Ви прокидаєтеся у м’якому ліжку у чудовому готелі, не поспішаючи прямуєте на сніданок, насолоджуєтесь кавою та дивитеся на чудові краєвиди, та раптово усвідомлюєте, що це ваш останній день відпустки. Спогади про швидкий темп життя, будильник о 6 та підйом на 15 поверх після роботи викликають бажання продовжувати відпустку нескінченно, але гаманець переконати у цій ідеї не вдається.
Тож, як налаштувати себе на роботу після відпустки, розпитали Альону Сохань, психологиню та засновницю офлайн проєкту "Психологічні зустрічі".
Чи нормально не хотіти повертатися на роботу після відпустки?
Не хотіти повертатись до роботи абсолютно нормально. Відпустка — це своєрідна зона комфорту, тому ми не завжди хочемо виходити з неї. Після гарної відпустки не всім вдається звикнути до робочого темпу життя відразу. У кожного свій ритм адаптацій і хтось відразу вливається в роботу, а комусь потрібен час.
Окрім того, хочу звернути увагу на один момент. Відпустка необхідна для кожного та кожної. Не варто забувати про неї чи відмовлятися, або вимагати великих успіхів, щоб “заслужити”. Коли ми говоримо про відпустку, то маємо на увазі період відпочинку від усього, час, коли ви набираєтеся сил, відновлюєтесь, надихаєтеся новими ідеями та планами. Такий період треба усім.
Бажання піти у відпустку — знак, що в мене погана робота?
Це може означати, що ви просто втомились. Вам потрібен відпочинок від усього і від усіх. Проте це також можуть бути дзвіночки, які підказують, що щось роботі дуже не так.
Наприклад, якщо думки про роботу викликають нестерпні відчуття, роздратованість і так далі. Тут раджу проаналізувати, яка причина цих відчуттів. Можливо, справа у якомусь співробітнику, можливо виною робоче місце або якась задача. Якщо не можна нічого змінити для вирішення проблеми, яка викликає у вас негативні емоції, то варто подумати, чи сприятиме зміна роботи покращенню ментального стану.
Окрім того, поставте собі питання:
- в якому колективі вам буде комфортно працювати,
- який приблизний дохід вам хочеться,
- яке має бути робоче місце,
- від чого ви готові відмовитись, щоб отримати нове місце роботи,
- які чинники для вас важливі.
Після того, як ви дали та зважили усі відповіді на ці питання, ви можете приймати рішення, довіряючи собі.
Як налаштуватися на роботу після повернення з відпустки?
Існує дуже хороший лайфгак для комфортної адаптації після відпустки. Це день відпустки вдома. Тобто ви виходите на роботу через день після вашого повернення додому.
Проведіть цей день, нікуди не виходячи, щоб спокійно відпочити у домашній атмосфері та морально підготуватися до робочого процесу.
Також є кілька порад, які можуть стати у пригоді:
- Оцініть та організуйте завдання. Після повернення з відпустки проаналізуйте всі завдання, які накопичилися. Виділіть ті, які є терміновими та важливими, і визначте, що потрібно зробити в першу чергу.
- Розділіть завдання на короткострокові та довгострокові. Сплануйте, що можете виконати зараз, а що можна перенести на наступні дні.
- Не кидайтеся у вир роботи. Якщо спробувати вирішити всі завдання відразу, це може призвести до стресу та вигорання. Налаштуйтесь на поступовий процес повернення до робочого ритму.
- Залишайте час для адаптації. Не очікуйте, що одразу повернетеся до продуктивності на 100%. Дайте собі час на адаптацію і поступове ввімкнення у робочий ритм.
А як щодо школярів та повернення з канікул?
Батькам раджу розказати дітям про очікування, що буде в школі. Які нові предмети заплановані, які будуть вчителі. Варто нагадати розклад, обговорити, що дитині подобається в школі, а що ні.
Це все допоможе сформувати зацікавленість, знизити страхи та переживання у дитини стосовно повернення до школи або якщо це перший клас.
Також раджу:
- Плавний перехід до режиму. Лягайте спати й вставайте в ті ж години, що й під час навчального року.
- Організуйте режим дня. Відновіть звичний розклад дня, включаючи час на навчання та відпочинок. Це допоможе дитині звикнути до нового графіка.
- Будьте позитивними й підтримуйте. Поговоріть з дитиною з приводу того, що початок навчального року буває складним, але ви з усім впораєтесь. Нагадайте дитині, що ви завжди зможете підтримати та допомогти, якщо їй або йому це буде потрібно.
