Антитерористична операція на сході України охопила приблизно 40 тис. кв. км, або майже 7% території країни. Серед основних проблем, які виникли тут внаслідок військових дій, екологи називають забруднення атмосфери, ґрунту та вод, суттєві зміни в екосистемах.
Зазначимо, що останні ретельні дослідження екологічної ситуації проводились в зоні АТО у 2015 році. Моніторингу на постійній основі, як і точних даних, наразі немає через складні умови роботи для експертів: обстріли, заміновані поля та неможливість потрапити на непідконтрольні території. Визначити стан довкілля та загальні тенденції розвитку екологічної ситуації вченим допомогає інформація з досліджень на підконтрольній території та від власних джерел на окупованій.
Екологія східних областей до війни
Експерти сходяться на думці, що руйнування екології на сході країни почалося задовго до початку військових дій.
Зокрема, екс-директор ДП "Центр геотехнологій" НАН України Дмитро Подтуркін зауважує, що ще за радянських часів на сході України було сконцентровано десятки могильників хімічних речовин (в тому числі тих, що застосовувалися при виробництві хімічної зброї), шламосховища шкідливих хімічних і металургійних виробництв, як діючих, так і вже давно ліквідованих.
І все це зберігалося просто неба, в кращому випадку під тонким шаром ґрунту або полімерною плівкою. Ртуть, феноли і десятки інших шкідливих речовин не ховали в спеціально обладнаних могильниках, а закидували землею у старих гірничих виробках, без будь-якої гідроізоляції, в безпосередній близькості від місць проживання людей, або прямо в межах міст — Горлівки, Єнакієвого, Шахтарська.
І хоча з початку незалежності України до початку конфлікту на Донбасі не було вжито кардинальних заходів для нівелювання техногенного впливу на довкілля промислових районів Донецької та Луганської областей, проте вживалися заходи для того, щоб складна екологічна ситуація не перетворилася на екологічну катастрофу.
Військові дії як каталізатор руйнації
Крім руйнування промислової та цивільної інфраструктури військові дії призвели до втрати нагляду на окупованих територіях з боку державних екологічних органів та організацій з дотримання правил зберігання шкідливих речовин, функціонування заводів, шахт тощо. А влада самопроголошених "республік", як зазначає Дмитро Подтуркін, просто не має коштів на здійснення такого контролю.
Внаслідок відсутності регулярного нагляду і моніторингу стану численних сховищ отруйних речовин, шахт та промислових підприємств, що виходять з ладу, під ураженням — ґрунти, води (як водойми так і шари підземної питної води) й повітря. І, звичайно, здоров`я людей.
Серед найбільш небезпечних промислових об'єктів Донбасу наразі — шахта "Юнком", де у 1979 році був проведений ядерний вибух; Горлівський та Донецький хімічні заводи з великою кількістю сховищ отруйних речовин; виробництва концерну "Стирол"; радіоактивний могильник посеред вибухового полігону у Донецьку; Авдіївський коксохімічний завод, відключення фільтрувальної системи якого може призвести до викидів великої кількості смертельно небезпечних речовин у повітря, а також численні дамби ТЕС та фільтрувальні станції.
"Сіль землі"
Найголовнішим ризиком для грунтів під час бойових дій є зупинка діяльності вугільних шахт. Наразі відомо, що на території Донбасу затоплено близько десяти шахт, а також існує ризик зупинки повного виробництва і затоплення ще такої ж кількості вугледобувних підприємств.
Під час життєвого циклу шахт постійно здійснюється відкачка зливних вод, які потрапляють у виробки з ґрунту. Зупинка відкачки призводить до затоплення шахт та підняття рівня вод. Шахтні води насичені великою кількістю шкідливих солей, важких металів та ртуті. Піднімаючись горизонтом вище, невідкачані шахтні води насичують солями з нижніх шарів ґрунту родючі шари землі на поверхні, перетворюючи їх на непридатні для сільскогоподарської діяльності солончаки.
Також в покинутих шахтах відбувається просідання гірничих виробок і, як наслідок, провали ґрунту, зсуви та руйнація споруд.
"Жива" і "мертва" вода
Шахтні води, про які йшлося вище, піднімаються до поверхні землі, забруднючи ґрунтові води та водойми. Змішуючись з ґрунтовими питними водами, невідкачана вода насичує їх солями та отруйними речовинами з нижніх шарів. Внаслідок цього води стають непридатними для вживання як питні, а у водоймах спостерігається отруєння риби. Чималу загрозу також становить руйнація каналізаційних споруд, через яку стоки потрапляють до річок, забруднюючи їх патогенними бактеріями, сульфатами та нітратами.
Повітря війни
З одного боку, за роки проведення АТО забруднення атмосфери значно зменшилось через зупинку промислового виробництва. З різних джерел повідомляють про зупинку таких промислових гігантів, як Донецький, Єнакієвський та Макіївський металургійні заводи. Проте, незважаючи на офіційно діюче перемир’я, вздовж лінії розмежування відбуваються постійні обстріли як стрілецькою зброєю різних калібрів, так і з застосуванням мінометів і артилерії.
Під час вибуху одного кілограму тротилу виділяється близько 300 літрів оксиду азоту та чадний газ. Виділені під час обстрілів в повітря оксиди азоту в атмосфері з’єднуються з водою і утворюють кислотні дощі.
Окрему небезпеку від підтоплення становить зниження міцності гірничих пород. Метан, який через відсутність комплексних заходів з дегазації пластів витісняється на поверхню, накопичується в підвалах житлових приміщень. Слід зазначити, що накопичення метану і навіть вибухи в будинках були і до початку бойових дій, але тоді вчасно пробурювалися дегазаційні свердловини і ситуація бралася під контроль.
Тварини і рослини — заручники конфлікту
Окремо слід виділити вплив бойових дій в Луганській та Донецькій областях на тваринний і рослинний світ.
За словами Ігора Загороднюка, старшого наукового співробітника Науково-природничого музею НАН України, який досліджував зміни в екосистемах Донбасу на лінії зіткнення, за майже 200 років активного заселення Донбасу місцева екосистема відчувала на собі потужний антропогенний тиск, який став природним для неї. Та за понад три роки бойових дій екосистеми Донецької та Луганської областей зазнали суттєвих змін. Зона АТО, по суті, стала заповідним об'єктом за режимом природокористування.
Полювання у зоні АТО повністю заборонене, риболовля, збір грибів і ягід стали небезпечними. Через ризик ураження свійської рогатої худоби на розтяжках і мінах значно знизилась кількість пасовищ. Всі ці фактори ведуть до посилення відновних процесів, аналогічних до процесів у Чорнобильській зоні.
Тварини
За даними Загороднюка, через заборону полювання значно зросла кількість лисиці, що в подальшому може призвести до "виїдання" багатьох видів-жертв і поширення інфекції сказу. Сильно збільшилась також чисельність фазанів та диких кіз (сарн). Крупні ссавці та птахи мігрують з зони бойових дій до інших регіонів.
На півдні Донецької області спостерігається також значне зростання популяції мишей. Причина — незібраний через бойові дії врожай зернових, що став кормом для дрібних гризунів. Внаслідок їх неконтрольованого розмноження виник значний ризик поширення небезпечних для людини інфекційних хвороб, зокрема туляремії та лептоспірозу.
Рослини
На рослини впливає два фактори: зміна господарської діяльності та безпосереднє ураження внаслідок військових дій.
Зміна господарської діяльності викликає ризик ерозії ґрунтів через значні руйнування штучно створених упродовж попереднього господарювання екокоридорів: лісосмуг, каналів, придорожніх дерево-чагарникових смуг. Часто штучні лісові насадження неконтрольовано вирубуються місцевим населенням на опалювальний матеріал, а військовими — задля господарських потреб та прорідження "зеленки", яка може виступати укриттям для диверсійних груп.
В зоні АТО у великій кількості воронок від вибухів виростають чужорідні види рослин, які витісняють аборигенні види.
Внаслідок артилерійськіх обстрілів виникало чимало пожеж в лісах заповідних зон. Так, за данними організації "Екологія. Право. Людина", станом на 2015 рік пожежі, викликані обстрілами, охопили близко 17% лісів і 24 % степів у зоні АТО. Пожеж в зоні бойових дій було в 14 разів більше, ніж в інших регіонах України. В абсолютних цифрах від вогню на той час постраждало 36 266 га землі, 114 га пасовищ та сінокосів, 147 га орних земель. Станом на 2015 рік військові дії нанесли збитків заповідним об’єктам сходу України щонайменше на 14 мільярдів гривень. Складно навіть уявити, як зросли ці цифри сьогодні.
Ігор Загороднюк стверджує, що в екосистемі зони АТО наразі формуються нові і дотепер неочікувані зміни, спалахи чисельності окремих видів тварин і рослин, зміна ландшафту та ерозії ґрунтів. Все це може призвести до появи нових шкідників та хвороб, суттєвих змін продуктивності і стійкості екосистем.
За декілька років ці зміни можуть стати невідворотними і докорінно змінити флору, фауну, трофічні зв'язки та ландшафт Донбасу. Через складність теренових досліджень спрогнозувати наслідки поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.
Вплив на здоров`я людини
За словами експертів, накопичення важких металів та отруйних сполук в ґрунтових водах перетворює їх на небезпечні для здоров’я людини. Вживання такої води викликає токсичні отруєння та розлади кишково-шлункового тракту. В комплексі з ризиком радіаційного забруднення через витоки радіонуклідів зі сховищ підвищується вірогідність онкологічних захворювань.
Гази, що утворюються внаслідок розривів снарядів, можуть викликати розлади дихальних шляхів і збільшити кількість захворювань на бронхіти та астму. Також кислотні дощі, про які ми писали вище, переносять з собою на значні відстані сірку, азот та шкідливі сульфати, що мають негативний вплив на дихання людини.
Висновок
Як бачимо, поточна ситуація на сході України є вкрай складною. Неможливість моніторингу екологічної ситуації на непідконтрольних територіях, відсутність робіт з відновлення зовнішнього середовища значно погіршили екологічний стан в Донецькій та Луганській областях.
Донбас поступово перетворюється на зону відчуження, непридатну для життя. Негативні для екології та людини процеси, що почались ще з радянських часів, під час військового конфлікту сильно загострилися. Чим довше триватиме такий стан речей, тим більше часу знадобиться на відновлення зовнішнього середовища, тим більше грошей доведеться на це витратити.
Через складність, а подекуди неможливість теренових досліджень спрогнозувати наслідки зафіксованих змін поки що складно, але те, що вони будуть негативними для природи та людини, не викликає заперечень.
Проект здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.
