Кожен з нас має друга, знайомого чи колегу, який під час спілкування постійно відволікається на телефон: пише повідомлення чи нескінченно оновлює стрічки соцмереж. А можливо мова саме про вас?
На позначення такої звички існує психологічний термін – фабінг. Які його симптоми, наслідки та головне, як з ним боротися, “Наш Київ” розпитував у психолога в методі когнітивно-поведінкової терапії Анну Явтушкевич.
Що таке фабінг?
Термін з’явився не так давно – у 2012 році рекламне агентства McCann провело з'їзд літературознавців, письменників і поетів, щоб дати назву такому явищу як постійне відволікання людини на телефон у процесі живого спілкування. Фабінг складається з двох слів: phone – телефон та snubbing – зневажливе ставлення.
Серед основних ознак цієї шкідливої звички виокремлюють:
- нездатність відірватися від гаджета під час прийомів їжі;
- тримання телефона в руці навіть під час ходьби;
- моментальна реакція на звукові сповіщення;
- проведення великої кількості часу в гаджеті під час відпочинку: на вечірках, прогулянках тощо;
- страх пропустити щось важливе в стрічці новин;
- неодноразове безпричинне переглядання вже побаченого контенту в мережі;
- бажання проводити в телефоні більшість свого вільного часу.
Бути постійно на зв’язку – одна з вимог чималої кількості сучасних професій. У такому разі межа між необхідністю тримати телефон ближче до себе та залежністю від нього вкрай тонка.
“Фабінг передусім передбачає нав’язливе бажання “бути в телефоні”. Одна історія – це майже безперервне користування телефоном в чітко визначений час задля вирішення робочих питань. Інша – неможливість відкласти свій гаджет під час проведення часу з друзями та рідними.
Визначаючи певні дії людини як прояви фабінгу, я б в першу чергу орієнтувалася на те, як вони впливають на її якість життя, спілкування та самопочуття”, – говорить Анна Явтушкевич, психолог у методі когнітивно-поведінкової терапії.
Фабінг як і будь-яка інша звичка формується в результаті багаторазового повторення одних і тих самих дій з їх підкріпленням. Як результат людина може не замислюєтися над мотивацією чи наслідками своїх вчинків. Отримала звукове сповіщення – потягнулася за телефоном.
“Люди швидко звикають до того, що приносить їм задоволення, покращує самопочуття, є цікавим для них. Якщо раз за разом перегляд стрічки соцмереж викликав позитивні емоції та допомагав відволіктися чи уникнути дискомфорту, то ця поведінка може закріпитися”, – пояснює Явтушкевич.
Які наслідки фабінгу?
Фабінг негативно впливає як на самопочуття людини, так і на її взаємини з іншими. Підвищена тривожність на фоні потоку невтішних новин, страх пропустити щось важливе, не взявши до рук телефон, та зниження концентрації уваги – лишень частина наслідків цієї звички, каже психолог.
“Постійне відволікання на телефон може впливати на нашу увагу. Людині складно бути багатозадачною. Так, якщо під час виконання своїх робочих справ вона постійно буде реагувати на сповіщення, то результат її праці буде менш якісним, ніж за умов повної концентрації на своїй задачі”.
Відволікання на телефон впливає і на якість розмови віч-на-віч, продовжує Явтушкевич.
“Навіть короткі регулярні переривання на телефон можуть впливати на спілкування загалом. Переглядання стрічки у соцмережах чи переписка з кимось може захопити нашу увагу, через що ми можемо випасти з контексту, загубити лінію розмови.
До того ж є вірогідність, що співбесідник може інтерпретувати таку поведінку як неуважність до нього, не цікавість до сказаного чи неввічливість”.
Тож, під час спілкування в живу свій телефон краще покласти екраном донизу, аби не бачите, як приходять ті чи інші сповіщення, і не відволікатися на них. Якщо ж чекаєте якийсь важливий дзвінок чи повідомлення, краще завчасно попередьте про це свого співрозмовника та обговоріть приблизну необхідну кількість часу, на яку буде пауза у спілкуванні.
У випадку, коли під час розмови постійно відволікається ваш співбесідник, що приносить вам дискомфорт, проговоріть цю ситуацію, але без агресії, звинувачень і повчань, радить психолог.
“Це можна зробити у формі “я – повідомлення”: коли ти відволікаєшся, я відчуваю те і те. До прикладу, я відчуваю роздратування або переживаю, що ми втрачаємо суть розмови тощо”.
Як перестати відволікатися на телефон під час розмов?
Спеціально для “Наш Київ” Анна Явтушкевич розробила список рекомендацій, як позбутися фабінгу.
1. Зробіть спілкування зоною без телефону.
Коли прийде час їсти, де б ви не були, відкладіть телефон. Якщо далеке дзижчання сповіщень буде надто відволікати, переведіть телефон у режим “не турбувати”.
Дайте собі можливість бути з людьми, які прямо тут перед вами, а не в онлайні. Спочатку це може здатися вимушеним. Утім незабаром ви відчуєте себе більш комфортно, розмовляючи віч-на-віч, попри сповіщення або оновлення.
2. Окресліть свою головну мотивацію позбутися шкідливої звички.
Зважте плюси та мінуси відволікання на телефон, як це впливає на ваше життя. Що ви хотіли б змінити і чому? Що хотіли б отримати? Випишіть список позитивних змін, заради яких формуєте нову звичку.
3. Звикайте до обмеження використання телефону.
Відстежуйте свою звичку. Як варіант – ведіть щоденник, записуючи час і ситуації, коли ви не відволікалися на телефон і як ви себе почували.
4. Організуйте середовище – куди саме ви будете відкладати телефон.
Це необхідно для того, щоб не брати гаджет до рук від самого ранку, не бачити під час розмов сповіщень, що відволікають увагу.
5. Підтримуйте себе. Давайте винагороду за певні досягнення у боротьбі з фабінгом.
