Сусідський конфлікт
Підприємець Владислав Сатовський близько семи років тому придбав ділянку у Горенці та почав зводити на ній будинок. Тоді він не звернув увагу на гору каміння на ділянці, яку місцеві мешканці до цього використовували як смітник. Лиш через п’ять років, коли у Сатовського з’явився сусід, виявилось, що бетонне нагромадження — це нібито ДОТ (довготривала оборонна точка) часів Другої світової війни.
Євген Воронов, колишній співробітник Державної пенітенціарної служби (управління тюрем), у 2015 році почав будувати маєток впритул до будинку Сатовського. «Експертиза Київської науково-дослідного інституту судових експертиз підтвердила — фактична відстань від його будинку до мого — 5,2 метри. На питання, що ж відбувається, отримав просту відповідь — «Я над законом», — розповів Владислав.
Як виявилось згодом, будівництво велось без жодних дозвільних документів. Будівництво заміського будинку Воронова стартувало у вересні 2015 року. А вже 3 листопада 2015-го до суду надійшла позовна заява від Горенської сільської ради про знесення самочинної забудови. У лютому 2016 року суддя Києво-Святошинського суду виніс ухвалу про заборону будівництва на ділянці Воронова. Після цього, Воронов почав погрожувати вже сільському голові Горенки Анатолію Драпею.
Конфлікт між Вороновим та Сатовським різко загострився вже 2018-го. У січні суд остаточно ухвалив: будинок Воронова має бути знесений. Одразу після цього, у лютому, до Сатовського почали навідуватись «активісти» — кілька десятків людей специфічної зовнішності, які хотіли отримати доступ до нібито історичної пам’ятки — ДОТу № 485.
«Забутий» ДОТ
Цікаво, що «спорудою» зацікавились ледь не вперше за 75 років. До цього тут не вшановували нічию пам’ять, не клали квіти, ба більше — використовували як склад непотребу чи громадський туалет просто неба. «Останнього разу вони розвісили по всьому селу оголошення про проведення якихось урочистих заходів з покладанням квітів до ДОТу. Зібрали якихось окремих представників громади, підсилили їх представниками кримінальних структур. Почали зносити ворота і вимагати від власника, щоб їх там пустили, щоб вони там провели якусь літургію», — розповідає журналістам адвокат Юрій Радзієвський. «Там за цим ДОТом все було завалено шприцами. Тобто, я б не сказав, що місцеві сильно шанували його як пам’ятник або як пам’ять про загиблих. Побудували там сараї навколо нього. Я особисто просив жителів не звалювати в той ДОТ сміття», — додає Сергій Орел, керівник бригади будівельників.
Той факт, що у Горенці не цікавились грудою каміння — здивування не викликає: за свідченнями мешканців, які цікавились історією Горенки в Другій світовій війні, боїв тут не відбувалось. Відтак ДОТи не використовувались за призначенням. А відтак не несуть жодної історичної цінності.
Втім, непроханим гостям було до того байдуже. Навіть попри те, що Сатовський, бувши на ділянці, отримав підтвердження з Управління культурної спадщини Київської області, що на території його садиби жодних охоронюваних цінностей немає.
«Бажаючи упорядкувати ділянку, я отримав усі правовстановлюючі та дозвільні документи. Отримав відповідь Міністерства культури, підписану державним секретарем Міністерства культури, Управління культури, підписану начальником управління культури, що на моїх ділянках і взагалі по всій цій вулиці, немає об’єктів культурної спадщини», — зазначив Сатовський.
Однак коли прийшли «тітушки», то із господарем особливо не церемонились: спалили ворота і камери відеоспостереження, зруйнували огорожу, пошкоджують автомобілі. Під виглядом «героїв» АТО, Майдану, Афганістану та інших воєн, конфліктів і революцій — вони вирішили вдертися на приватну територію, не маючи ані приписів суду, ані виконавчих проваджень, ані будь-яких інших законних на це підстав.
Адвокат Юрій Радзієвський припускає, що за «гостями» стоїть Євген Воронов, який хоче отримати доступ до «історичного» ДОТу, тим самим розширивши та власну ділянку на кілька квадратних метрів.
В результаті таких дій «активістів», які приїздили на тиху горенську вуличку навіть із бронетранспортером, Сатовський був вимушений вивезти родину із села, та й сам уже кілька тижнів не може потрапити до оселі. Крім того, «тітушки» не дають вивезти з ділянки будівельну техніку власнику, який не має стосунку ані до підприємця, ані до його сусіда, ані до села Горенка.
Примарний фінал
До конфлікту Сатовського та Воронова — ДОТ нікому цікавий не був. Фактично, про його існування не здогадувались і в облдержадміністрації. А вже після початку акцій протесту — Управління думає над тим, щоб внести в ДОТ до переліку пам’яток історії. Утім, перспективи цього примарні: незрозуміло ані з юридичної, ані з практичної точки зору, як виконувати таке рішення в разі його ухвалення.
Та навіть попри таку обіцянку — «активісти» все ще не розходяться.
«Це взагалі ситуація замовна повністю. Наші громадяни, жителі села Горенка, взагалі там не присутні. Тільки 2-3 громадянина, які там приходять постійно, які навіть не зареєстровані в селі Горенка. Вони і здійснюють такі заходи щодо підбурення населення», — наголошує сільський голова Анатолій Драпей. За його словами, втручання поліції в цю справу не відбувається.
Замовник ситуації відомий — Євген Воронов. Розгніваний чиновник пенітенціарної служби мститься, що через суд його змушують знести будинок, каже Сатовський. Натомість, Сатовський звертає увагу, як його сусід, державний службовець, взагалі зміг дозволити собі ділянку у столичному передмісті та маєток площею біля 500 квадратних метрів.
«Останнє його місце роботи — це Міністерство інфраструктури. Автомобільна інспекція. Це видача дозволів на автомобільні перевезення. Знову ж таки, інформація яка є в інтернеті, з доступних джерел — кожен дозвіл коштує біля двох тисяч доларів. Ось вам і відповідь на запитання, на які кошти будує котедж чиновник, якому ще немає 40 років», — відзначає Сатовський.
Нині він звертається до правоохоронців за захистом. Та наголошує, з таким відношенням до приватної власності — українцям ніколи не бути в Євросоюзі. «Маючи всі документи на право власності, я зараз розумію що в цій вакханалії, яка твориться в семи кілометрах від Києва та у вир якої я потрапив, я вже ризикую залишитися без того, на що витратив фактично половину свого життя», — підсумував підприємець.
Сатовський та його адвокати вже направили в поліцію понад 5 заяв про скоєння злочинів, у тому числі — незаконного проникнення на територію приватної власності. Адвокатові Юрію Радзієвському звучали погрози фізичної розправи, про що були складені та подані в поліцію відповідні заяви. На гострій стадії конфлікту одному із робітників розбили цеглиною скло автомобіля прямо коли він проїздив повз будинок.
Сьогодні вже всім стало очевидно, що ситуація у досі тихому та мальовничому селищі під самою столицею держави ось-ось стане вкрай критичною, розгул войовничих молодиків, їхня безкарність та вседозволеність, цинічність та зухвалість може призвести навіть до людських жертв. При цьому місцеві органи поліції проявили повну нездатність відновити громадський порядок та фактично самоусунулися від виконання своїх прямих обов’язків. Саме тому сільський голова Анатолій Драпей був змушений звернутися до керівництва Національної поліції у Київській області з вимогою втрутитися та навести конституційний лад у Горенці.
Заява сільського голови Анатолія Драпея до керівництва Національної поліції у Київській області
Джерело: Gazeta.ua.
