Як правильно розійтися з партнером
Колаж: Дарія Давиденко

Стосунки між двома людьми — це прекрасна історія, яка дарує обом партнерам позитивні емоції. Але деякі стосунки завершуються, і це природно. 

Ми спитали психотерапевтку, як розійтися екологічно — без конфліктів та ненависті одне до одного.

Анна Крайлюк, психологиня, психотерапевтка

Людям притаманно прив’язуватися до чогось або когось. Це закладено природою. Завдяки прив’язаності ми виживаємо. За народження дитина не зможе вижити, якщо поруч не буде батьків.

З дорослішанням ми починаємо прив’язуватися до друзів, потім — до партнерів. Якраз зв’язок з коханою людиною стає одним з основних у житті. Якщо партнери розходяться, це переживається як сильна втрата. Причина — у базовості самого відчуття прив’язаності.

Неможливо піти без болю. Це вдасться хіба що психопату. Всі інші відчуватимуть неприємні емоції, тому що втрата прив’язаності повертає нас у стан небезпеки. Базово люди прагнуть мати зв’язок з іншими. Якщо він зникає, природно відчувати страх та страждання.

Хто переносить розставання легше

Ступінь важкості розставання залежить від рівня розвитку людини, або зрілості особистості. Залежними від інших є психологічно незрілі люди. Таким особам важко відпустити того, від кого вони залежать. Розставання з партнером означатиме для них крах, ніби втрату частинки себе. Часто залежні люди після розставання впадають у депресії або отримують симптоми інших розладів.

Якщо особистість людини більш зріла, то вона є автономнішою від інших. Така людина здатна сама справлятися з проблемами та керувати власним життям. Їй легше пережити будь-яку втрату, зокрема розставання. У людини буде ресурс прогорювати цей стрес і піти далі.

Легше розстаються ті люди, які розмовляють між собою. У стосунках вони можуть щиро обговорити проблеми, розказати про образи та поділитися тим, що їх турбує. Це здорові стосунки, у яких люди приймають здорові рішення. У такому випадку розставання буде одним із таких рішень — виваженим та обдуманим. Боляче буде у будь-якому випадку, але розставання не стане руйнівним переживанням для психіки. Щобільше, воно може стати стимулом для розвитку особистості.

Тому правильне розставання — це розставання, за якого партнери поговорили одне з одним. Навіть якщо у пари складні стосунки, де не було здорової комунікації, треба проговорити те, що сталося. Нормально хотіти завершити стосунки, щоб розпочати у житті щось більш класне.

Чотири негативні сценарії розставання

  • Розійтися зі скандалом

Конфлікт — це піковий стан, за якого люди часто говорять на емоціях. Зазвичай партнери кидають одне одному негативні переживання, забуваючи про все хороше, що було у стосунках. Якщо розійтися на такій ноті, залишиться негативний посмак та образа.

Скандал може стати завершенням стосунків. Але тоді краще, аби після конфлікту партнери, охолонувши, могли спокійно поговорити. Це можливість сказати «дякую» за приємні моменти, за щось важливе, що об’єднувало людей. За такого сценарію розставання не залишить по собі неприємні спогади про близьку колись людину.

  • Розійтися, нічого не сказавши

Це ще гірший сценарій, аніж розійтися після скандалу. Конфлікт — це бодай якийсь шанс виговоритися та почути свого партнера. Мовчання, пропадання, повідомлення з фактом того, що ми розстаємося, ще більше травмує людину. Стосунки не завершуються за спільним рішенням. Одного з партнерів просто кидають. Після такого у цих людей можуть проявитися вкрай складні психологічні проблеми. Особливо це стосується тих, кого вже кидали раніше.

  • Сказати «Ти ні в чому не винний/-а, просто так сталося»

Подібна фраза також є униканням розмови з партнером. Це щит, за яким людина ховається від проговорення власних емоцій та почуттів. Це як піти, нічого не сказавши, але ніби поставити галочку, що партнер таки щось почув.

  • «Головне — піти красиво»

Подібно можуть вчинити люди з конфліктом самооцінки, що мають комплекси. Їм страшно, що їх можуть кинути, тому вони кидають першими. Ці люди можуть створити цілу історію розставання, зробити її максимально напоказ. Такі вчинки характерні нарцисичному типу особистості.

Але це не вихід. Подібне розставання не несе нічого хорошого, а свідчить лише про незрілість та егоцентризм людини. У цей момент вона не думає ні про кого, окрім себе самої та власних почуттів.

А якщо спробувати втримати стосунки?

 

Якщо у людини виникає бажання розірвати стосунки під час конфлікту або непорозуміння — це нормально. У цей момент людина переживає негативні емоції, їй хочеться скоріше перестати їх відчувати. Не варто звертати увагу на подібні бажання, якщо вони виникають на емоціях.

Але якщо бажання розійтися лишається у стані спокою, а також час від часу виникає знову, безперечно, це треба відмітити. Так виражається загальний стан невдоволеності стосунками. Значить, проблема не вирішується, тому стосунки перестають бути такими, в яких хочеться перебувати.

Слід спершу спробувати налагодити відносини. Але не продовжувати мовчати, а обговорити з партнером те, що не влаштовує. Є психологи, які можуть допомогти розібратися з конфліктом.

Вже у разі, якщо нічого не покращується, розставання може бути хорошим рішенням проблеми.

Стосунки потрібні не для того, аби ускладнювати життя. Нормально потурбуватися про себе, якщо партнер більше не приносить щастя.

А якщо я спробую змінити партнера?

На жаль, люди не змінюються. Вибирати партнера з ідеєю, що він зміниться, немає сенсу. Навіщо тоді стосунки, в яких від початку не влаштовує людина поруч?

Якщо з часом партнер почав проявляти те, що не подобається, — просто скажіть про це. Але дотримуючись правил ненасильницького спілкування, тобто не звинувачувати, а казати через призму власних відчуттів. Наприклад: «Мені некомфортно, що ти почав це робити. Можеш, будь ласка, так не вчиняти?».

Звісно, не кожен здатен одразу змінити свою поведінку. Але якщо партнер старається і загалом реагує на прохання, це добрий знак. Партнер готовий працювати над стосунками. Важливо, аби він дійсно цього хотів.

Якщо партнер не чує ваших прохань чи не хоче змінюватися, а ви його змушуєте чи починаєте боротися з ним — це неправильно. Позитивного результату від тиску ви не отримаєте, лише втратите сили. У такому випадку доведеться вибирати: або піти, або примиритися з тим, яким є ваш партнер.

Як зрозуміти, що поруч не та людина

Стосунки, як і все, що кожен з нас вибирає, — суб’єктивна історія. Не існує загальноприйнятої норми, як має бути чи як буде правильно. Що для когось є неприйнятним, для іншої людини може бути цілком нормою, і навіть приносити щастя.

Своєрідний чеклист проблемних стосунків можна сформулювати з точки зору екологічності для психологічного здоров’я. Серед них:

  1. стосунки де, є насилля (фізичне, психологічне, сексуальне, матеріальне тощо);
  2. стосунки, в яких людину не поважають (коли партнер не поважає думку, позицію щодо будь-чого, життєвий вибір, почуття, потреби тощо);
  3. стосунки, де ігноруються чи знецінюються потреби та цінності;
  4. стосунки, що ускладнюють, а не покращують рівень вашого життя;
  5. стосунки, що не задовольняють потребу в безпеці (наприклад, де людина постійно перебуває в нестабільному психологічному чи інших станах);
  6. стосунки, де нездорова комунікація (в яких неможливо чи важко бути почутим та зрозумілим);
  7. стосунки, в яких відсутня емпатія (коли партнер не здатен до співпереживання та підтримки).

Також радимо прослухати подкаст з психіатром про домашнє насилля в Україні.