З 24 лютого 2022 року українці активно почали позбавлятися топонімів, що пов’язували їх з росією. Відтак за 2,5 роки повномасштабного вторгнення в Києві перейменували 381 об’єкт. Такі дані “Нашому Києву” повідомили у Київській міській державній адміністрації. Для порівняння, у період з 2014 по 2022 роки змінили назви 248 міських топонімів — вулиць, провулків, бульварів, проспектів та площ.
Як триває процес перейменування у 2024 році, куди звертатися із пропозиціями зміни назв і скільки об’єктів досі залишаються пов’язаними назвами з росією, розповідаємо далі у матеріалі.
Як перейменовують вулиці в Києві?
Процес декомунізації вулиць розпочався у 2014 році під час вторгнення росії в Україну. За 2014 - 2022 роки в Києві змінили назви 248 об’єктів, які були пов’язані з радянським часом. Цьому сприяло ухвалення у квітні 2015 року пакету законів про декомунізацію, зокрема Закону України№ 317-VIII “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Навесні 2022 року розпочався вже процес дерусифікації та деколонізації топоніміки столиці, ще до ухвалення закону до прийняття Закону “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.
“Повномасштабне вторгнення значно пришвидшило процес дерусифікації. І це в тому числі відбувалось швидко завдяки тому, що у квітні 2022 року Київська міська рада ухвалила рішення про спеціальну процедуру, яка врегулювала особливості перейменування об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з рф або її союзниками, сателітами на час воєнного стану”
Перейменування об’єктів міського підпорядкування, назви яких пов’язані з російською федерацією та/або її союзниками (сателітами), на період дії воєнного стану в Україні відбувається за наступними кроками:
- Збір пропозицій у визначені терміни на електронну пошту секретаріату Київради.
- Опрацювання пропозицій робочою групою за критеріями доцільності зміни назви об’єктів, доцільності повернення об’єктам попередніх (історичних) назв, доцільності, логічності та обґрунтованості відносно історичного середовища пропозицій, які надійшли до цих назв.
- Винесення опрацьованих пропозицій на електронне рейтингове голосування у «Київ Цифровий».
- Підготовка проєкту рішення щодо перейменування з пропозицією, яка набрала найбільшу кількість голосів, виноситься на розгляд депутатів Київської міської ради.
- Після ухвалення рішення Київською міською радою проспект, вулиця, провулок та парк вважається перейменованим.
До процесу дерусифікації залучені фахівці 7 наукових інституцій, зокрема Українського інституту національної пам'яті. Законом України про декомунізацію передбачено, що Інститут надає роз'яснення щодо належності об'єктів до символіки російської імперської політики.
“В такому випадку, якщо є умовна вулиця Пушкіна, Інститут інформує відповідну громаду, відповідну місцеву раду про те, що ця назва містить символіку російської імперської політики, і вона підлягає обов'язковому перейменуванню. Стосовно інших назв вулиць, які є в тій чи іншій раді, Інститут не може рекомендувати, що треба перейменувати, скажімо, вулицю Центральну на якусь іншу назву. Перейменування вулиць, площ, проспектів, провулків, скверів, парків і так далі в місті Києві – це виключно компетенція Київської міської ради. А повноваження Інституту в цьому – це давати роз'яснення і рекомендації”
Однак так мало бути в ідеалі, але закон набрав чинності лише у липні 2023 року, коли щодо більшості перейменованих об'єктів Київ уже ухвалив рішення з урахуванням позиції робочої групи та думки громадськості, уточнює Вікторія Муха.
На честь кого перейменовують вулиці Києва?
У реєстрі Києва налічується 2845 об'єктів міського підпорядкування (вулиць, площ, бульварів, провулків тощо). На сьогодні у місті перейменована кожен 4-5 об’єкт з 2014 року, розповідає Вікторія Муха. За її словами, в Києві лишилося до 30 об’єктів, які ще потребують зміни назв.
Найбільше перейменованих об'єктів у Голосіївському, Дарницькому, Шевченківському, Солом'янському і Святошинському районах. А найменша кількість перейменувань — у Подільському та Оболонському районах.
“Це [перейменування] не залежало від бажання експертної групи чи бажання Київської міської ради. Це залежало виключно від того, скільки таких об'єктів було в тому чи іншому районі, які підпадають під перейменування в рамках декомунізації та деколонізації. І це говорить про те, наскільки нам з вами намагались, називаючи київські вулиці на честь російських, радянських, громадських діячів, митців, поетів, нав'язати цей комплекс меншовартості, що у нас таких видатних громадських культурних, політичних діячів, як в росії, немає. Це доводить, як росія хотіла маркувати наш публічний простір чужими, непритаманними нам та нашій історії назвами та іменами”, – говорить Вікторія Муха.
Зі слів співробітника Інституту національної пам’яті Богдана Короленка, перейменування вулиць є важливим процесом, бо це стосується національної безпеки:
“Більшість українського суспільства думала, що це, на перший погляд, просто вулиця. Назва вулиці, насправді, це за великим рахунком питання національної безпеки, питання топонімії. Те, що потрібно позбуватися символів російської присутності, зараз якраз доводить рф, яка намагається знищити український народ і його ідентичність”.
Видання Bird in Flight дослідило зміну топонімів, пов'язаних з росією. Результати дослідження в цифрах станом на жовтень 2023 року виглядають наступним чином:
-
Загалом перейменували 287 топонімів;
-
Місцевості присвячено 14,1 % топонімів, а історичним назвам — 9,4 %;
-
Змінили 12,2 % українських топонімів, тоді як іноземних — 7,1 %;
-
101 назва — на честь українських діячів. Іноземних, своєю чергою, вшанували у 16 найменуваннях;
-
Постаті чоловіків згадуються в оновлених назвах частіше, ніж жінки — 103 проти 21;
-
10 — присвячені героям російсько-української війни. Зокрема, 15,3 % топонімів перейменували на честь військових. Це найбільший показник з відсоткової статистики;
-
Також часто згадують політиків (12,5 %), вчених (9 %), письменників (8,6 %) та художників (4,9 %);
-
Майже 5 % назв розділили між собою музиканти (1,9 %), актори (1,5 %), космонавти (0,7 %) та спортсмени (0,7 %);
-
Більшість топонімів історично стосуються ХХ століття (71 назва). 25 присвячені сучасності, 24 вказують на час до ХІХ століття, 16 — про ХІХ століття.
Ці дані зібрали й проаналізували на основі опитування, яке провели весною 2022 року. Тоді у березні 2022 року КМДА оголосила збір пропозицій щодо зміни топонімів, пов’язаних із росією та срср. Кияни запропонували понад 12 тисяч варіантів. В опитуванні, що тривало в застосунку "Київ Цифровий", взяло участь понад 6,5 мільйона людей.
Перейменування могло не статися?
Перейменування вулиць у Києві було невідворотним, а повномасштабне вторгнення його тільки пришвидшило, зауважує Вікторія Муха.
“Процес деколонізації був потрібним та після початку повномасштабного вторгнення став незворотним. Зараз люди усвідомлюють важливість цього процесу, чому і для чого це потрібно робити, тому очищення топонімічного простору від нав’язаних імперсько-російських маркерів, відбувається значно швидше та простіше, ніж процес декомунізації до 2022 року. Неприпустимо, аби міські об'єкти в столиці носили російські та імперські назви й імена. І саме завдяки цьому процесу, ми всі відкриваємо для себе ті імена, які не знали до цього. Імена, які російська влада намагалась залишити невідомими та незначущими для містян. І таким чином це ще один поступ для вивчення нашої власної історії та збереження національної ідентичності”, — говорить фахівчиня.
Богдан Короленко, співробітник Інституту національної пам’яті, додає, що з повномасштабним вторгненням відбулися зміни й у свідомості українців:
“Навіть ті люди, які раніше говорили, що була ж спільна історія, що батьки жили в часи срср і так далі, тепер побачили, що насправді росія в будь-якій іпостасі — чи російська імперія, чи радянський союз, чи російська федерація, — є державою-агресором, екзистенційною загрозою українській державності та українському народу”.
Чи потрібно змінювати документи після перейменування вулиці?
Зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання. Тому, згідно з законом про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні, змінювати документи, що засвідчують особу, не треба.
“Не треба вносити зміни у документи на право власності, перереєстровувати транспортний засіб або вносити зміни в паспорт. Ми кожен раз наголошуємо, що перейменування вулиць не створює жодних незручностей, жодних побутових проблем і воно не зобов'язує людей до вчинення певних дій. Однак, за потреби, зокрема у разі необхідності здійснення нотаріальних дій із нерухомістю (продаж, успадкування, дарування тощо), в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради можна отримати довідку про перейменування вулиці. На підставі правовстановлюючих документів зі старою назвою вулиці й довідки Департаменту містобудування та архітектури нотаріус видає новий правовстановлюючий документ із новою назвою вулиці”, – каже Вікторія Муха.
Для юридичних осіб та ФОП перейменування вулиці є зміною їхнього розташування, тому необхідно внести зміни в установчі документи та відомості про фізичну особу-підприємця.
Мапа перейменованих вулиць Києва від початку повномасштабного вторгнення
Інтернет-журнал Bird in Flight презентував інтерактивну мапу перейменованих вулиць столиці. На інтерактивній мапі зібрали всі перейменовані у межах дерусифікації вулиці Києва від лютого 2022 року. Це майже 300 проспектів, вулиць, провулків та площ. Однак мапа не оновлювалася з моменту публікації й не містить повний перелік перейменованих об’єктів.
Перейменовані вулиці зафарбовані різними кольорами, а їхню історію можна дізнатися, натиснувши на посилання. Користувачі можуть здійснювати пошук за старими та новими назвами вулиць.
З повним переліком перейменованих вулиць за 2022 – 2024 роки можна ознайомитися на сайті КМДА або за цим посиланням.
Текст: Дар'я Янушкевич