Мабуть, немає такого киянина, який би хоч раз у житті не скористався метро. А більшість мешканців столиці їздить у підземці регулярно: на роботу, навчання, у справах чи просто щоб зустрітися з друзями.
Зазвичай, проходячи через турнікет чи сідаючи у вагон, ми не замислюємося про обмеження, які діють для пасажирів підземки. А такі обмеження існують і записані у правилах користування метрополітеном.
Тому час від часу виникають неприємні ситуації, коли пасажирів не пропускають у метро із занадто великим багажем або змушують оплатити його перевезення окремо. Щоб ви самі не зіткнулися з подібним, розповідаємо про те, які речі не можна перевозити у київському метро, та за що доведеться заплатити. А також — про ще деякі неочевидні заборони.
Що можна перевозити безкоштовно
Безплатно у метро пасажири мають право перевозити:
- ручну поклажу (відносно невеликі сумки, рюкзаки тощо);
- контейнери та клітки, сума трьох вимірів (довжини, ширини та глибини) яких не перевищує 120 см;
- дитячі коляски, колісні крісла, палиці, милиці, ходунки та інші засоби, якими користуються маломобільні пасажири;
- музичні інструменти в чохлах або належному пакуванні;
- спортивне спорядження (лижі, санки, ковзани, велосипеди тощо) у чохлах або належному пакуванні.
Платний багаж
За перевезення великого багажу у метро пасажири мають платити окремо. Йдеться про речі, габаритні розміри яких за сумою трьох вимірів становлять 120 см або більше, а також рулони діаметром від 10 см та довжиною від 100 см та довгі предмети довжиною понад 150 см.
Вартість перевезення габаритного багажу дорівнює вартості однієї поїздки. При цьому кожен пасажир має право провозити не більше двох одиниць такого багажу.
Що перевозити заборонено
Згідно з правилами користування, у київському метро взагалі заборонено перевозити великі предмети або речі, які можуть створити незручності для інших пасажирів чи нашкодити їм.
Також не можна перевозити небезпечні речовини, тварин без кліток або переносок, велосипеди та спортивне спорядження без чохла тощо.
Повний перелік того, що заборонено перевозити у метро:
- речі, сума довжини, ширини та висоти яких перевищує 200 см;
- контейнери та клітки, сума довжини, ширини та висоти яких перевищує 120 см;
- рулони діаметром понад 15 см та довжиною понад 170 см;
- довгі предмети (в тому числі дерева, рослини, риболовні снасті тощо) довжиною понад 220 см;
- речі без чохла чи іншого пакування, які можуть забруднити або травмувати інших пасажирів чи, пошкодити щось у підземці;
- пожежонебезпечні, вибухонебезпечні, отруйні, наркотичні та їдкі речовини, а також газові та кисневі балони;
- тварин (крім собак-поводирів) та птахів без спеціальних контейнерів чи кліток;
- великий багаж на візках, якщо це — не сумки-візки, валізи та сумки на колесах, сума вимірів яких не перевищує 200 см;
- спортивне спорядження (лижі, санки, ковзани, велосипеди тощо), рослини, садовий інвентар, риболовні снасті, мисливську зброю, колючі предмети та крихкі предмети без чохлів або належного пакування;
- велосипеди та інше спортивне спорядження, сума вимірів яких перевищує 120 см — їх можна перевозити тільки у розібраному вигляді.
Чого ще не можна робити у метро
Насправді список того, що заборонено робити у підземці, — доволі великий. Деякі з цих заборон є цілком очевидними та логічними з точки зору безпеки та елементарних норм поведінки.
Чого точно не можна робити у метро: щось ламати та пошкоджувати, смітити, їздити на зовнішній частині вагонів, кидати сторонні предмети на колії та ескалатори, намагатися потрапити у закриті для пасажирів зони, спускатися на колії, розводити вогонь, палити, залишати дітей без нагляду, користуватися зброєю та іншими небезпечними пристроями, перешкоджати роботі працівників підземки, заважати пересуванню інших пасажирів, користуватися підземкою, не сплативши за проїзд.
А ось деякі інші заборони є трохи менш очевидними. Частково тому, що їх порушення пасажири можуть спостерігати чи не щодня. Та й, можливо, і самі щось порушували через незнання.
Наприклад, у столичному метро заборонено перебувати у стані алкогольного (а також, наркотичного та токсичного сп'яніння). Але ж ми всі не раз бачили не дуже тверезих пасажирів, а дехто і сам не раз сідав у підземку трохи “під градусом”. Вочевидь, робітники просто закривають очі на таких пасажирів, якщо вони не занадто буйні.
А ще заборонено грати на музичних інструментах, співати та гучно вмикати музику. І знову ж, усі ми бачили у вагонах метро та переходах вуличних артистів, які таким чином заробляють гроші.
Також на території метрополітену заборонено:
- розклеювати та розповсюджувати рекламу;
- торгувати;
- кататися на скейтах чи роликах;
- проводити публічні заходи та агітацію;
- їсти морозиво або іншу їжу та напої, що можуть забруднити інших пасажирів;
- перебувати в неохайному зовнішньому вигляді (оголеним, тільки у спідній білизні, без взуття, у брудному одязі, в одязі, від якого тхне);
- жебракувати;
- бігти по східцях ескалаторів, платформах, вестибюлях та залах станцій;
- сідати на східці та поручні ескалаторів, а також притуляти речі до нерухомих частин ескалатора чи ставити на поручень;
- притулятися до дверей у вагонах поїздів, відчиняти їх під час руху;
- без письмової згоди фотографувати з використанням штатива чи іншого професійного обладнання та вести відеозйомку;
- без потреби брати пожежний інвентар (вогнегасники, пожежні рукави, стволи тощо);
- без потреби користуватися пристроями зв'язку метрополітену, вимикачами "СТОП" на ескалаторах;
- перебувати у вагонах поїздів, які їдуть у депо та на колії обороту;
- знімати огородження та заходити на вимкнений ескалатор;
- використовувати електронний квиток не за призначенням (зчитувати, копіювати та змінювати записану на ньому інформацію).
Можете порахувати, з порушеннями яких із цих заборон ви стикалися особисто. В будь-якому разі, тепер ви точно про них знаєте.
