Близько тижня кияни постійно дихають смогом. Повітря столиці опинилося серед найбільш засмічених у світі, а 20 вересня Київ взагалі очолив антирейтинг із якості повітря (дані IQAir).
Наразі ситуація покращується, розповіла міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Подібне забруднення повітря в Києві, за її словами, вже стало сезонним явищем.
“Коли в нас мало дощів протягом серпня-вересня і суха погода, це призводить до лісових пожеж і загоряння на торф’яниках. Загасити їх дуже складно. Навіть якщо зверху ми торф’яники гасимо, то всередині продовжується горіння і задимлення. Маємо враховувати перехідний погодний період, коли земля ще залишається теплою, але повітря вже достатньо холодне, особливо вночі. Це призводить до того, що всі ці речовини, які забруднюють повітря, осідають на приземних шарах атмосфери. І тому ми в Києві фіксуємо таке неприємне явище, як задимлення”, – зазначила пані Гринчук.
Однак що саме щороку погіршує якість повітря та як з цим боротися? Детальніше в коментарі для “Наш Київ” розповів асистент кафедри екології та зоології ННЦ Інститут біології та медицини, КНУ імені Шевченка Сергій Карлащук.
Чому в Києві погіршується якість повітря?
Погіршення якості повітря в Києві, яке доволі часто стається восени, зумовлено кількома факторами.
- Метеорологічні умови
Йдеться, зокрема, про так звану температурну інверсію. Це явище, коли з висотою повітря температура збільшується, а не зменшується, як зазвичай. Відповідно, над містом створюється так званий “ковпак”. Він перешкоджає розсіюванню речовин, які забруднюють повітря.
Ситуацію може погіршувати відсутність вітру. Через це в атмосфері застоюються ще більше шкідників.
- Географічне розташування
Другий фактор – географія столиці. Київ розташований в низовині. Це сприяє застоюванню повітря і накопиченню в приземному шарі атмосферного повітря речовин, які забруднюють місто.
- Сезонні джерела забруднення
Третій фактор – сезонні джерела забруднення. Деякі громадяни в цю пору року активно спалюють листя, а ті, хто повертаються з відпусток, сідають за кермо і їдуть на роботу. Збільшується інтенсивність руху автівок і шкідливих викидів у атмосферу.
До сезонних джерел забруднення можна віднести й пожежі на торф’яниках.
Чому торф’яники небезпечні?
Загоряння торф’яників є однією з причин забруднення повітря в Києві. За словами експерта, торф’яники є важливими екосистемами, але дуже вразливими, особливо в посушливі періоди. Вони можуть спалахнути через:
- Суху погоду без дощів і вітру, а також низький рівень ґрунтових вод і вологи;
- Людей, які необережно поводяться з вогнем: спалюють сухі рослини або навмисно щось підпалюють;
- Наслідки війни. Зокрема й наслідки нічних ворожих атак, через які може зайнятися трава й поширитися пожежа.
Сам по собі торф – це специфічна горюча речовина. Вона може тліти, диміти протягом тривалого часу й викликати підземні пожежі, які дуже складно гасити. До речі, торф може загорітися і внаслідок біологічних процесів, зокрема, через підпливи бактерій. Але, переважно такі пожежі трапляються через кліматичні фактори й людську діяльність.
Торф’яники у Києві розташовані у трьох столичних районах – Дарницькому (Бортничі, Осокорки), Деснянському та Оболонському (зокрема, Пуща Водиця). Також вони є і в Київській області – у Вишгородському, Обухівському, Бучанському і Броварському районах.
Про небезпеку через погану якість повітря
Пожежі торф’яників і вихлопні гази автомобілів утворюють багато небезпечних речовин:
- чадний газ;
- двоокис вуглецю СО2;
- оксиди азоту, сірки;
- органічні речовини, які можуть бути або канцерогенами, або мати подразливий ефект тощо.
Сергій Карлащук каже: треба пам’ятати і про димку, яку ми бачимо на вулиці. Це зокрема тверді частки, тобто пил різного розміру. Найбільш небезпечними для здоров’я є завислі дрібні речовини й різноманітні важкі метали. Треба також враховувати можливі вторинні реакції організму людей, які можуть відбутися за тихої сонячної погоди.
Забруднення повітря може викликати:
- Захворювання дихальної системи;
- Алергічні реакції (подразнення шкіри, очей, кашель тощо);
- Серцево-судинні захворювання особливо чутливих людей, які мають хронічні хвороби.
Найбільш вразливі за умов забруднення вагітні жінки, діти й люди старшого віку.
Як захищатися від брудного повітря?
Необхідний комплексний підхід: просвітницька діяльність, вчасне інформування, об’єктивна оцінка ситуації. Експерт наголошує, що люди повинні знати про наявність диму і його інтенсивність, а також напрямок вітру, щоб розуміти, наскільки вони близькі до забруднення.
Також потрібно дотримуватися правил безпеки й поведінки з вогнем, особливо якщо близько розташовані торф’яники. У період засухи краще не спалювати сміття й листя. А присадибні ділянки поблизу торф’яників варто зволожувати, щоб запобігти пожежам.
Під час забруднення варто, за можливістю, не виходити на вулицю й обмежити перебування на відкритому повітрі. Якщо потрібно виходити на вулицю, то для захисту можна одягнути респіратори. Залишившись вдома, треба:
- Зачиняти вікна і двері, щоб зменшити можливість проникнення шкідників у приміщення;
- За наявності, використовувати різноманітні очищувачі, які можуть ефективно видаляти дрібні частки з повітря. Або розвісити вологі рушники. Щоб сухе повітря не подразнювало дихальні шляхи;
- Робити вологе прибирання;
- Обмежувати фізичну активність, навіть вдома. Навантаження збільшує частоту дихання, а за таких умов до легень можуть потрапити більше шкідливих речовин.
