112,5 млн доз крові здають донори в усьому світі щорічно. Однак в Україні з цим проблеми. Наприклад, якщо у Норвегії на тисячу населення відбувається близько 40 донацій, то у нас — 14. І це критично мало.
Чому так? Що зупиняє людей ставати донорами? І чи стала потреба у крові більшою з початком повномасштабного вторгнення? Поговорили з “Агентами Крові”, які популяризують донацію в Україні, а також розпитали про власний досвід двох дівчат, які регулярно здають кров.
Я вперше здала кров у 2013 році — мені щойно виповнилося 18. Це сталося на другому курсі медичного університету. Тоді КМЦК (Київський міський центр крові — ред.) приїжджав у різні університети та заохочував це робити студентів. Процедура відбувалась у великій навчальній кімнаті — ми лежали на столах. Памʼятаю, було весело. А ще було відчуття причетності до чогось хорошого і купа позитивних емоцій після.
Я намагаюся здавати кров хоча б два рази на рік. Оскільки я вегетаріанка, мені потрібно більше часу на повноцінне відновлення між донаціями.
Загалом для усіх перед здачею найголовніше дотримуватися дієти й добре відпочивати перед кровоздаванням. Це запорука гарного самопочуття після. Зранку обовʼязково треба поснідати. Це може бути каша на воді та овочі, або якщо лінь готувати, то печиво і чай з цукром. Це швидка енергія, яка буде необхідна для того, щоб все пройшло добре. Потім ти приходиш у центр крові, заповнюєш анкету донора, проходиш до терапевта, де тобі міряють тиск і ставлять питання стосовно самопочуття. Далі направляють на найнеприємніше з усього для мене — кров з пальця. Це необхідно для того, щоб визначити групу крові, резус, Kell статус і гемоглобін. Якщо все добре, пʼєш чай з печивом і йдеш здавати кров.
Після кровоздавання тебе просять посидіти ще 10-20 хвилин під наглядом. Раджу не нехтувати цим часом.
Зараз у Києві є дуже велика потреба в крові. Раніше стати донором це було просто цікаво, зараз це необхідність. Не треба цього боятися, бо, як на мене, сходити на фільм жахів страшніше.
Я здаю кров десь двічі на рік з 2007 року. Пам’ятаю, що мій перший раз був в Охматдиті для діток з онкологією. Матусі хотіли врятувати своїх діток і були дуже вдячні за нашу кров. Тоді всі дуже боялись захворювань на кшталт ВІЛ. Але мене це не лякало. Я була впевнена, що все буде добре. Тим паче мені показали, що все одноразове та стерильне.
Наче зробила щось неймовірно важливе, і це відчуття мене не покидало. Воно стимулювало мене діяти й не зупинятись.
Моя остання донація до війни була 23 лютого 2022 року. Напередодні я прямо думала: а якщо таки війна? Де діти візьмуть кров, яка їм так потрібна? Тому я зібрала подружок, і ми разом поїхали в Охматдит. Я досі вважаю, що це було найправильніше рішення і я зробила б так знову — попри те, що потім мені було важко, бо через евакуацію я не змогла нормально відновитися.
Я не боялась здавати кров, але нормально, якщо хтось цього боїться. Корінь лежить ще у тих “казках”, що тебе можуть чимось заразити, або ти помреш від нестачі крові. Треба доносити й навіть показувати, що ділитись кровʼю — нормально. Маленькими кроками, маленькими історіями розказувати про ті почуття, коли отримуєш смс “Твоя кров сьогодні врятувала життя”. Розповідати, наскільки людям потрібна твоя кров. І, найголовніше, розповідати, які є бенефіти для твого організму від донорства.
Хто може стати донором крові
Донором крові може стати людина, якій виповнилося 18 років з вагою не менше ніж 50 кг. У людини не повинно бути постійних або тимчасових протипоказань до донації. Серед них:
- злоякісні захворювання в активній стадії,
- захворювання ЦНС,
- патологічна схильність до кровотеч,
- шлунково-кишкові, сечостатеві, гематологічні, імунологічні, метаболічні, ниркові захворювання або захворювання дихальної системи,
- цукровий діабет інші ендокринні захворювання у разі порушення функції тощо.
Іноземці можуть стати донорами, якщо мають постійну посвідку на проживання в Україні.
За два дні до донації потрібно витримати дієту — зокрема, вживати вуглеводи. Також напередодні донації потрібно випити 2-2,5 л протягом дня.
Все, після цього можна здавати кров та отримувати позитивний настрій від того, що ваша кров прямо зараз комусь врятує життя. Зробити донацію ще раз можна через 60 днів.
Хто може стати донором крові — матеріал МОЗ
Все про донацію — матеріал Центру громадського здоров’я
Чому люди бояться бути донорами
По-перше, є страх зараження, що процедура може бути нестерильною. Однак за 9 років роботи “Агенти Крові” жодного разу не стикалися з тим, що під час забору крові людина інфікувалася. У центрах крові використовують стерильні одноразові інструменти, а заразитися неможливо через те, що немає безпосереднього контакту — навіть між медиком та людиною. Зокрема, на виїзних корпоративних донаціях.
Також є багато упереджень стосовно різних протипоказань. Скажімо, гепатит А з 2021 року не є протипоказом донації, так само як і пірсинг чи татуювання. Просто потрібно витримати пів року до наступної донації.
Уточнити, чи є протипоказом та чи інша хвороба можна у соціальних мережах “Агентів крові” або напряму в чаті з волонтерами.
Яка ситуація з донацією в умовах війни
Ще до повномасштабного вторгнення був доволі великий дефіцит у кількості регулярних донорів для постійного і безперервного забезпечення центрів крові. За рекомендаціями ВООЗ, для закриття потреб крові та наповнення банків крові країні потрібно мати 33 регулярних донори на тисячу населення. Однак в Україні на 1000 населення відбувалось приблизно 13 донацій крові на рік (статистика 2020 року). Тобто, у нашій країні було критично мало донорів ще до повномасштабного вторгнення, а зараз ситуація тільки ускладнилася. Частину території України окупували, близько 6,5 мільйона людей мігрували за кордон. Також близько мільйона людей служать у ЗСУ. Власне, це і є основною мотивацією ставати донорами.
Ми пояснюємо: чоловіки, які раніше були донорами, зараз у війську. Вони не можуть здавати кров, але вона потрібна для них самих.
Кров необхідна не тільки військовим. Її потребують онкохворі, жінки під час складних переймів, пацієнти під час проведення різних хірургічних втручань, серцево-судинних операцій, трансплантації. І це без врахування цивільних з пораненнями внаслідок ракетних чи інших ударів.
Однак є позитивна тенденція. Приміром, зростає кількість людей 40+, які вперше стають донорами.
Кров була, є і буде потрібною завжди. По-перше, вона вичерпується. По-друге, вона також має термін придатності, тому неможливо взяти й заготовити мільйон доз крові.
Де в Києві здати кров
📍Київський міський центр крові, вул. Максима Берлінського, 12;
📍Національна дитяча спеціалізована лікарня Охматдит, вул. В. Чорновола, 28/1, новий корпус, сектор Б, Центр служби крові (тут щосереди чергують Агенти крові);
📍Національний інститут раку, вул. Юлії Здановської, 33/43, 1 поверх (тут щосереди чергують Агенти крові);
📍Центр крові Головного військового клінічного госпіталю, вул. Госпітальна, 16;
📍Відділ по забору та збереженню крові Інституту травматології та ортопедії, вул. Бульварно-Кудрявська, 27 (тут щовівторка чергують Агенти крові);
📍Відділення трансфузіології Інституту серця, вул. Братиславська, 5А;
📍Відділення трансфузіології Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. Шалімова, вул. Героїв Севастополя, 30 (у приміщенні Консультативної поліклініки ДУ "НІХТ ім. О. Шалімова" НАМНУ, 1 поверх) (тут у першу суботу місяця чергують Агенти крові);
📍Відділення переливання крові Інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, вул. Амосова, 6, Другий корпус, 2 поверх (тут щочетверга чергують Агенти крові);
📍Центр трансфузіології Клінічної лікарні Феофанія, вул Академіка Заболотного, 21, корпус 1;
📍Відділення трансфузіології Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, вул. Чорновола, 28/1;
📍Відділення переливання крові Київського обласного центру служби крові, вул. Багговутівська, 1;
📍Київський міський онкологічний центр, вул. Верховинна, 69;
📍Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, вул. Багговутівська, 1;
📍Київський міський центр крові, структурний підрозділ на лівому березі, проспект Алішера Навої, 1.
Чим займаються “Агенти крові”
“Агенти Крові” — це громадська організація, яка функціонує майже 9 років. Ми займаємося популяризацією добровільного, безоплатного і регулярного донорства крові. Наша основна діяльність полягає в тому, що ми організовуємо та проводимо чергування у центрах крові у Києві, Дніпрі, Одесі та Львові. Також у нас є чати, куди людина додається через чат-бот. Там розповідають про те, як підготуватися до донації, які є протипоказання тощо. Так ми створюємо безпечне середовище, в якому вони можуть здавати кров у день донації.
У самих центрах “Агенти Крові” зустрічають людину та супроводжують її протягом донації. Партнери дають нам гостинці, і так процедура стає у рази приємнішою, смачнішою і безпечнішою з точки зору психологічного впливу. Так ми закладаємо в людини позитивний досвід, який вона потім може або самостійно повторювати, або приходити в будь-який інший центр крові.
Також у нас є спеціальна колекція значків — пінів крові, яка складається із 14 клітин крові. Їх можна отримати за успішну донацію, тож таким чином людина може зібрати усю колекцію. За цим процесом вона вже не помічає, як стає регулярним донором крові.
Сьогодні у нас є сотні донорів, котрі зібрали усю колекцію і без нас продовжують свій шлях регулярного свідомого донорства крові. В цьому полягає основна мета нашої діяльності — ми створюємо дуже багато інформаційних кампаній, щоб привернути увагу до донації, змотивувати людей стати донорами та пояснити, наскільки необхідна їхня кров.
