Наразі всі говорять про процедуру “екстракшн”, яка може врятувати українських бійців на “Азовсталі”. Ми пояснюємо, що це за процедура, як вона може відбутися та наводимо приклади, як це рятувало людські життя. Читайте.
Що відбувається в Маріуполі
Наразі бійці Маріупольського гарнізону б’ються, в оточенні ворога, на міському комбінаті “Азовсталь”. Там знаходяться сотні солдатів та офіцерів ЗСУ, Національної гвардії, Національної поліції, СБУ, Прикордонної служби та Тероборони.
А ще цивільні люди. Останніх поступово евакуйовують (на заводі їх ще близько сотні). Але забрати звідти військових можливості доки що не було. Окупанти штурмують “Азовсталь” застосовуючи авіацію, артилерію, бронетехніку та піхоту. Заступник командира полку “Азов” Святослав “Калина” Паламар заявив, що зараз українські бійці кидаються на бронетехніку з ножами. Українські воїни знаходяться у “котлі” практично від самого початку війни. Вони зазнають колосальних втрат (незрозуміло, скільки наразі загиблих — на “Азовсталі” знаходяться 600 поранених українських бійців), але продовжують відтягувати на себе ворожі сили. Росіяни, попри всі свої зусилля, досі не можуть взяти завод. Хоча це останнє місце в Маріуполі, в якому лишились наші військові, у яких немає запасів води, їжі, медикаментів та набоїв. Ніхто не знає, скільки вони ще протримаються, кілька годин або кілька днів.
Чого просять бійці
Військові просять застосувати до них процедуру екстрашн. Наразі вони не здатні відступити своїми силами. Наші підрозділи пробитись їм на допомогу також не можуть. Тому екстракція — це, наразі, єдиний варіант зберегти їхні життя.
Що це таке процедура "екстракція" або "екстракшн"
Екстракція або ексфільтрація — це тактична процедура або прийом, який полягає у швидкому вивезенні людей (як військових, так і цивільних) з ворожої території у безпечне місце. Зазвичай таку тактику застосовують у крайніх випадках, коли весь особовий склад може загинути.
Екстракція буває двох видів: добровільна та примусова. Ось чим вони відрізняються:
- Добровільна — військові (або не тільки вони) адекватно розуміють ситуацію і не проти того, аби їх забрали у безпечне місце;
- Примусова — люди, з будь-яких причин, проти того, аби їх вивозили з ворожої території. У такому випадку їх ніхто не запитує і вивозить насильно, щоб зберегти життя (або ж потім ліквідувати чи заарештувати. В залежності від того, кого вивозять).
Приклади екстракції
Найвідоміший приклад — це Дюнкерк, у 1940 році. У місті, в оточенні, лишилися солдати британської та французької армій, яким загрожували смерть та полон. Проте Гітлер дав своїй армії наказ зупинити наступ і не наближатися до Дюнкерку ближче ніж на 10 кілометрів. Тоді вдалося врятувати понад 300 тисяч британських та німецьких військових.
Екстракція не завжди є такою масштабною чи проходить за згодою сторін. Іноді цей процес відбувається таємно. Наприклад у 1980 році ЦРУ та канадський уряд вивозили шістьох своїх дипломатів з Тегерану, коли в Ірані спалахнула революція. Також відома ситуація, коли британські дипломати перевозили Олега Гордієвського (агента КДБ, який таємно працював на британську розвідку) у багажнику своєї машини через “савєцькі” КП.
Прикладом примусової екстракції можна назвати операцію Моссаду у 1960 році. Агенти, прямо на вулиці Буенос-Айресу, захопили воєнного злочинця часів Третього Рейху Адольфа Ейхмана. Звісно, він не дуже хотів з ними їхати. Але його ніхто не питав. Пізніше Адольф постав перед ізраїльським судом.
Як влаштувати екстракцію в Україні
Перш за все, на неї має погодитися путін. Без згоди російської сторони таку масштабну операцію провести не вдасться. Якщо пояснювати зовсім просто, то Україна з росією мають домовитися і залучити до процесу третю державу. На територію цієї держави й мають доставити військових з “Азовсталі”.
Наразі командування НГУ оприлюднило інформацію, згідно з якою українська сторона, зокрема і Президент, намагається знайти будь-яку можливість врятувати людей з “Азовсталі”. У повідомленні зазначено, що наразі не можна розкривати деталі операції. Але це вкрай важкий процес, який охоплює режим тиші, розбори завалів та інше.
Як допомогти: петиція Save Mariupol
Можна підписати петицію, яку направляють в ООН. Якщо ви вже це зробили, то ось посилання на пост представниці патронатної служби ОЗСП “Азов”. Вона розповідає про те, що робити після підписання петиції. Обов’язково перейдіть за цим посиланням, якщо ви представник благодійного фонду чи громадської організації. А якщо ні — теж перейдіть. В будь-якому випадку, ви зможете допомогти. Жертвувати гроші там не потрібно.
