У неділю, 1 грудня, на один міст у Києві стало більше. Подільсько-Воскресенський мостовий перехід вперше відкрили для проїзду легкових автомобілів та громадського транспорту. На міст можна заїхати:
- з правого берега – з вул. Набережно-Хрещатицької, а виїхати – на вул. Петра Вершигори,
- з лівого берега – з вул. Петра Вершигори, виїзд – на вул. Набережно-Рибальську.
Міст будували протягом 30 років, аби об’єднати Поділ із лівобережними районами Воскресенка і Райдужний масив. Будівництво розпочалося у 1993 році, та через брак фінансів роботу над новим сполученням припиняли двічі. Нагадаємо, що у 2021 році КМДА збільшила кошторисну вартість проєкту будівництва Подільського мостового переходу майже удвічі: з 11,2 млрд грн до 19,9 млрд грн.
У мережі не всі позитивно відреагували на побудову нового мосту, посилаючись на коштовність побудови, довгі затори та дивний вибір місць для заїзду та виїзду.
Окрім того, кияни вже підмітили проблему щодо перебування на мосту під час повітряної тривоги. Оскільки сполучення перекривають, пасажири громадського транспорту застрягають на Русанівських Садах, де немає жодного укриття.
Що думають про міст київські урбаністи? Розказують Ірина Оя та Сашко Бєлов.
Які переваги Подільсько-Воскресенського мосту?
“Ще один міст між правим та лівим берегом Києва — однозначно плюс. Він частково “фіксить” основну з проблем Києва — затори. Міст є гідною та потрібною альтернативою мостам, які знаходяться в аварійному стані”, — зазначає Ірина Оя.
Ірина також акцентує на перевазі у використанні громадського транспорту: “Класно, що там вже курсує громадський транспорт. Києву дуже бракує трамваїв та тролейбусів. Шкода, що рух економним транспортом не був закладений на етапі проєктування “н” років тому”.
За словами Сашка Бєлова, зʼєднання лівого та правого берегів ще одним мостом — це серйозне посилення мобільності для жителів Києва, головним чином мешканців Лівобережжя (Райдужний масив та Троєщина). В контексті аварійності чинних мостів через Дніпро, Подільсько-Воскресенський міст також частково розвантажить трафік з аварійних. Але проблему всього київському трафіку це не вирішує.
“Потрібно наголосити на розвитку громадського транспорту через міст. Зараз вже курсує кілька маршрутів автобусного транспорту в тестовому режимі. В планах будівництво метро на Троєщину (є серйозні питання щодо доцільності саме метро через кошторис проєкту). Але передбачені смуги для громадського транспорту вже покращують міську мобільність для жителів правого та лівого берега Києва”, — каже урбаніст.
На своїй Фейсбук-сторінці Анна Мінюкова, інженерка шляхів сполучення, теж висловилася за користь запуску руху Подільським мостом. За її словами, це дозволить забезпечити альтернативне сполучення між правим та лівим берегами під час ремонту мостів Метро та Патона, які рано чи пізно відбудуться. А також частково розвантажить інші мости.
Однак не всі в коментарях під дописом поділяють таку думку:
Які мінуси Подільсько-Воскресенського мосту?
Обидва урбаністи, яких ми розпитали, кажуть однозначно: це відсутність виділених смуг для велосипедного транспорту та нормальної ширини хідників.
“Стратегія розвитку Києва передбачає зʼєднання веломережею лівого та правого берега, проте влада міста та підрядник чомусь категорично забили на пішоходів та велосипедистів, — каже Сашко Бєлов. — Враховуючи ширину смуг — 3,75 метра для однієї смуги, а їх там дві, — то можна і треба було умістити з обох боків смугу для велотранспорту. Також ширина хідника в 60 см не передбачає інклюзивності. Людина на кріслі колісному та навіть з милицями не зможе там пройти, так само людина з коляскою. Ба більше, навіть двом людям там буде складно розминутись”.
Ірина Оя підтверджує, що міст не враховує учасників дорожнього руху на велосипедах:
“Звісно, вони можуть рухатись по першій смузі, в крайньому правому положенні, але давайте бути чесними: хто почувається безпечно при такому русі? А якщо згадати, що у нас більшість року погана погода і сніг? Країни Скандинавії мають ряд рішень, які розвіють цей міф. Так, наприклад, у Копенгагені та Гельсінкі частину велосипедних доріжок обладнують системами підігріву, а у Швеції та Норвегії зимове прибирання велодоріжок є пріоритетним”
Ірина припускає, що недоліки моста могли виникнути тому, що він проєктувався давно — “до того, як урбаністичні течії дійшли до України”.
Урбаністка також згадує про проблему інклюзивності транспортної розв'язки, яку згадували в проєкті мосту, однак не зовсім дотрималися на практиці. Дівчина нагадує, що не всі є водіями, але всі є пішоходами.
Які ще проблеми виділили урбаністи?
- Величезний кошторис будівництва та корупційний компонент у процесі будівництва.
“Оскільки міст вважається довгобудом та коштів на нього виділено чимало, на жаль, є очевидним фактор корупційних схем, які виникли під час будівництва. Найімовірніше, за це ніхто не понесе відповідальності”, — каже Ірина. - Автомобілецентризм
За словами експертів, робота над мостом — черговий доказ того, що столиця України обирає застарілі переконання щодо використання транспорту, і це не дуже позитивно впливає на місто. За словами Ірини, весь світ рухається в сторону зменшення кількості викидів СО2, на відміну від України. Є статистика по різних країнах, де вказано, що великий відсоток викидів зʼявляються від авто з двигуном внутрішнього згорання.
Урбаністи наголошують, що у Києві росте кількість автомобілів, що тільки погіршуватиме ситуацію з заторами.
“Всі провідні міста світу, зокрема Париж, Нью-Йорк, Лондон, змістили фокус на людиноцентризм та альтернативні види транспорту, зокрема громадський та велосипедний. Люди у київській владі не розуміють фундаментального закону трафіку: чим більше будується автоінфраструктури, тим більше люди користуються машинами, отже, затори тільки посилюються. Це показово і в випадку Подільського мосту. В перший же день відкриття на ньому в годину пік утворились затори», – зазначає Сашко Бєлов..
Урбаністика Ірина Оя додає: створення нових мостів — не панацея.
“Основна причина заторів — це моноцентричні райони. Простими словами: у вас є потреба зі спального району (Троєщини) їхати в діловий квартал (Поділ). Це спричиняє маятникові міграції: вранці всі їдуть на роботу з лівого на правий берег, ввечері всі їдуть додому з правого на лівий. Тому усувати потрібно причину, а не її наслідки”, — підсумовує Ірина.
