Згідно з торішнім наказом Міноборони, починаючи з 1 жовтня цього року представниці певних професій повинні будуть стати на військовий облік. Ця норма викликала чимало запитань, міфів та суперечок у суспільстві. Масла у вогонь додала інформація про те, що з жовтня жінкам начебто також заборонять виїзд за кордон.
Представники Міноборони та ЗСУ кілька місяців поспіль запевняють, що ставати на облік жінки будуть виключно за власним бажанням, і карати за неявку ніхто нікого точно не буде. Але ж відповідні зміни до офіційних документів поки так і не внесли, тому ситуація, як то кажуть, "зависла у повітрі". Спробуємо в ній розібратися.
Про що йдеться в офіційних документах
Своїм наказом №313 від 11 жовтня 2021 року Міноборони затвердило досить великий перелік професій та спеціальностей, представниці яких мають стати на військовий облік від 1 жовтня. Тобто — прийти до територіального центру комплектування, пройти медкомісію та отримати військово-обліковий документ.
Пізніше цей перелік скоротили до 14 спеціальностей та 7 професій. Зараз там значаться фахівчині з хімії, телекомунікацій, IT, метрології, харчових технологій, забезпечення військ, картографії, медицини, ветеринарної медицини, обліку та фінансів, менеджменту, психології тощо. Повний перелік можна знайти в оновленій редакції відповідного наказу Міноборони.
Визначати належність жінки до тієї чи іншої професії будуть за наявністю відповідного диплома про освіту. Якщо жінка працює за потрібним фахом, але не має потрібної освіти, її може направити на військовий облік роботодавець.
За законом, після постановки на військовий облік людина стає військовозобов'язаною. Згідно з постановою Кабміну № 921 від 7 грудня 2016, військовозобов'язані, незалежно від статі, мають певний перелік обов’язків.
Зокрема, вони повинні:
- перебувати на військовому обліку за місцем проживання; з’являтися за викликом до територіального центру комплектування;
- не змінювати місце проживання без дозволу військового комісара, після оголошення мобілізації та у воєнний час;
- проходити медичний огляд та лікування згідно з рішеннями відповідної комісії;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
- В разі зміни місця проживання або поїздки на відрядження, навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України) у семиденний строк прийти до територіального центру для зняття з військового обліку;
- В разі зміни сімейного стану, стану здоров’я, адреси проживання (перебування), освіти, місця роботи чи посади особисто повідомляти про це у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- Одразу ж повідомляти територіальним центрам комплектування про втрату військово-облікового документа.
Також однаковими є й умови відстрочки від призову. Отримати її можуть люди, які:
- не придатні до служби за станом здоров’я;
- мають трьох чи більше неповнолітніх дітей;
- самотужки виховують неповнолітню дитину чи дитину з інвалідністю;
- доглядають за хворою дружиною, чоловіком чи батьками;
- мають неповнолітню дитину, і один з подружжя вже перебуває на військовій службі тощо.
Але варто зазначити, що всі перелічені вище обмеження стосується саме тих, хто вже став на військовий облік. До того ж саме про якийсь масовий призов жінок до лав ЗСУ в усіх цих документах не йдеться. На передову жінка зараз може потрапити тільки за власним бажанням, і на практиці зробити це — не так вже й просто.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на липень цього року на військову службу в Україні були призвані близько 1% жінок від загальної кількості усіх мобілізованих. Більшість з них були призначені на посади медперсоналу, у підрозділи зв'язку та морально-психологічного забезпечення, як діловоди, бухгалтерки та кухарки.
Що кажуть у Генштабі та Міноборони
Ще до початку повномасштабного російського вторгнення, в січні цього року, заступниця міністра оборони Ганна Маляр запевнила, що протягом 2022-го триватиме перехідний період, і в цей період жінок не штрафуватимуть за те, що вони не стануть на облік.
Її слова тоді підтвердив і голова Міноборони Олексій Резніков:
"Що стосується штрафів, то їх не можуть застосовувати до жінок, спеціальності яких передбачають постановку на облік. Військовозобов’язані — це громадяни, які перебувають у запасі для комплектування збройних сил та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Військовозобов’язаним людина стає лише після постановки на військовий облік. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок які вперше стають на облік як військовозобов’язані", — заявив він.
У Генштабі ЗСУ в липні додатково запевнили, що жінок братимуть на військовий облік лише за їхньою згодою. Це пояснили тим, що в Україні зараз немає гострої потреби суттєво збільшувати кількість військовозобов'язаних жінок.
"Головним управлінням персоналу Генерального штабу ЗСУ опрацьовано пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов'язаних лише за їхньою згодою. Також пропонується розпочати проведення заходів із включення жінок до військового обліку не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі", — наголосили там.
Однак, що ця заява означає на практиці, незрозуміло, бо документально вона ні чим не була підтверджена.
На початку вересня Маляр знову заявила, що Міноборони виступає виключно за добровільний військовий облік для жінок та ініціювало відповідні зміни до законодавства.
Вона розповіла, що відомство передало до Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо добровільності постановки жінок на військовий облік. За її словами, зараз міністерство працює над відповідними змінами разом з профільним комітетом ВРУ
“Ми вже неодноразово заявляли, що постановку жінок на військовий облік встановлено законом. Тому Міноборони та Генштаб не можуть її змінити самостійно. Це — повноваження парламенту. Якщо будуть прийняті зміни, Міноборони і Генштаб їх виконають", — каже Маляр.
Якщо зміни до закону будуть прийняти, Генштаб скоротить перелік військово-облікових спеціальностей для жінок “до оптимальної потреби”.
"Ще раз нагадую — йдеться про добровільну постановку на військовий облік. Нагадаю, що з 2014 року жодна жінка примусово на фронт не потрапила — лише за її згодою", — додала Маляр.
Заборона виїзду за кордон
Згідно з законом, військовозобов'язані обох статей не мають права виїжджати за кордон під час дії воєнного стану. Якщо ж жінка не ставала на військовий облік, то їй не мають права забороняти виїздити з країни.
Однак в липні Ганна Маляр заявляла, що ніхто взагалі не обмежуватиме жінкам виїзд за кордон. Навіть тим, які вже стали на військовий облік. Мовляв, усі подібні заяви у соцмережах та ЗМІ є фейками або маніпуляцією.
"Пишуть, що жінок, які 1 жовтня стануть на військовий облік, не будуть пропускати через кордон, коли такого рішення просто не існує", — написала тоді Маляр.
А ось юрист Міноборони Володимир Смілка у коментарі "Суспільному" зазначив: на військовозобов’язаних жінок (тобто на тих, які встали на військовий облік) розповсюджуються такі ж самі обмеження, що і на чоловіків. Зокрема, їм не можна покидати країну під час дії воєнного стану. І ця норма діє вже зараз.
"Цей облік однаковий як для жінок, так і для чоловіків. Вони збирають необхідні документи й звертаються до керівника свого підприємства, направляються у територіальні центри комплектування", — пояснив він.
Заяви замість результатів
У відповідь на останній допис Маляр заступниця голови Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безлуга заявила, що ніяких пропозицій від Міноборони у вигляді законопроєкту їм не надходили. А був тільки лист на цю тему, який не можна перетворити на готовий законопроєкт.
Вона нагадала, що зазначені вище норми щодо військового обліку досі нікуди не поділися. І звернулася до Міноборони із проханням протягом вересня "змінити свої ж накази". На думку Безлугої, найлегше це буде зробити, відтермінувавши дату, коли наказ набуде чинності.
"Парламент завжди залишає за собою право і можливість внести законодавчі зміни. Ми прицільно спостерігаємо за ситуацією, діями виконавчої влади та напоготові відповідно до запитів громадян в межах, що регулюються на рівні законодавчих актів", — додала Безлуга.
В ефірі єдиного телемарафону 5 вересня Ганна Маляр ще раз запевнила, що жінкам не слід боятися обов’язкового військового обліку і заборони виїзду за кордон з 1 жовтня, і Міноборони працює над тим, щоб змінити цю норму.
Водночас вона зазначила, що у Генштабу зараз є потреба в представниках та представницях певних спеціальностей. Йдеться про медиків, кухарів та фахівців з радіоелектроніки. Представниці усіх інших спеціальностей, за словами Маляр, зможуть стати на облік за бажанням.
Проте, знову ж таки, ця заява поки документально нічим не підкріплена, і без відповідних змін у суперечливому законодавства усі слова офіційних осіб залишаються лише словами. Тим часом жовтень невпинно наближається, і ситуація з військовим обліком жінок залишається все такою ж заплутаною.
Як стати на облік самостійно
Уся ця плутанина з "добровольно-примусовим" обліком обіцяє затягнутися ще надовго. Але вже зараз жінки, які мають бажання служити у війську, можуть не чекати 1 жовтня, і стати на облік самостійно. Навіть якщо вони не належать до жодної з визначених спеціальностей.
Для цього треба з’явитися до свого територіального центру комплектування з такими документами:
- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- свідоцтва про шлюб та народження дітей (якщо є);
- диплом і довідка з місця роботи із зазначенням спеціальності.
У центрі комплектування створять особову справу, після чого спрямують на медкомісію, яка має вирішити, чи придатна ця жінка до військової служби. Якщо комісія скаже, що так, жінці залишиться чекати, коли її покличуть на службу. І — не забувати дотримуватися норм закону щодо військовозобов'язаних.
