Ми обрали чотирьох потенційних кандидатів на посаду мера столиці: Віталія Кличка, Олександра Ткаченка, Андрія Пальчевського та Сергія Притулу. Троє перших ― лідери жовтневих соцопитувань серед киян, а останній має найбільший рейтинг довіри серед мешканців столиці, хоч поки й не заявляв про намір балотуватись на посаду мера.
Разом з політологами ми змоделювали ситуації, в яких припускаємо, що кожен з обраних кандидатів виграв вибори. Як потенційні переможці будуть вести виборчу кампанію, яких змін від них очікувати киянам та як вірогідні кандидати будуватимуть стосунки з Київрадою, президентом та його Офісом ― в нашому матеріалі.
Виборча кампанія
Згідно опитування, яке у жовтні 2019 року проводив КМІС, найкращі стартові позиції на виборах матиме чинний мер Києва Віталій Кличко ― за нього проголосували б 27,1% киян.
Політконсультант Петро Охотін вважає, що політична поведінка Кличка багато у чому нагадує його поведінку у боксі: «Боксер Кличко не йшов в атаку перший, не робив зайвих рухів. Він чекав до восьмого, інколи до дев’ятого раунду, коли суперник втомиться, а потім наносив декілька своїх легендарних ударів. І така стратегія йому допомогла в ситуації з Шулявським мостом, в ситуації з Ткаченком. І, скоріш за все, це буде йому допомагати зараз».
Політолог припускає, що можливою проблемою Кличка під час виборчої кампанії може стати відсутність власного партійного проекту. Адже «БПП «Солідарність» від Кличка, фактично, відійшов, а рухи по реанімації «Удару» Кличко зробив тільки зараз.
«Є загроза, що опозиційною до нього буде партія «Слуга народу», тому буде логічно, якщо зараз Кличко намагатиметься домовитись із Зеленським про холодний мир. Можливо, буде коаліція: мер — Кличко і фракція «Слуга народу» в Київраді», — коментує Охотін.
Що ж до Сергія Притули, якому довіряють близько 35% Киян, Охотін вважає: потенційний кандидат, як виходець з Галичини мало асоціюватиметься Києвом, і це може зіграти проти нього. До того ж, позитивний образ коміка може стати слабким місцем Притули під час виборчої кампанії.
«Притула поки ніяк себе не показав, як експерт в господарстві. Тому, швидше за все, він буде робити собі образ на медійності та гуморі. Однак, є великий ризик, що до жовтня 2020 року люди втомляться від просто «хороших хлопців». І лише веселого та прикольного кандидата їм буде замало», — розповідає Охотін.
Високий рейтинг довіри, який зараз Притула має серед киян, Охотін пояснює тим, що проти цього кандидата поки не велась прицільна чорна кампанія.
«У політичних та експертних колах відомо, що Сергій Притула через свою дружину є родичем Віталія Хомутинника (нардеп від Партії регіонів ― ред.). І тому опоненти Притули будуть підв’язувати те, що у Хомутинника і Притули спільна теща, отже це спільна сім’я», — коментує Охотін.
В разі, якщо у Притули все ж таки виникне бажання висувати свою кандидатуру в мери, йому, вважає Охотін, потрібно розпочинати свою кампанію з роботи з електоратом на місцях. Тобто в районах столиці. Це може закріпити рейтинг довіри та чинити протидію чорним кампаніям. Крім того, на думку Охотіна, кандидату Притулі слід показати, що він не тільки кмітливий жартівник, а й успішний господарник.
«До речі, в Зеленського таких проблем не було. Адже він вивів серіал «Слуга народу» в Netflix, тому було розуміння, що він не тільки комік, а ще й менеджер, людина, яка вміє працювати з бізнесом. У Притули цих атрибутів немає. А без цього буде важко довести киянам, що ти можеш їм допомогти», — додає Охотін.
Щодо Андрія Пальчевсього, то серед його переваг як кандидата Охотін називає наявність власних коштів на кампанію та харизматичність, а серед недоліків ― відсутність команди. Водночас сам Пальчевський в інтерв’ю «Українській правді» наприкінці 2019-го стверджував, що команда у нього таки є, хоч і не озвучив, з кого вона складається.
«Ми бачили спробу Пальчевського піти від «Слуги народу», а зараз він входить у таку певну внутрішню опозицію, що може бути негативно сприйнято самою командою «Слуги народу» і самим Зеленським. Без бренду «Слуги народу» Пальчевський, скоріш за все, не буде сприйматися як самодостатній мер. Хоча, якщо більше включити його харизму, якщо запустити його на вулиці та на особисті зустрічі, то шансів у нього досить багато», — підкреслює Охотін.
Відкритим залишається питання, хто ж саме висуватиметься від бренду «Слуги народу». Не факт, що це буде Олександр Ткаченко.
«Ми бачимо спробу Олександра Ткаченка дуже жорстко увійти на очільника Києва. І він зробив неприпустиму річ, коли поніс документи на посаду голови КМДА в пік скандалу проти Кличка. Тобто, людина показала, що його особисті амбіції, бажання посади є більш важливими, ніж просто інтереси киян. Хоча, йому треба було просто вичекати і таким чином отримати результат», — розповідає Охотін.
Політолог припускає, що Ткаченко може піти на вибори окремо, а партія Зеленського — окремо, виставивши в якості кандидата, наприклад, Миколу Тищенка.
Співпраця з Київрадою
Важливим аспектом успішної міської політики є те, як майбутній мер будуватиме свої стосунки з Київрадою. Як вважає політолог Микола Давидюк, визначальним у цих взаєминах буде рівень електоральної підтримки кандидата.
«Той, хто переможе, скоріш за все, матиме свою більшість в Київраді. Але питання в тому, наскільки вона буде стабільною та ефективною. Як показує досвід Зеленського, навіть маючи супер більшість в парламенті, керувати нею важко. Те саме може бути і в майбутнього мера Києва. В той же час не виключаю, що перемогти може Кличко, а більшість матиме «Слуга народу». Тоді місто чекатиме складна політична розтяжка. Це буде постійний деструктив і постійна сварка», — коментує політолог.
Давидюк припускає, що в такій ситуації президент Зеленський може розсудити по своєму і призначити на голову КМДА не мера, а іншу людину, що буде близькою до «Слуги народу».
На думку ж Петра Охотіна, попри всі «але» та ймовірні конфліктні ситуації, мер і Київрада просто приречені на співпрацю.
«Київ — це ласий пиріг. Якщо йтиметься про те, що Київрада блокує якісь рішення, мер не підписує певні розпорядження і починається війна, то банально ніхто не буде заробляти. І тоді включаться бізнес-гравці, в яких є проекти, земельні питання. І все одно, і Київрада, і мер будуть приречені на співпрацю. Питання лише в тому, наскільки вона буде взаємовигідна. Чи це буде згвалтування сильнішим слабшого, чи це буде секс з довгою прелюдією, чи це буде миле романтичне побачення довжиною в п’ять років».
Стосунки з Банковою
На думку Охотіна, незалежно від того, хто стане мером Києва, Банкова буде просто вимушена співпрацювати з новим очільником столиці.
«Коли людина отримує владу у Києві — це дуже великий простір для політичних торгів. Бо якщо влада Києва буде налаштовувати киян проти центральної влади, то швидше за все, буде Майдан і все вибухне. Якщо ж навпаки, показувати, що з центральною владою є певний діалог, то швидше за все, все буде добре. Тому я думаю, що будь-який голова Офісу президента буде приречений на тісну співпрацю з будь-яким мером Києва», — коментує Охотін.
Водночас політолог Микола Давидюк вважає, що побудувати співпрацю з Банковою найпростіше буде потенційному меру Олександру Ткаченку.
«Для нього було б, напевно, чи не найпростіше налагодити контакт з Офісом президента через свого попереднього роботодавця Коломойського. Навіть попри те, що зараз у нього не найкращі стосунки із Зеленським, але це дасть йому змогу більш вільно заходити на Банкову», — коментує політолог.
Якщо мером лишиться чинний голова столиці, тут, вважає Давидюк, взаємини Кличка і Зеленського нагадуватимуть співпрацю між Черновецьким та Ющенком. Тоді центральна влада мінімізувала вплив на міську політику, а спроби втручання в неї, вжиті урядом Тимошенко, потерпіли повного фіаско. У результаті програла сама Тимошенко.
Давидюк впевнений, що співпраця Банкової з Віталієм Кличком буде відбуватись через Андрія Єрмака. Важливу роль у відносинах між Кличком і Зеленським, припускає Давидюк, відіграватимуть і американьскі зв’язки міського голови.
«Кличко намагатиметься використати для контакту з Офісом Зеленського свої американські зв’язки — контакти, наближені до Дональда Трампа. Адже дружба Кличка з адвокатом Трампа Джуліані триває вже не перший десяток років. Вона дасть Віталію золотий шанс кристалізувати всі свої політичні важелі і впливати на Зеленського з-за океану. Як показує попередній досвід, йому це вдалося. Але це не будуть суперлегкі взаємостосунки», — розмірковує Давидюк.
Щодо Пальчевського, Давидюк вважає, що важливим фактором у співпраці з Банковою буде те, чи буде він кандидатом від «Слуги народу».
«Пальчевський підтримував Зеленського на президентських виборах, тому зараз справедливо розраховує, що може отримати від нього франшизу. Якщо він її отримає і переможе Кличка, йому буде надзвичайно легко працювати з Офісом президента. Хоча, найбільше випробування Пальчевського зараз — спроба вийти з рейтингу у 6-8%. Це потрібно, щоб отримати бренд «Слуги народу». Це буде не просто, адже всередині самого бренду є велика зацікавленість інших груп впливу», — розповідає Давидюк.
Як ми зазначали вище, сам Пальчевський вже заявив, що від провладної партії не висуватиметься та має свою команду.
Щодо Притули, на думку Давидюка в нього буде кілька факторів, які допоможуть налагодити співпрацю з Банковою.
«У ресурсі Притули може бути фракція «Голосу» у парламенті. Це один важіль переговорів. Другий — він по своїй першій професії, як і президент, є актором комедійного жанру. Це для нього чисто на людському рівні може спростити комунікацію з президентом без посередників», — вважає Давидюк.
Чи зміниться щось для киян
Для того, щоб для киян щось змінилось після виборів, має бути ініціатива самих киян, вважає Охотін. Вони, на думку експерта, мають показати, що їм потрібні зміни.
«Має бути якась кампанія і має бути політична сила, яка говорить про ці зміни. Поки що я бачу певну пасивність. Візьмемо до прикладу райради ― їх як скасували у часи Януковича, так про них, фактично, і забули. Хоча, це могла би бути ціла школа лідерів, кадровий резерв тих, хто буде йти у депутати Київради. Поки що ж депутатів Київради підберуть просто за принципом лояльності, а не компетентності. Вони можуть мати гарний імідж, але, швидше за все, будуть відірвані від проблем районів. Так що якщо киянам не потрібно більше самоврядування, то його і не буде», — розмірковує політолог.
На думку Охотіна, наразі кияни проявляють дуже погану самоорганізацію. Водночас, потенційна коаліція політиків з киянами може дати свої плюси.
«Я думаю, що зараз ставка на коаліцію з киянами робиться Кличком. Тому що під його підпорядкуванням є певні бюджетні програми. Через райдержадміністрації у нього залишається вихід на малозахищені верстви населення і пенсіонерів. Це якраз і є його коаліція, з якою він щомісяця комунікує. Фактично, це його коаліція, це партія підтримки Кличка», — розповідає Охотін.
Водночас, на політолога думку, роботу в районах вже намагається проводити і «Слуга народу». В той час, як «Голос» не проводить цієї роботи взагалі.
«Ми бачимо, що «Голос» свого часу полінувався поставити на своїх мажоритарників, які йшли від Києва на парламентських виборах. А зараз взагалі десь зник з порядку денного. Ткаченко намагався робити медійні історії, запускав у космос якісь дитячі малюнки. Але знову таки, це не була робота в районах. Напевно, що таку роботу проводить саме «Слуга Народу», а не команда Ткаченка. Деякі депутати мажоритарники у себе на округах робили обговорення закону про столицю ― це спроба вибудувати коаліцію з киянами», — розповідає Охотін.
У той же час, Микола Давидюк вважає, що будь-яка нова столична влада буде загравати з киянами лише на початку своєї діяльності.
«З киянами вибудовуватимуть політику в перший рік: намагатимуться щось будувати, демонструвати якісь інфраструктурні і кадрові перемоги. Але потім все це будуть зводити на маргінес, вводити свої схематичні інтереси і намагатися більше заробляти, ніж щось робити для міста», — підсумовує він.
Місцеві вибори в Києві пройдуть 25 жовтня цього року. Виборча кампанія, хоч і мляво, однак вже розгортається. Та виграти ці вибори — ще половина справи. Втримати свої позиції і владу у столиці дозволить саме грамотна співпраця з міською радою, Офісом Президента і, звісно ж, з самими киянами.
Читайте також: «Гра престолів. Як призначення Єрмака керівником ОП вплине на політичні розклади у Києві»
