Кето-дієта може підвищити рівень "поганого" холестерину та подвоїти ризик серцево-судинних захворювань, таких як закупорка артерій, інфаркту та інсульту.
Про це свідчать висновки нового дослідження докторки Юлії Іатан, опублікованого CNN.
Дослідження проводилося спільно з клінікою профілактики "Здорове серце", лікарнею Святого Павла та Центром інновацій серцево-легеневої системи університету Британської Колумбії у Ванкувері.
Що таке кето-дієта
Кетогенна дієта — система харчування з великим вмістом жиру та білку і низькою часткою вуглеводів — їх дозволяється на день не більше 50 грамів. Принцип дії цієї дієти полягає в тому, що організм витрачатиме енергію шляхом спалювання власного жиру.
Меню кето-дієти
Такий різновид дієти має досить широкий список рекомендованих продуктів, серед яких:
- яйця;
- м'ясо птиці (курка, індичка);
- жирна риба (оселедець, лосось, скумбрія);
- м'ясо (яловичина, свинина тощо);
- жирні молочні продукти (йогурт, сметана, сир, вершкове масло, вершки);
- горіхи та насіння (макадамія, мигдаль, волоські горіхи, арахіс, гарбузове насіння тощо);
- авокадо;
- некрохмалисті овочі (зелень, броколі. томати, гриби);
- жири (оливкова олія, олія авокадо, кокосова олія тощо).
Протипоказання кето-дієти
Серед абсолютних протипоказань до кето-дієти — діабет першого типу та якщо внаслідок діабету другого типу у людини порушена повноцінна робота нирок. Також вона не підходить тим, в кого низький свій інсулін, у такому разі кето-харчування погіршуватиме його роботу внаслідок накопичення кетонів.
Крім того, не можна переходити на кето-дієту в момент гострого хворобливого стану.
Чому кето-дієта може призвести до серцевих захворювань
Дослідники порівняли дієти 305 осіб, які дотримувалися “кетоподібної дієти”, та 1200 людей, які дотримувалися стандартної дієти. Для експерименту вони використовували інформацію про здоров’я з бази даних Великої Британії UK Biobank, яка спостерігала за людьми протягом десяти років.
Виявилось, що люди, які харчувалися за принципом кето-дієти, мали вищий рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), холестерину та аполіпопротеїну В — білка, що покриває білки холестерину ЛПНЩ та може передбачати захворювання серця.
Люди на кето-дієті здебільшого споживали насичені жири та вдвічі більше жирів тваринного походження (33%). На стандартній дієті ця кількість дорівнювала 16%.
“Після 11 років спостереження — і після виявлення інших факторів ризику серцево-судинних захворювань: діабет, високий кров’яний тиск, ожиріння та куріння — люди, які дотримувалися “кетоподібної” дієти, мали вдвічі більший ризик отримати серйозні серцево-судинні захворювання — звуження артерій, серцевий напад, інсульт та захворювання периферичних артерій”, — повідомила Юлія Іатан.
Через те, що кожен організм може реагувати по-різному, існує індивідуальна мінливість між відповідями. У середньому пацієнти, які дотримуються кетогенної дієти, мають тенденцію до підвищеного рівня “поганого” холестерину (ЛПНЩ).
“Ті групи продуктів, які необхідно виключити для досягнення кетозу, є основними джерелами клітковини в раціоні, а також багатьох важливих поживних речовин, фітохімічних речовин і антиоксидантів. Це викликає занепокоєння у багатьох медичних працівників, які вважають кетогенну дієту шкідливою для довгострокового здоров’я”, — зазначив Крістофер Гарднер, професор медицини Стенфордського дослідницького центру профілактики.
Кето (кетоз) — метаболічний стан, який виникає, коли печінка починає використовувати накопичений жир для виробництва кетонів, щоб отримати енергію. Печінка вдається до такого, коли тіло втрачає доступ до вуглеводів і думає, що людина голодує.
Дієти з низьким вмістом вуглеводів, такі як кето, понад 70% складатимуться з жиру, аби організм насичувався.
Весь цей жир можна отримати з корисних ненасичених жирів таких як авокадо, тофу, горіхи, насіння та оливкова олія. Ще дієта дозволяє вживати сало, вершкове та кокосове масло, а також цільне жирне молоко, сир та майонез. Вживання великої кількості продуктів із високим вмістом насичених жирів збільшує вироблення в організмі холестерину ліпопротеїнів низької щільності, що може накопичуватися в артеріях і обмежувати приплив крові до серця та мозку.
