З 1 серпня 2022 року у Києві діють нові правила роботи міського транспорту в столиці. Під час повітряної тривоги пасажири мають залишити транспорт і пройти до укриття. Кияни кілька разів створювали петиції, щоб роботу транспорту запустили. Перша була створена в серпні 2022 року, тоді 25 серпня транспортна комісія Київської міської ради її підтримала. Однак, міський голова Віталій Кличко повідомив у відповідь на петицію, що заборона руху транспорту залишається чинною до покращення безпекової ситуації у місті.
Автором петиції був співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко. За даними організації, Київ – єдине місто в Україні, де транспорт зупиняється під час тривог. І хоча рішення нібито мають переглянути на рівні КМВА, які, за словами Кличка, і мають давати дозвіл на рух транспорту, остаточного вердикту досі немає.
То чому це рішення таке важке для влади? І чому громадський транспорт має їздити в повітряну тривогу? Ми поговорили з Олександром Гречком про те, як зупинка транспорту впливає на киян і чи дійсно його рух такий небезпечний для пасажирів та водіїв.
Чому зупинка транспорту в Києві під час тривоги — погана ідея
Під час повітряної тривоги громадський рух транспорту зупиняється. Йдеться про метро та наземні станції, трамваї, тролейбуси й автобуси. Водночас маршрутки приватних перевізників, таксі й міська електричка працюють. У 2023 році через простій транспорту збитки для КП «Київпастранс» склали 51,2 мільйона гривень, а для Київського метрополітену — 57,6 мільйона гривень. Зі слів співзасновника ГО «Пасажири Києва» Олександра Гречка, рішення заборони роботи громадського транспорту дуже шкідливе, і в першу чергу воно шкодить містянам.
“Транспорт має їздити, тому що це критична інфраструктура. Фактично така сама як залізниця, як Державна служба надзвичайних ситуацій, як швидка допомога або поліція. Це головний, скажімо так, двигун міста. Простій транспорту руйнує плани людей, і вони не можуть дістатися туди, куди хочуть. Лікарі не можуть дістатися на роботу, люди не можуть дістатися до лікарів, працівники критичних служб не можуть дістатися на роботу. Ті люди, які користуються громадським транспортом, а не приватним автомобілем, відчувають незручності. І що в цих ситуаціях відбувається? Вони пересідають у маршрутку і витрачають в кращому випадку просто вдвічі більше грошей, ніж 8-15 гривень. А в найгіршому випадку вони платять за таксі, тобто дістаються до місця призначення умовно не за 8 гривень, а за 300 чи за 400. У нас і так соціальна напруженість, люди рахують кожну копійку, але міська влада робить так, щоб люди витрачали на сотні гривень більше за одну поїздку, тому що транспорт зупиняється”, – розповів співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
Як повідомляло видання Грунт, середньостатистичний киянин витрачає 640 гривень у місяць на громадський транспорт, а під час тривоги до 2524 гривень на таксі й маршрутки. Кияни зареєстрували 8 петицій на сайті петицій Київської міської ради з вимогою відновити рух транспорту. Однак, вже понад 2,5 роки громадський транспорт у Києві під час повітряних тривог так і не працює.
Реакція киян на зупинку транспорту
Особливо гостро проблему з транспортом відчувають кияни, що живуть на лівому березі Києва. Для них під час тривог залишаються три варіанти: або їхати на таксі за величезні кошти, або користуватися власним автомобілем чи маршруткою і стояти годинами у заторах, або залишатися вдома.
У листопаді 2024 року ми поговорили з киянами з лівого берега, як зупинка громадського транспорту під час тривоги впливає на їхнє життя. Всі відгуки були вкрай негативними:
«Найбільше у ситуації із тривогою та зупинкою міського громадського транспорту дратує те, що нібито він зупиняється через небезпеку, проте… міська електричка у тривогу їздить! Це як розуміти? Вона що, захищена від ракет чи дронів? Думаю, у повітряну тривогу громадський транспорт має працювати, але точно треба змінити вимоги закону щодо відповідальності водія за безпеку пасажирів. Також залишається відкритим питання, що робити, коли водій вирішує зупинити перевезення і перейти в укриття», – розповів киянин Сергій Медвідь.
Стоматолог Богдан Тимошенко живе на лівому березі у ЖК “Комфорт Таун”. Він каже, проблема зупинки роботи транспорту відчутна саме через зупинку роботи метро.
“Якось я був на Шулявці й хотів звідти на метро доїхати до станції “Лівобережна”. Але оголосили повітряну тривогу, відповідно, метро через Дніпро не їде. Я сидів біля станції, чекав скасування тривоги, аж поки не усвідомив, що скоро комендантська. Так, довелося викликати таксі. Вийшло з 7 разу, за високу суму. Але якби не це, я б тоді йшов пішки у район Житомирської й ночував би у друга. Інших варіантів не було. З одного боку, під час повітряної тривоги треба сидіти в укриттях. Якщо працює наземний транспорт, це небезпека що для водіїв, що для пасажирів. Але з іншого боку, добирання кудись по місту перетворюється на пекло. Можливо, тоді не зупиняти весь наземний транспорт, а шукати якісь альтернативи? Особливо, якщо немає ракетної небезпеки, а тривогу вмикають через “щось” на 15-20 хвилин. Впевнений, якесь рішення можна знайти”.
Дискусія щодо доцільності цього правила триває, і думки як експертів, так і громадян розділилися. Проте, у КМВА розглядають варіанти відновлення руху громадського транспорту під час повітряної тривоги. Для цього шукають оптимальні рішення, зокрема, щодо питання безпеки пасажирів. Однак самі водії транспорту вже висловилися, що готові їздити під час повітряної тривоги — питання лише у відповідальності за “можливі наслідки таких поїздок”.
У Києві переглянуть роботу громадського транспорту під час повітряної тривоги
На початку січня 2025 року стало відомо, що Ради оборони Києва розглянуть напрацювання алгоритму функціонування наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
13 лютого 2025 року у відповіді на запит видання “Лівий берег” у КМДА повідомили, що міський голова Києва Кличко не звертався до Ради оборони міста стосовно скасування зупинки громадського транспорту під час тривог. Всього за період зупинки громадського транспорту під час тривог кияни подали 23 петиції стосовно скасування цього рішення. З них 8 набрали необхідну кількість підписів киян, але не були впроваджені.
В інтерв’ю “Наш Київ” співзасновник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко розповів, що заборона руху громадського транспорту під час тривоги — це зняття відповідальності міської влади на випадок обстрілу:
“Це виключно намагання зняти з себе відповідальність з боку міської влади, яка надумала, що вони відповідальні за те, що у випадок обстрілу, якщо це станеться у громадському транспорті, до них хтось прийде. Практика багатьох міст України показує, що транспорт може функціонувати, і його зупиняти не треба. Люди, хто хоче, йдуть в укриття, а хто не хоче, рухаються собі далі в лікарню чи ще кудись у справах. Просто на маршрутках, чи так само на таксі або приватних автомобілях. Тому це абсурдне рішення, яке не має абсолютно нічого спільного з роботою про безпеку. І тут важливо розуміти, що цього рішення ніде немає в Україні, окрім Києва. І воно жодним чином не покращує безпеку. Тому що у разі обстрілу, абсолютно в будь-яке місце може прилетіти ракета. Якщо її не збиває ППО, то це або пошкодження якогось майна, нерухомості, або травмування людей і можливо навіть смертельні випадки. Але це абсолютно не залежить від того, їде транспорт чи ні. Влучити можна в будь-яке місце концентрації людей”.
У своєму телеграм каналі Віталій Кличко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення рф 4 рази уламки російських боєприпасів виявляли на наземних ділянках метро. Також виявили частину ракети, яка "дивом не здетонувала", біля опори мосту Метро.
"У Миколаєві, Херсоні, Запоріжжі були трагічні випадки внаслідок влучань в рухомий склад громадського транспорту", — зазначав Кличко, пояснюючи рішення не дозволяти рух транспорту під час повітряних тривог.
Він додавав, що у столиці внаслідок російських обстрілів були пошкоджені 22 одиниці рухомого складу КП "Київпастранс".
“На мою думку, якщо хтось дуже турбується за рух транспорту через мости, то компромісним рішенням могло б бути хоча б забезпечення роботу надземного транспорту всіх тих маршрутів, які не потребують руху через мости. Але знову ж таки, це теж не ідеальна пропозиція. Адже тоді ми не дозволяємо рухатися громадському транспорту через мости, але при цьому приватні автомобілі, вантажівки спокійно будуть це робити. Там теж є люди, і вони теж, по суті, залишаються під ризиком”, -- підсумував Олександр Гречко співзасновник ГО “Пасажири Києва”.
Текст: Дарʼя Янушкевич
