Цьогоріч вперше у світі відзначається Міжнародний день жестових мов. 23 вересня 1951 року у Римі було засновано Всесвітню федерацію глухих, а лиш у грудні минулого року Генеральна асамблея ООН прийняла рішення про відзначення цього дня. Отож, читайте далі про те, що таке жестова мова, чому не існує однієї міжнародної та як спілкуватися із нечуючими.
Не глухий, а нечуючий
Протягом останніх років активно шириться ідея інклюзії, яка полягає у включенні людей з інвалідністю у суспільство. Потреба у залученні їх до активного життя виникла через те, що у Радянському Союзі люди з інвалідністю вимушені були гуртуватися разом та заледве з’являлися у громадському просторі, адже існував культ здорової людини. Нині у суспільстві ведеться активна робота над сприйняттям інвалідності та її припустимості у соціальному житті.
Свій внесок може зробити будь-яка людина. Розпочати можна із загальних назв: не «інвалід», а «людина з інвалідністю». Перший варіант є дискримінаційним. Вживати його не можна. Так само ми говоримо і про конкретні види інвалідності. Оскільки тема нашого сьогоднішнього матеріалу присвячена жестовій мові, поговоримо про її носіїв.
Нечуюча людина, слабочуюча людина, людина з порушенням слуху: жестовою мовою спілкуються нечуючі люди, слабочуючі ж мають змогу скористатися слуховими апаратами або кохлеарними імплантами.
Людина не є глухою або глухонімою. Глухота – хвороба. Втратити слух можна як від народження, так і протягом життя. У другому випадку людину можна назвати пізньооглухлою.
Українська жестова мова
Перш за все варто знати, що існує величезна різниця між жестовою мовою та мовою жестів. Мова жестів знайома кожному, адже ми жестикулюємо під час розмови. Є безліч відомих на весь світ жестів: окей, супер, рок-н-рол та інші. Жестова мова – повноцінна мова, де слова вимовляються за допомогою жестів. Зрозуміти жестову може і чуюча людина, яка ніколи не вивчала її: багато жестів доволі логічні та дублюють дії та явища, що описуються.
Жестових мов у світі стільки ж, скільки і просто мов. Кожна жестова мова формується на основі культурних традицій, історії та часто дуже відрізняється регіонально. Тому навіть для жестової мови притаманні діалекти. Для наочного прикладу зазирніть сюди. Подивіться як кажуть «привіт» у різних країнах.
До слова, в Україні спілкуються українською жестовою. Ця мова має багато спільного із російською, адже розвивалася із лона радянської мови, проте після здобуття Україною незалежності вони відокремилися одна від одної. Українською жестовою мовою спілкуються понад 250 тисяч українців.
Жестова мова спрощена: багато слів неперекладні, а також багато прийменників та прислівників оминаються. Трапляється і таке, що носій жестової мови не зможе показати жестами те, що має свій еквівалент в українській: наприклад, словосполучення «троюрідний брат». Натомість він пояснить, що це далекий родич і їхні кровні зв’язки починаються із прабабусі та прадідуся.
Як спілкуватися рухами
Жест відповідає слову, а дактиль –- літері. Зазвичай дактиль використовують, аби показати власні назви: імена, назви вулиць, міст. Також незнайомий жест можна проговорити по літерах – дактилем.
ГО «Відчуй» реалізувала фото-проект «Зіркова абетка» у рамках ініціативи «Коли тиша заговорила». Вони запросили українських зірок та попросили їх показати по одній літері із алфавіту – дактиля, аби розповісти про проблему порушення слуху в Україні. Відвідати виставку можна з 27 вересня.
У жестовій мові немає розділових знаків, до яких ми так звикли. Акценти розставляються інтуїтивно або за допомогою більшої експресивності, проте носії мови спілкуються переважно короткими реченнями. Крапка – пауза після речення. Знак оклику – емоції на обличчі. Знак питання – також емоція, або ж жест, якщо важко зрозуміти без цього.
Загалом, носії жестової мови доволі експресивні, оскільки не мають змоги проявляти емоції вголос. Якщо ви говорите, що вам сумно — покажіть це. Якщо ви описуєте веселу ситуацію — посміхайтеся.
Кожне слово артикулюється. Існують жести, які подібні між собою, і лиш артикуляція здатна відрізнити їх одне від одного. До того ж, багато нечуючих вміють читати з губ, а тому це допоможе у порозумінні.
Для того, аби показати більшість жестів потрібно використовувати обидві руки. Носії мови мають свою спрощену версію мови на випадок, якщо руки зайняті, проте з огляду на те, що руки – їхній основний інструмент комунікації, такі ситуації трапляються нечасто.
Зоровий контакт надважливий при спілкуванні: оскільки нечуючі сприймають світ лише візуально, під час бесіди вони завжди повертаються до співрозмовника. Погляд убік вони сприймуть як те, що їм також варто поглянути туди. Тому не варто розпочинати діалог не впевнившись у тому, що ви дивитеся один одному у вічі.
Вчимося разом
Наша редакція вивчила основні жести, які необхідні для першої комунікації із нечуючим. Ми покажемо вам як привітатися, познайомитися, дізнатися як справи та попрощатися.
Нечуючі живуть у повній ізоляції від світу чуючих, а тому навіть кілька жестів можуть зробити їм приємно: бар’єри руйнуються.
Фото і відео: Олександра Панченко
Читайте також: «Як і де повертають до життя після травми».
