У ніч на 6 червня російські війська підірвали конструкції Каховської ГЕС, чим спричинили затоплення понад 80 населених пунктів, загибель тварин, витік мастила в Дніпро, ядерну загрозу на Запорізькій АЕС… І це тільки на ранок після теракту.
Уже зараз руйнацію Каховської дамби називають найбільшою техногенною катастрофою останнього десятиріччя в Європі. Та реальні масштаби аварії, навмисно створеної рф, нам ще доведеться побачити.
НК вирішив розповісти про найбільші техногенні катастрофи, які пережив світ.
Чорнобильська катастрофа
Аварія на Чорнобильській АЕС — найбільша техногенна катастрофа минулого століття, наслідки якої відчутні й досі.
26 квітня 1986 року близько 01:23 на 4-му енергоблоці атомної електростанції стався вибух. Він повністю зруйнував реактор. Радіоактивна хмара, утворена внаслідок вибуху, накрила не тільки Україну та сусідні до неї білорусь і росію, але частково й інші європейські країни, зокрема:
- Югославію;
- Болгарію;
- Грецію;
- Румунію;
- Литву;
- Естонію;
- Латвію;
- Фінляндію;
- Данію;
- Норвегію;
- Швецію;
- Австрію;
- Угорщину;
- Чехословаччину;
- Нідерланди;
- Бельгію;
- Польщу;
- Швейцарію;
- Німеччину;
- Італію;
- Ірландію;
- Францію (разом з Корсикою);
- Британію.
Тонни радіоактивних речовин — урану, стронцію, плутонію та цезію — потрапили в атмосферу й почали осідати на землю, спричинивши колосальні наслідки для населення та природи всієї Східної Європи.
Трагедія на ЧАЕС забрала тисячі життів, у тому числі тих, хто через неї отримав серйозні, переважно онкологічні та променеві захворювання.
Точну кількість жертв та постраждалих внаслідок аварії оцінити неможливо й досі. Наприклад, за даними ООН і ВООЗ, офіційно зареєстровано від 4 до 9 тисяч "пізніх" смертей Чорнобиля, тоді як німецька організація "Лікарі світу за запобігання війні" нарахувала від 50 до 100 тисяч смертей тільки серед ліквідаторів катастрофи. За їхніми оцінками, загальна кількість жертв досягла близько 246 тисяч осіб. Водночас незалежні дослідники називають цифри в 540-900 тисяч постраждалих.
Варто зазначити, що в багатьох смертях і хворобах винна радянська влада, яка прагнула приховати реальні масштаби катастрофи, тоді як люди спокійно продовжували жити на заражених радіацією територіях.
Бхопальська трагедія
Бхопальська трагедія вважається найбільшою за кількістю жертв техногенною катастрофою в сучасній історії, яка сталася в Індії за два роки до Чорнобильської трагедії.
У ніч на 3 грудня 1984 року індійському місті Бхопал на заводі пестицидів американської компанії Union Carbide стався аварійний викид парів метилізоціанату. За кілька секунд в атмосферу потрапили 42 тонни отруйної пари, які утворили смертоносну хмару діаметром 4 кілометри.
У зоні ураження опинилися житлові квартали та вокзал. За 72 години після аварії від отруйного газу померли близько 8 тисяч людей. Загальна кількість жертв за різними оцінками складає від 18 до 30 тис. осіб. Крім того, й досі сотні тисяч страждають від хронічних захворювань, що передаються наступним поколінням. Як і в ситуації з Чорнобилем, населення не повідомляли про реальні масштаби катастрофи.
Офіційну причину трагедії так і не встановили. Серед версій — порушення техніки безпеки, недбалість та навмисний саботаж. Єдине, що точно відомо — керівництво компанії змушувало співробітників зменшувати витрати на виробництві, й не в останню чергу шляхом заходів безпеки.
Катастрофа у Техас-Сіті
Техногенній катастрофі в порту міста Техас-Сіті поклав початок недопалок, кинутий на борту вантажного судна з аміачною селітрою.
Зранку 16 квітня 1947 року на кораблі "Гранкан" почалася пожежа. Оскільки капітан судна боявся зіпсувати вантаж, він заборонив гасити загоряння водою. Натомість наказав задраїти люки й пустити у трюми пару, що призвело до надпотужного вибуху. Судно і всі, хто був поряд, — а це, крім екіпажу, ще половина місцевих пожежників та репортери, — злетіли у повітря. Ударною хвилею також знесло будинки, автомобілі, нафтові вежі, судна, літаки, що були в повітрі на момент вибуху.
Тимчас спалахнули численні нафтопереробні підприємства та склади. Майже все місто палало до глибокої ночі, після чого вибухнули ще два судна з сіркою та селітрою — "Хайфлайєр" та "Вільсон Кіїн". На ліквідацію незліченних пожеж пішло три доби.
Катастрофу в Техас-Сіті називають найбільш смертоносною промисловою аварією в історії Америки та одним із найбільших неядерних вибухів в історії людства. Внаслідок трагедії 581 людина загинула, 113 — зникли безвісти, ще 5 тисяч осіб постраждало. З пожежної охорони Техас-Сіті вижив лише один працівник. Крім того, було зруйновано 2/3 міста та 3/4 усієї хімічної та нафтопереробної промисловості регіону.
Катастрофа на хімічній фабриці Sandoz
Ще одна з найстрашніших техногенних катастроф по впливу на екологію сталася в той же рік, що й Чорнобильська трагедія, в Швейцарії.
Хімічний завод біля міста Базель на березі річки Рейн займався виробництвом різних сільськогосподарських хімікатів.
1 листопада 1986 року там спалахнула пожежа, яка призвела до жахливих наслідків для живої природи. Через загоряння в річку було скинуто близько тридцяти тонн ртуті та пестицидів, що своєю чергою призвело до загибелі півмільйона риб та інших представників річкової фауни, деякі види вимерли повністю. На береги так і не повернулося 100 тисяч диких качок.
Внаслідок потрапляння хімікатів у воду Рейн почервонів, а людям, які мешкають на узбережжі, було заборонено виходити з дому. Згодом десятки прибережних міст та селищ ФРН, Франції, Люксембургу й Нідерландів були позбавлені основного джерела питної води, оскільки довелося закрити водопроводи та використовувати лише ту воду, яка привозилася до цистерн.
Крім того, ртуть, що осіла на дні Рейну, підіймалася з кожною повінню, а 1246 тонн хімічних продуктів, що з димом потрапили до атмосфери, поверталися на землю з кожним дощем і вітром.
У нульових з’явилася версія ймовірної причетності до вибуху на Sandoz радянських спецслужб. Зокрема, експерт ЦРУ зі служб безпеки Східної Німеччини заявив журналістам The Times, що КДБ нібито замовив теракт, аби відвернути увагу світової громадськості від Чорнобиля. Доручення, за даними джерела видання, виконав спеціальний підрозділ секретної поліції Східної Німеччини "Штазі".
Катастрофа танкера "Ексон Валдез"
Одна з найбільш спустошливих катастроф на морі сталася 24 березня 1989 року у затоці Принца Вільгельма біля південного узбережжя Аляски. Через необачність третього помічника капітану, танкер "Ексон Валдез" було направлено прямо на рифи. Капітан, до слова, був п’яний.
Внаслідок удару об підводні скелі у вантажних танках утворилися пробоїни, зовнішня обшивка танкера частково розірвалася, у нафтових танках утворилися діри.
За перші години аварії у воду потрапило 40 мільйонів літрів сирої нафти. Нафтова пляма склала 28 тисяч квадратних кілометрів, також було забруднено близько двох тисяч кілометрів узбережжя. Перші рятувальники прибули аж за 18 годин після аварії.
Цю катастрофу називають найбільш руйнівною для екології серед тих, які коли-небудь відбувалася на морі. Внаслідок аварії загинули тисячі тварин — близько 250 тисяч морських птахів, щонайменше 2 800 каланів, приблизно 12 річкових бобрів, 300 тюленів, 247 білоголових орланів і 22 косатки. Також загинули мільярди лососевих і оселедцевих ікринок тощо.
Крім тваринного світу, постраждали й ліквідатори нафтового забруднення — вони страждають на хвороби легень, печінки, неврологічні захворювання, часті носові кровотечі тощо. Варто зазначити, що роботи з очищення узбережжя тривали три роки.
Аварія на АЕС Фукусіма-1
11 березня 2011 в Японії відбувся найбільший в історії землетрус, силою в 9 балів за шкалою Ріхтера. Цей природний катаклізм призвів до аварії на АЕС Фукусіма-1 — найтяжчої техногенної ядерної катастрофи з часів Чорнобиля.
Землетрус знеструмив атомну електростанцію, а цунамі затопило підвальні приміщення, де знаходилися дизельні генератори. На АЕС відмовили системи аварійного охолодження і в реакторах трьох енергоблоків розплавилося ядерне паливо. Водночас у першому, третьому та четвертому блоках накопичився водень, що призвело до серії вибухів та викидів радіоактивних елементів в атмосферу.
Аварії присвоїли максимальний, 7-й рівень небезпеки. Катастрофа на "Фукусімі-1" хоч і поступилася Чорнобилю за масштабами наслідків, але стала найстрашнішою аварією на АЕС у XXI столітті. Після трагедії у японському місті свої домівки покинули 52 тисячі людей. Внаслідок вибуху загинули майже 16 тисяч осіб, близько 3 тисяч — зникли безвісти.
