Під ударом:
як українці відновлюють свої культурні пам’ятки
як українці відновлюють свої культурні пам’ятки
Під ударом:
як українці відновлюють свої культурні пам’ятки
як українці відновлюють свої культурні пам’ятки
З 24 лютого 2022 року українські міста зазнають атаки з боку росії. Харків, Київ, Чернігів та багато інших населених пунктів потерпають від масштабних руйнувань не лише житлового фонду, а й цінних культурних та архітектурних пам’яток.
За даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на 25 грудня 2022 року 1189 об’єктів культурної інфраструктури в Україні зазнали пошкоджень. З них 446 об’єктів повністю зруйновані. Найбільше постраждали Донецька, Київська, Харківська, Луганська, Миколаївська, Сумська та Херсонська області.
За даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на 25 грудня 2022 року 1189 об’єктів культурної інфраструктури в Україні зазнали пошкоджень. З них 446 об’єктів повністю зруйновані. Найбільше постраждали Донецька, Київська, Харківська, Луганська, Миколаївська, Сумська та Херсонська області.
Ушкоджені:
ЮНЕСКО підтверджує руйнування 236 об’єктів культури станом на 23 січня 2023 року. З них:
Українські архітектори, реставратори та місцева влада активно шукають можливості, аби врятувати культурну спадщину.
Дізнатися про масштаб руйнувань на тимчасово окупованих територіях Україні ще тільки належить. Однак з відновленням зволікати не можна, а пошкоджені культурні пам’ятки потребують реставрації або принаймні консервації просто зараз.
Ірпінський Будинок культури – в очікуванні відновлення
Ірпінський Будинок культури
– в очікуванні відновлення
– в очікуванні відновлення
Будинок культури до війни
Центральний будинок культури в місті Ірпінь є одним із перших таких закладів в Україні, зведених після Другої світової війни. Відкрита у 1954 році установа була центром культурного життя міста аж до березня 2022 року. Тут працювали творчі студії та класи, мовні клуби, відбувались концерти й вистави та інші публічні події.
Центральний будинок культури в місті Ірпінь є одним із перших таких закладів в Україні, зведених після Другої світової війни. Відкрита у 1954 році установа була центром культурного життя міста аж до березня 2022 року. Тут працювали творчі студії та класи, мовні клуби, відбувались концерти й вистави та інші публічні події.
Фото: Facebook @cbkirpin
Будинок культури до війни
Коли в лютому російські війська наблизились до Києва, Ірпінь став щитом столиці. Місто зазнало значних руйнувань через удари артилерії, постраждав і Будинок культури. Своїми обстрілами росіяни пошкодили фасади, інтер’єри та перекриття будівлі. Зараз установа не працює, оскільки перебуває в аварійному стані.
Коли в лютому російські війська наблизились до Києва, Ірпінь став щитом столиці. Місто зазнало значних руйнувань через удари артилерії, постраждав і Будинок культури. Своїми обстрілами росіяни пошкодили фасади, інтер’єри та перекриття будівлі. Зараз установа не працює, оскільки перебуває в аварійному стані.
Фото: Facebook @cbkirpin
Про повну реставрацію Будинку культури поки не йдеться, каже Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міськради. Зараз у будівлі не проводять роботи з відновлення, вона на консервації. Працівники перекрили дерев’яними щитами вибиті вікна та накрили зруйнований дах. Законсервували не всю споруду, а тільки частину, яка вціліла після обстрілу.
Для того, аби скласти план реставрації і повністю оцінити масштаб пошкоджень, потрібно провести експертне дослідження. Однак фінансування на це поки нема.
Для того, аби скласти план реставрації і повністю оцінити масштаб пошкоджень, потрібно провести експертне дослідження. Однак фінансування на це поки нема.
Про повну реставрацію Будинку культури поки не йдеться, каже Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міськради. Зараз у будівлі не проводять роботи з відновлення, вона на консервації. Працівники перекрили дерев’яними щитами вибиті вікна та накрили зруйнований дах. Законсервували не всю споруду, а тільки частину, яка вціліла після обстрілу.
Для того, аби скласти план реставрації і повністю оцінити масштаб пошкоджень, потрібно провести експертне дослідження. Однак фінансування на це поки нема.
Для того, аби скласти план реставрації і повністю оцінити масштаб пошкоджень, потрібно провести експертне дослідження. Однак фінансування на це поки нема.
Міністерство культури України оцінило відновлення будівлі у
204 млн грн, але це приблизна цифра. Закордонні партнери виділяти кошти на відновлення також не поспішають.
204 млн грн, але це приблизна цифра. Закордонні партнери виділяти кошти на відновлення також не поспішають.
Міністерство культури України оцінило відновлення будівлі у 204 млн грн, але це приблизна цифра. Закордонні партнери виділяти кошти на відновлення також не поспішають.
Начальниця відділу культури, національностей та релігій
Ірпінської міськради
Ірпінської міськради
Чітких пропозицій про фінансування відновлення від закордонних партнерів поки не надходило. Була пропозиція від французів, але вони готові допомагати після завершення війни.
Євгенія Антонюк
Щоб захистити Будинок культури хоча б на якийсь період від опадів та холоду,
в ньому провели деякі заходи з консервації. До цього залучали і волонтерів, зокрема, організацію «Добробат». Однак через аварійний стан будинку вони змогли взяти участь у роботах тільки раз. Перебувати на об’єкті й надалі було занадто небезпечно, пояснили в «Добробаті». Тому подальша доля Ірпінського будинку культури, який 70 років об’єднував навколо себе людей, залишається невідомою.
в ньому провели деякі заходи з консервації. До цього залучали і волонтерів, зокрема, організацію «Добробат». Однак через аварійний стан будинку вони змогли взяти участь у роботах тільки раз. Перебувати на об’єкті й надалі було занадто небезпечно, пояснили в «Добробаті». Тому подальша доля Ірпінського будинку культури, який 70 років об’єднував навколо себе людей, залишається невідомою.
Щоб захистити Будинок культури хоча б на якийсь період від опадів та холоду, в ньому провели деякі заходи з консервації. До цього залучали і волонтерів, зокрема, організацію «Добробат». Однак через аварійний стан будинку вони змогли взяти участь у роботах тільки раз. Перебувати на об’єкті й надалі було занадто небезпечно, пояснили в «Добробаті». Тому подальша доля Ірпінського будинку культури, який 70 років об’єднував навколо себе людей, залишається невідомою.
Образ пам’ятки навіть у зруйнованому вигляді швидко увійшов у сучасну попкультуру. Тут знімали кліп співак Ed Sheeran та гурт «Антитіла», також на тлі будинку давав концерт литовський піаніст Даріус Мажинтас.
Образ пам’ятки навіть у зруйнованому вигляді швидко увійшов у сучасну попкультуру. Тут знімали кліп співак Ed Sheeran та гурт «Антитіла», також на тлі будинку давав концерт литовський піаніст Даріус Мажинтас.
Фото: Фундація Looking at the Stars
Загалом на Київщині постраждала значна кількість культурних об’єктів і пам’яток. У департаменті культури та туризму Київської обласної військової адміністрації повідомили, що пошкодженими є 27 пам’яток історії та п’ять пам’яток архітектури, ще дві знищені вщент. Місцевим громадам вдалося відновити шість об’єктів, які зазнали незначних ушкоджень. Однак реставруватимуть не все.
Загалом на Київщині постраждала значна кількість культурних об’єктів і пам’яток. У департаменті культури та туризму Київської обласної військової адміністрації повідомили, що пошкодженими є 27 пам’яток історії та п’ять пам’яток архітектури, ще дві знищені вщент. Місцевим громадам вдалося відновити шість об’єктів, які зазнали незначних ушкоджень. Однак реставруватимуть не все.
Голова департаменту культури та туризму
Київської обласної військової адміністрації
Київської обласної військової адміністрації
Ухвалено рішення деякі зруйновані пам'ятники Київщини не відновлювати. Залишимо їх понівеченими ворогами для майбутніх поколінь як зразок фашистської агресії російських загарбників та свідчення їхніх марних намагань знищити українську культуру.
Наталія Остапенко
Купецький маєток у Харкові: законсервувати і врятувати
Купецький маєток у Харкові: законсервувати і врятувати
Будівля обласного шкірвендиспансеру
Харків із самого початку повномасштабного вторгнення опинився на лінії вогню. Місто «поливали» з артилерії, обстрілювали ракетами та РСЗВ. Внаслідок цього постраждали багато архітектурних пам’яток старого міста. Зараз їх намагаються врятувати місцева влада, архітектори та волонтери.
Однією з уражених визначних споруд є будівля обласного шкірвендиспансеру на вулиці Благовіщенській, 17. У березні 2022-го в історичну пам’ятку, створену
в стилі неоренесансу знаковим для міста архітектором Олексієм Бекетовим, влучив російський снаряд. Внаслідок удару постраждала не тільки власне будівля, а й цінний розпис «Апофеоз Аполлона», зроблений українським живописцем Миколою Уваровим. Будинок лишився повністю без даху, серйозно пошкоджене одне приміщення другого поверху, фрагменти ліпнини.
Однією з уражених визначних споруд є будівля обласного шкірвендиспансеру на вулиці Благовіщенській, 17. У березні 2022-го в історичну пам’ятку, створену
в стилі неоренесансу знаковим для міста архітектором Олексієм Бекетовим, влучив російський снаряд. Внаслідок удару постраждала не тільки власне будівля, а й цінний розпис «Апофеоз Аполлона», зроблений українським живописцем Миколою Уваровим. Будинок лишився повністю без даху, серйозно пошкоджене одне приміщення другого поверху, фрагменти ліпнини.
Харків із самого початку повномасштабного вторгнення опинився на лінії вогню. Місто «поливали» з артилерії, обстрілювали ракетами та РСЗВ. Внаслідок цього постраждали багато архітектурних пам’яток старого міста. Зараз їх намагаються врятувати місцева влада, архітектори та волонтери.
Однією з уражених визначних споруд є будівля обласного шкірвендиспансеру на вулиці Благовіщенській, 17. У березні 2022-го в історичну пам’ятку, створену в стилі неоренесансу знаковим для міста архітектором Олексієм Бекетовим, влучив російський снаряд. Внаслідок удару постраждала не тільки власне будівля, а й цінний розпис «Апофеоз Аполлона», зроблений українським живописцем Миколою Уваровим. Будинок лишився повністю без даху, серйозно пошкоджене одне приміщення другого поверху, фрагменти ліпнини.
Однією з уражених визначних споруд є будівля обласного шкірвендиспансеру на вулиці Благовіщенській, 17. У березні 2022-го в історичну пам’ятку, створену в стилі неоренесансу знаковим для міста архітектором Олексієм Бекетовим, влучив російський снаряд. Внаслідок удару постраждала не тільки власне будівля, а й цінний розпис «Апофеоз Аполлона», зроблений українським живописцем Миколою Уваровим. Будинок лишився повністю без даху, серйозно пошкоджене одне приміщення другого поверху, фрагменти ліпнини.
Фото: Благодійний фонд родини Алчевських-Бекетових
Ініціаторкою відновлення архітектурної пам’ятки, яка прикрашала Харків з 1889 року, стала архітекторка-реставраторка Катерина Кублицька, член ініціативної групи Save Kharkiv.
Ініціаторкою відновлення архітектурної пам’ятки, яка прикрашала Харків з 1889 року, стала архітекторка-реставраторка Катерина Кублицька, член ініціативної групи Save Kharkiv.
Завдяки системній роботі з пошуку фондів та допомозі колег зі Львова і Варшави команді вдалося знайти фінансування для консервації пам’ятки. П’ять міжнародних та українських фондів виділили на це €76 тис. Держава зараз цього зробити не може.
Завдяки системній роботі з пошуку фондів та допомозі колег зі Львова і Варшави команді вдалося знайти фінансування для консервації пам’ятки. П’ять міжнародних та українських фондів виділили на це €76 тис. Держава зараз цього зробити не може.
Архітектор-реставратор
Від держави, на жаль, прямої фінансової допомоги немає, оскільки наразі подібні об‘єкти не є першочерговими на фінансування. Це не житло, не критична медична установа й не критична інженерна інфраструктура. Місцевий орган охорони допомагає та сприяє у межах своїх повноважень. Також він долучався до пошуку донорів.
Катерина Кублицька
Полотна «Апофеоз Аполлона»
Першим етапом проєкту стала консервація фрагменту стелі «Апофеоз Аполлона». Після гасіння вогню цінне полотно якийсь час пролежало на підлозі та зазнало ушкоджень через вплив води. Зараз ним опікується команда досвідчених художників. За словами Катерини Кублицької, для відновлення одного лиш полотна «Апофеоз Аполлона» потрібна група з чотирьох-п’яти реставраторів, які спеціалізуються на монументальному живописі.
Першим етапом проєкту стала консервація фрагменту стелі «Апофеоз Аполлона». Після гасіння вогню цінне полотно якийсь час пролежало на підлозі та зазнало ушкоджень через вплив води. Зараз ним опікується команда досвідчених художників. За словами Катерини Кублицької, для відновлення одного лиш полотна «Апофеоз Аполлона» потрібна група з чотирьох-п’яти реставраторів, які спеціалізуються на монументальному живописі.
Зараз на об’єкті виконують першочергові та невідкладні консерваційні роботи, метою яких є захистити, закрити та стабілізувати пам‘ятку. Однак повноцінна реставрація триватиме ще довго.
Зараз на об’єкті виконують першочергові та невідкладні консерваційні роботи, метою яких є захистити, закрити та стабілізувати пам‘ятку. Однак повноцінна реставрація триватиме ще довго.
Архітектор-реставратор
По-перше, потрібен час на розробку комплексної науково-проєктної документації на реставрацію будівлі. По-друге, безпосередньо реставраційні роботи також вимагають часу. Таким чином, ці процеси триватимуть близько трьох років, перед тим знадобиться шукати фінансування, а це теж забере час.
Катерина Кублицька
Архітекторка переконана, що є великий шанс дочекатись відновлення будівлі до того, як погіршиться її технічний стан. Однак точні терміни реставрації спрогнозувати дуже складно.
Консерваційні роботи планують завершити взимку 2023 року. Весь процес триває під наглядом кваліфікованих фахівців та під контролем відділу охорони пам’яток.
Консерваційні роботи планують завершити взимку 2023 року. Весь процес триває під наглядом кваліфікованих фахівців та під контролем відділу охорони пам’яток.
Архітекторка переконана, що є великий шанс дочекатись відновлення будівлі до того, як погіршиться її технічний стан. Однак точні терміни реставрації спрогнозувати дуже складно.
Консерваційні роботи планують завершити взимку 2023 року. Весь процес триває під наглядом кваліфікованих фахівців та під контролем відділу охорони пам’яток.
Консерваційні роботи планують завершити взимку 2023 року. Весь процес триває під наглядом кваліфікованих фахівців та під контролем відділу охорони пам’яток.
Музей Ханенків: як рятують колишній маєток українських меценатів
Музей Ханенків: як рятують колишній маєток українських меценатів
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків є одним із найвідоміших музеїв Києва. Він розташований у маєтку Ханенків та будинку родини Сахновських по вулиці Терещенківській. Будівлі є унікальними пам’ятками історії та архітектури ХІХ століття. У музеї зберігають найзначнішу колекцію світового мистецтва в Україні, яку збирала родина українських меценатів і колекціонерів Ханенків та інші благодійники.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків є одним із найвідоміших музеїв Києва. Він розташований у маєтку Ханенків та будинку родини Сахновських по вулиці Терещенківській. Будівлі є унікальними пам’ятками історії та архітектури ХІХ століття. У музеї зберігають найзначнішу колекцію світового мистецтва в Україні, яку збирала родина українських меценатів і колекціонерів Ханенків та інші благодійники.
Ударна хвиля вибуху
10 жовтня 2022 року близько 8:30 ранку в дитячий майданчик поблизу музею влучила російська ракета. Обидві будівлі зазнали серйозних пошкоджень, розповідає Мар’яна Варчук, провідна зберігачка фондів музею. Ударною хвилею вибило шибки історичних вікон, розбилися вщент і впали на історичний паркет скляні плафони. Дві дерев’яні балки на даху розкололися, відкрилися тріщини на стінах та було пошкоджено охоронну сигналізацію. У музеї запевнили, що колекція не постраждала, оскільки її убезпечили ще з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
10 жовтня 2022 року близько 8:30 ранку в дитячий майданчик поблизу музею влучила російська ракета. Обидві будівлі зазнали серйозних пошкоджень, розповідає Мар’яна Варчук, провідна зберігачка фондів музею. Ударною хвилею вибило шибки історичних вікон, розбилися вщент і впали на історичний паркет скляні плафони. Дві дерев’яні балки на даху розкололися, відкрилися тріщини на стінах та було пошкоджено охоронну сигналізацію. У музеї запевнили, що колекція не постраждала, оскільки її убезпечили ще з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Але і сам будинок Ханенків – це пам’ятка архітектури, яка потребує послідовної реставрації. Зараз там ліквідували значну частину наслідків обстрілу. Завдяки команді музею, громадським організаціям та швидкій реакції муніципальних служб першочергові протиаварійні роботи вдалось здійснити у короткий термін.
Але і сам будинок Ханенків – це пам’ятка архітектури, яка потребує послідовної реставрації. Зараз там ліквідували значну частину наслідків обстрілу. Завдяки команді музею, громадським організаціям та швидкій реакції муніципальних служб першочергові протиаварійні роботи вдалось здійснити у короткий термін.
Провідна зберігачка фондів музею
Однак музей перебуває посеред тривалого процесу детальних обстежень, планувань і проведень консерваційних робіт та технічних досліджень. Будівлі є пам‘ятками історії архітектури кінця XIX століття і потребують особливої уваги.
Мар’яна Варчук
Вже одразу після обстрілу музей Ханенків отримав чимало пропозицій допомоги як від великих міжнародних фондів, так і від приватних осіб.
Вже одразу після обстрілу музей Ханенків отримав чимало пропозицій допомоги як від великих міжнародних фондів, так і від приватних осіб.
Відновлювальні роботи у будівлях проводяться за кошти міста Києва. Департамент культури КМДА оперативно виділяє необхідне фінансування для музею, а у бюджеті на 2023 рік передбачений бюджет на продовження відновлення музею, – зазначили в установі.
Консерваційні роботи та обстеження будівель виконують за грантової підтримки фондів ALIPH, House of Europe, World Monuments Fund та UNESCO, залучені і громадські організації.
Музей Ханенків не втрачає зв’язку й з іншими постраждалими інституціями та, за можливості, перенаправляє пропозиції допомоги.
Музей Ханенків не втрачає зв’язку й з іншими постраждалими інституціями та, за можливості, перенаправляє пропозиції допомоги.
Консерваційні роботи та обстеження будівель виконують за грантової підтримки фондів ALIPH, House of Europe, World Monuments Fund та UNESCO, залучені і громадські організації.
Музей Ханенків не втрачає зв’язку й з іншими постраждалими інституціями та, за можливості, перенаправляє пропозиції допомоги.
Музей Ханенків не втрачає зв’язку й з іншими постраждалими інституціями та, за можливості, перенаправляє пропозиції допомоги.
Що чекає на українські культурні пам’ятки в майбутньому
Що чекає на українські культурні пам’ятки в майбутньому
Думку, що слід іти цивілізованим шляхом збереження розділяє і Катерина Кублицька.
Пошкоджені пам’ятки потрібно відновлювати. Є технології, які це дозволяють, переконаний Кирило Чуйко, голова комісії зі зв’язків з громадськістю Архітектурної палати НСАУ.
Кирило Чуйко
Головне – максимально зберегти автентичність пам’ятки, а не перетворити її на імітацію.
Голова комісії зі зв’язків з громадськістю
Архітектурної Палати НСАУ
Архітектурної Палати НСАУ
Історія відновлення Європи після Другої світової війни демонструє нам різні підходи до збереження та відновлення пошкодженої війною спадщини: у деяких містах повністю зносили архітектурний спадок (на жаль, серед них й наші міста), а в інших консервували уражені об’єкти та з часом повертались до таких будівель й реставрували їх.
Катерина Кублицька
Архітектор-реставратор
Кирило Чуйко серед вдалих прикладів відбудови міст називає Варшаву, що лежала в руїнах після Другої світової війни. Хоча є у світі й негативні приклади, як-от ліванський Бейрут, де багато пошкоджених пам’яток знесли, а центр міста відбудували як копію Парижа.
Архітектор переконаний, що вже пошкоджені пам’ятки треба негайно законсервувати, після чого почати розробляти науково-проєктну документацію на їх реставрацію, зробивши процес максимально прозорим та публічним.
Допомогу від партнерів приймати потрібно, зберігаючи баланс – переймати світовий досвід, даючи українським спеціалістам нові можливості, та розвивати власну школу реставрації», – уточнив зодчий.
Культурна та архітектурна спадщина – наша ідентичність, наша історія та пам’ять, яку ми мусимо зберегти та передати наступним поколінням, – підсумовує Чуйко.
Кирило Чуйко зазначає, що в Україні є спеціалісти, здатні займатися відновленням пам’яток, хоча реставраційна галузь й «тримається фактично на ентузіазмі».
Держава, з свого боку, повинна створити прості та прозорі умови для захисту і відновлення таких об’єктів.
Ірпінський будинок культури, колишній купецький маєток у Харкові, музей Ханенків – усі ці пам’ятки є важливими частинами культурного та міського простору. Їх збереження необхідне не менше, ніж відновлення інфраструктури та житлового фонду.
Ірпінський будинок культури, колишній купецький маєток у Харкові, музей Ханенків – усі ці пам’ятки є важливими частинами культурного та міського простору. Їх збереження необхідне не менше, ніж відновлення інфраструктури та житлового фонду.
