Київ — місто парків. Якщо ви мешкаєте десь на Позняках або Троєщині, це твердження може здатися доволі сумнівним, але наше місто дійсно неймовірно зелене. А останніми роками столичні парки ще й активно приводять до ладу. І звісно, коли ж ще милуватися всією цією зеленою красою столиці, як не влітку. Тож плануйте свою прогулянку, а ми розповімо про ті парки Києва, які є найгарнішими з нашої точки зору.
Володимирська гірка
Цей великий парк на схилах Дніпра був заснований у середині XIX століття. Свою назву він отримав від пам’ятника Володимиру Великому, який встановили у 1853 році. Парк розміщений на верхній та середній терасах Михайлівської гори. Він тягнеться від верхньої станції Київського фунікулера до Володимирського узвозу та нового “скляного” пішохідного мосту через цей самий узвіз, яким можна дістатися до арки Свободи українського народу (раніше — арка Дружби народів).
Насамперед Володимирська гірка може похизуватися чудовими краєвидами на Дніпро та лівобережну частину Києва. Вздовж нижньої частини парку тягнеться нещодавно відремонтована Алея художників, також там є оглядові майданчики та затишні альтанки для відпочинку. Верхня частина парку є більш пологою, у ній є декілька скульптур, серед них — скульптура Данте Аліг'єрі. У центральній частині, ближче до Михайлівського собору, знаходиться фонтан "Архангел Михаїл — Охоронець Києва", відкритий у 2020 році.
Маріїнський парк
Один з найвідоміших парків Києва розташувався вздовж вулиці Михайла Грушевського, між будівлею Верховної Ради та станцією метро "Арсенальна". Зелену зону тут заснували ще у другій половині XVIII століття за наказом російської імператриці Марії Олександрівни, яка забажала облаштувати порожню тоді місцевість поряд з Царським (нині — Маріїнським) палацом. Парк вирішили назвати Маріїнським на честь імператриці, проте у 1919 році радянська влада, звісно ж, вирішила перейменувати його на свій лад. Оригінальну назву парку повернули вже в 1993 році.
Маріїнський парк вирізняється затишком та спокоєм. Серед старих лип та каштанів тут виляють мощені доріжки, а у центральній частині розташувався чавунний фонтан, виготовлений ще в 1900 році. В парку є скульптури, лавки для відпочинку та дитячий майданчик. Ще одна, досить сумнівна, принада парку — пам’ятник генералу Ватутіну, розташований на його ж могилі. Столичні активісти не раз закликали міську владу прибрати пам’ятник, а з початком повномасштабного російського вторгнення ця проблема знову стала актуальною.
Парк "Наталка"
Цей відносно молодий парк з’явився завдяки завзятості столичних активістів та мешканців Оболоні. Він тягнеться вздовж Оболонської набережної, від затоки Оболонь до Північного мосту. У 2000-х роках частину урочища віддали під забудову, але зрештою громадськості вдалося повернути землю столиці, після чого почалися масштабні роботи з облаштування зеленої зони. Першу частину парку "Наталка" відкрили у 2017 році, другу — наступного року. Приводити до ладу нові ділянки продовжують і досі.
Парк порадує відвідувачів охайними зеленими насадженнями та клумбами, пішохідними, велосипедними та біговими доріжками, альтанками, а також різноманітними ігровими дитячими майданчиками і навіть спеціальними місцями для вигулу собак. Ну і звичайно ж — краєвидами на Дніпро та Труханів острів, які ніколи не набридають. Ще тут є незвичайна згадка про радянське минуле — величезний бетонний кесон, що був частиною нереалізованого проєкту з будівництва залізниці під Дніпром. Зараз його теж реконструюють.
Голосіївський парк
Великий парк на півдні Києва заклали в 1957 році, а за декілька років він був названий на честь українського поета Максима Рильського. Парк є частиною великого Голосіївського лісу, що тягнеться ще далі на південь, до території музею народної архітектури та побуту в Пирогові. У 2007 році більша частина лісу отримала статус національного природного парку.
Голосіївський парк відрізняється радше природною красою та затишком, ніж захопливими краєвидами або охайним ландшафтним дизайном. Він є ідеальним місцем для тих, хто хоче поблукати лісом, не покидаючи межі міста. В парку ростуть великі старі дерева, мешкають різноманітні тварини, є озера, ставки, а також облаштовані зони відпочинку. Тут можна влаштувати пікнік на мальовничій галявині або ж зануритись якомога далі у хащі та довгий час не зустрічати жодної живої душі.
Парк "Кіото"
На лівобережній частині Києва, між станціями метро "Чернігівська" та "Лісова" розкинувся парк в японському стилі, названий на честь міста-побратима Києва — Кіото. Парк заклали у 1972 році одразу після підписання договору про дружбу між містами. В центральній частині встановили подаровану японцями п’ятиметрову гранітну пагоду, зелені насадження та інші елементи ландшафтного дизайну теж запозичили із паркової культури Японії.
Головною принадою парку "Кіото", звісно ж, є довжелезна алея сакур, висаджена у 2011 році. Столична влада називає її найдовшою у світі. Ми в цьому не певні, але звучить красиво. Також тут ростуть вікові сосни, японські клени та інші рослини, є декоративне озеро та сад каменів. Весь цей дзен трохи псує величезний будівельний майданчик біля "Лісової", що "з’їв" невеличку частину парку. Тут планували побудувати торговельний центр, але будівництво заморозили через відсутність дозволів та інші проблеми.
Парк Шевченка
Навпроти університету імені Тараса Шевченка в центрі Києва розташований затишний парк, який теж названий на честь Кобзаря. Заснували парк тут ще у 1860 році, але тоді він називався Університетським сквером. В центрі встановили пам'ятник російському імператору Миколі I, який згодом знесли більшовики. А у 1939 році на тому ж місці встановили пам’ятник Тарасу Шевченку на честь 125 річниці з його народження. Тоді ж парк отримав сучасну назву.
Кобзар у центрі парку стоїть і досить, суворо споглядаючи на університет свого імені та студентів, але він тут — не єдина пам'ятка. Є ще пара закоханих з металу, “Бабуся класична”, кав’ярня у старому трамвайчику, фонтан "Чорне море", креативні лавочки та дерева з блакитними очима. Ну і звісно ж — куточок для поціновувачів гри у шахи, які наче оселились в парку.
Сквер Гейдара Алієва
Досить невелика за площею, але дуже охайна та красива зелена зона посеред міських джунглів на вулиці Глибочицькій. Сквер був побудований з ініціативи посольства Азербайджану, що знаходиться поруч, та присвячений колишньому президенту країни Гейдару Алієву. Статуя політика зустрічає відвідувачів на вході, а за нею ховаються охайні доріжки, затишні лави та доглянуті рослини. Всю цю красу підтримують майже в ідеальному стані. А вечорами тут вмикають підсвітку, що додає атмосферності.
Головна ж роль у сквері дісталася фонтану, що виконаний у вигляді копії давнього азербайджанського килима Шейх Сафі. Вода стікає по різнокольоровому керамічному килиму та потрапляє до великих чаш. Задня частина скверу має вигляд стін Бакинської фортеці — однієї з візитівок Азербайджану.
Парк Партизанської слави
Великий парк у Дарницькому районі столиці, що тягнеться від вулиці Тростянецької на півночі до Червоного хутору на півдні. Парк заснували у 1970 році на базі соснового лісу, що вже зростав на цій території. За радянських часів тут проводили зустрічі колишніх партизанів Другої світової війни та інші подібні заходи.
У 2018 році в парку розпочали реконструкцію та почали поступово приводити до ладу його територію. На головному вході встановили пішохідний фонтан у вигляді п’яти високих арок з кольоровою підсвіткою, з яких тече вода. На території парку також є скульптури, футбольний стадіон, літня сцена, дитячий майданчик, парк атракціонів, мотузковий парк та три озера. Крім сосен, що займають більшу частину території, також ростуть листяні дерева та інші рослини.
