ми маємо судові рішення щодо знесення певних будівель або зменшення поверховості. Наскільки детально прописана процедура знесення? Наприклад, яка доля так званого будинку-монстра на Подолі?
— На сьогоднішній день, знесення здійснюється в судовому порядку. На жаль, на сьогодні процедура недосконала. Ми працюємо над цим питанням. Це наступний крок, який ми десь за місяців два намагатимемося впроваджувати. Вже є напрацювання щодо відповідного закону щодо нагляду за будівництвом, в якому ми хочемо прописати і процедуру знесення таких будівель.
— Тобто, якщо замовника не знаходять, то буде якийсь обхідний шлях, щоб без нього провести знесення?
— Це стосується того, що вже збудовано. А якщо ми кажемо про нові об’єкти будівництва, то тут треба змінювати нагляд, щоб такого більше взагалі не траплялося. Але вже і з того, що ми зробили за рік, — це дуже багато. Незаконних забудов сьогодні одиничні випадки.
— Скільки ще таких об’єктів по Україні — де на кону великі гроші, і ситуація лишається замороженою? Микільська Слобідка — 6 будинків. Будинок на Подолі. Ще які приклади?
— Січових стрільців, 59. Там теж планувалась забудова. Але ми скасували всі дозволи.
— Будівництво великого ЖК на місці озера Качиного. Там же не просто інвестори, там інвестори ще «Еліта-центру». З іншого боку, наявні порушення під час виділення землі, не була врахована наявність водойми.
— На сьогодні там все зупинено, там вже нічого не будується.
— Є випадки, коли сертифікат стосовно введення в експлуатацію був скасований?
— Сертифікат щодо введення об’єкта в експлуатацію взагалі не можна скасувати. Дозвіл на початок будівництва скасувати можна, і такі випадки є. Наприклад, у п’ятницю ми скасували дозвіл по скандальному об’єкту будівництва в Одесі, біля дельфінарію «Немо». А коли вже підписаний сертифікат про введення об’єкта в експлуатацію, то скасувати його не можна.
— Розкажіть про випадки, де ви проявили свою принциповість. Де скасували дозвільні документи по великому об’єкту.
— Микільсько-Слобідська, наприклад. Там планували 6 будинків, а побудували 2. На момент, коли я очолив Держархбудінспекцію, вони вже були зведені. На всі 6 будинків дозволи було скасовано. А потім ми видали новий дозвіл на добудову двох розпочатих об’єктів. На даний час дію дозволу зупинено в судовому порядку. Це, мабуть, перший випадок, коли громадськість оскаржила повторно виданий дозвіл.
— Тобто вони незаконні зараз?
— Вони без дозвільних документів. І не введені в експлуатацію.
— Ви не дасте згоду на це?
— Якщо буде судове рішення, яке нас зобов’яже, тоді ми нічого вже не зробимо.
— Але ви проти видачі?
— Ми будемо діяти в рамках законодавчого поля.
— Тобто якщо добудовується, навіть без дозволів, в незаконному місці, де не можна будувати і збирається велика купа інвесторів, то все ж таки пробити це питання можна?
— Ні. Я проти незаконних забудов.
— Але у даному разі, якщо ви погоджуєтеся, то продемонструєте, що можна узаконити незаконне заднім числом. І діяти поза законом.
— Ні. Поза законом діяти не можна. Треба просто удосконалювати законодавство, щоб непорядні забудовники не могли продавати ці квартири взагалі.
— Яким чином? Якщо вже є реклама і починається будівництво, то з самого початку будуть закривати відділ продажу?
— Це дуже тяжке питання. Я не готовий зараз дати на нього відповідь. Ми робимо все для того, щоб сьогодні такого не існувало. Нові будівництва повинні бути винятково законні. Але, на жаль, є і поодинокі ситуації, коли відбувається по-іншому.
— Вам не здається, що такі ситуації досі є саме тому, що Войцеховського свого часу ніхто не притягнув до відповідальності? Тобто люди бачать, що можна продовжувати будувати.
— Випадок Микільської Слобідки зовсім не схожий на ситуацію з об’єктами Войцеховського. Тут є проблема з відстанню до Дніпра. Одні кажуть так, інші кажуть — інакше. Позиції Мінкульту і міста відрізняються. А група споруд Войцеховського — це об’єкти, які будувались по деклараціях. Тобто писали, що там буде 5-поверховий будинок, а будували 20 поверхів. Такого більше не повинно існувати, і я вже сказав, що ми скасували декларації в принципі. Сьогодні є дозволи. А щоб отримати дозвіл, треба мати повний пакет документів.
— Йдеться про подачу позову проти недобросовісних забудовників? Бо нині ви пропонуєте вводити в експлуатацію проблемні об’єкти, але чи понесе хтось відповідальність?
— У межах своїх повноважень Держархбудінспекція повною мірою користується наданими їй законодавством інструментами — ми звертаємося до суду щодо знесення самочинно збудованих об’єктів, ми постійно оспорюємо незаконні на наш погляд судові рішення щодо відновлення скасованих дозволів на будівництво тощо.
Однак, укладення інвестиційних договорів, вибір сторонами партнерів, визначення зобов’язань, інших умов взаємовідносин, є виключною компетенцією суб’єктів інвестиційної діяльності. У нашому випадку інвесторів у будівництво та забудовників. І органи державного архітектурно-будівельного контролю не мають права втручатися у ці договірні відносини. Лише інвестори можуть відстоювати у судах свої права і вимагати притягнення винних до відповідальності.
Будь-яка забудова розпочинається з погоджень місцевої влади. Завдання ДАБІ — перевірити наявність документів та контролювати хід будівництва
— Ви заявляли, що за останні три роки склад ДАБІ змінився на 80%. Хто ці люди, що прийшли на посади?
— Я кажу про керівників. На сьогодні, якщо брати 24 наші територіальні органи, то змінено майже всіх керівників. Лишився лише один керівник з «минулих часів», який змінив усі формати та заслуговує на повагу. Більшість керівників призначив уже я. І є кілька призначених у 2014 році.
— Скільки людей у вас працює?
— По всій Україні це близько 800 людей, за штатом близько 1000.
— У середньому яка зарплата працівника ДАБІ зараз?
— 8-10 тисяч гривень. Я роблю все можливе, щоб підвищити зарплати нашим працівникам. Бо говорити про боротьбу з корупцією і не підвищувати зарплати — це неправильно.
— Тобто людина, яка підписує довідки про категорійність об’єктів, і від якої може залежати доля проекту в сотні мільйонів гривень, отримує щонайбільше 10 тисяч.
— Так дійсно, оплата праці — це проблема не лише в Держархбудінспекції, а всього державного сектору. Проте ми намагаємося в межах наявних фінансових ресурсів заохочувати працівників відповідними преміями. Видаючи документи на будівництво наші фахівці мають дивитися не на кошторисну вартість об’єктів, а на наявність повного пакету документів (проект, експертиза, відведена земельна ділянка).
— Однак якщо при повній експертизі є порушення, Ваші фахівці можуть анулювати дозвіл на будівництво чи на введення в експлуатацію.
— Щодо дозволу на будівництво, то повторюся, наші фахівці просто перевіряють наявність і реєстрацію документів. Щодо введення в експлуатацію, то наші фахівці приїздять на будівництво, перевіряють, чи відповідає об’єкт проектним рішенням та будівельним нормам, чи готовий до введення в експлуатацію, і потім ставлять свій підпис під дозвільним документом. Лише після цього ми видаємо сертифікат.
— На якому рівні Ваша співпраця з місцевою владою, зокрема з КМДА? Наскільки ви можете впливати на те, як плани території формуються і на політику щодо конкретних недобросовісних забудовників?
— Ми не впливаємо на прийняття рішень щодо оновлення та затвердження містобудівної документації. Щодо співпраці з місцевою владою — вже три роки працює закон про децентралізацію. Повноваження розподіляються так: об’єкти зі значним класом наслідків відповідальності (СС3) — залишилися за нами по всій країні. СС2 та СС1 — передано до компетенції місцевих влад. Сьогодні якщо є питання у нас щодо об’єктів СС3, то я можу особисто звернутися до мера чи до інших представників міської влади і запитати їхнє бачення. Тобто, у нас максимальна взаємодія з міською владою.
Щодо здійснення контролю місцевою владою за меншими об’єктами. Маємо по всій країні 100 новоутворених органів. І в місті Києві також є новоутворений орган, який повністю підпорядкований КМДА. Ми проводимо наради з новоутвореними органами. Я особисто їжджу по всіх областях, зустрічаюсь із міськими головами. Всі міські голови мають мій телефон і знають, що я завжди допоможу. З цих 100 новоутворених органів сьогодні 90 — це точно я вам кажу — працюють, як злагоджений механізм. Є декілька органів, які хочуть відмовитися від цих повноважень. Однак закон взагалі не передбачає такої можливості. Тому депутатами спрямовано у парламент законопроект 7266/1, в якому прописано можливість відмови громади від функцій держархбудконтролю.
— СС3 залишилися за ДАБІ, але вникає питання — навіщо. Хіба громада не знає краще ситуацію? Виявляється, що замість контролюючих функцій ДАБІ наразі продовжує виконувати розпорядчі. Це атавізм, який треба приборкати. Є відповідальність місцевої влади, хай вона його вирішує і відповідає перед своїми виборцями. А ДАБІ має контролювати.
— А ви знаєте, скільки по СС3 взагалі по країні будівництв, якщо брати з містом Києвом? Лише кілька відсотків. Контроль за такими об’єктами залишили за ДАБІ, бо, на жаль, сьогодні не в кожній громаді є працівники, які мають досвід, необхідний для того, щоб здійснювати такі функції. Фахівці відповідного класу є у Києві та ще 5-6 обласних центрах. У решті громад дуже велика проблема з працівниками. Якби у 2015 році ми почали передавати об’єкти СС3 на місця, то думаю, що сьогодні отримали б проблеми. Бо я вже бачу проблеми щодо об’єктів СС2 і навіть щодо деяких маленьких будиночків (СС1). Є громади, які по 5-8 разів відмовляють забудовникам. Наприклад, людина будує СТО на 180 метрів і має аж 8 відмов. Я особисто телефоную міському голові й питаю: «Що ви робите? Ми тут спрощуємо, підтримуємо малий та середній бізнес, а ви навпаки?» І тільки після цього будівництво об’єкта дозволяли. Так було рік тому.
Але це питання можна обговорювати. Ми готові передавати повноваження по СС3, якщо буде така дискусія. Я б завтра передав Києву і всім великим містам СС3. І тоді би ніхто не казав, що це ДАБІ видало дозвіл, що ДАБІ щось зробило не так, або якийсь документ не так. Бо приходять народні депутати і кажуть: це ж ви видали дозвіл. А я питаю: а земельну ділянку хто виділив, а хто видав містобудівні умови? ДАБІ лише перевіряє наявність цих документів.
— Передати повноваження щодо СС3 на місця можна вашими особистими розпорядженнями чи треба приймати спеціальні постанови Кабміну?
— Треба вносити зміни до закону про децентралізацію. Зараз у ньому прописано, що об’єкти СС3 залишаються за центральним органом виконавчої влади.
— Тобто у вас немає ефективних контрольних функцій, тому для вас дозвіл є фактично єдиною можливістю проконтролювати і вплинути при порушеннях на хід будівництва?
— Скоріше містобудівні умови та обмеження. Ми видаємо дозвіл на основі наявності документів. Ми видали дозвіл, а потім ми можемо перевірити містобудівні умови і обмеження. У нас є повноваження відповідно до того ж закону про децентралізацію (раніше взагалі цього не було) перевіряти місцеві архітектури. І в цю перевірку входить перевірка видачі містобудівних умов та обмежень. Сьогодні це може бути планова або позапланова перевірка.
Наприклад, щодо забудови на пляжі Ланжерон в місті Одеса, у нас була позапланова перевірка містобудівних умов та обмежень. Ми виявили там численні порушення та скасували дію містобудівних умов та обмежень, а у подальшому і дозвіл на будівництво.
— Чому так виходить, що найпроблемніші об’єкти без демонстрації чи навіть бійки з поліцією неможливо заблокувати?
— Це відповідальність місцевої влади, яка надала земельну ділянку, дала містобудівні умови. Тому це питання, в першу чергу, до них. А наше завдання — тільки проконтролювати і показати — це законно чи ні.
— Ви ведете облік, де найбільше порушень у видачі дозволів на будівництво з боку міської влади? По яких містах найбільше скарг? Це ще й політичне питання, тим більше перед виборами. Адже мери великих міст підтримуються певними політичними силами. Лідер «Самопомочі» у Львові. В Одесі — прибічник Петра Порошенка Геннадій Труханов. Івано-Франківськ — це «Свобода». Київ, Дніпро, Харків...
— Чим більше місто, тим більше будується, а отже тим більша ймовірність порушень, а в результаті більша кількість скарг. Але Держархбудінспекція, як виконавчий орган влади, поза політикою.
Джерело: «Цензор»
