чого варто чекати
Нове життя заводу Ріхерта та Юрковиці
Реновація історичних будівель — це те, що зараз у всіх на слуху. Особливо після того, як людям показали нову Арсенальну площу. Це не єдина локація в Києві, яка настільки змінилася. Проте вона звернула на себе ледь не найбільше уваги. Реновація — це чудовий спосіб зберегти історію та одночасно додати їй функціоналу. Тобто використовувати старі будівлі з користю, а не просто на них дивитися. Ми знаємо, що зараз у Києві планують реновацію заводу Ріхерта і його околиць. Це масштабний проєкт, навколо якого теж сконцентровано багато уваги.
Реновація історичних будівель — це те, що зараз у всіх на слуху. Особливо після того, як людям показали нову Арсенальну площу. Це не єдина локація в Києві, яка настільки змінилася. Проте вона звернула на себе ледь не найбільше уваги. Реновація — це чудовий спосіб зберегти історію та одночасно додати їй функціоналу. Тобто використовувати старі будівлі з користю, а не просто на них дивитися. Ми знаємо, що зараз у Києві планують реновацію заводу Ріхерта і його околиць. Це масштабний проєкт, навколо якого теж сконцентровано багато уваги.
Трошки історії
Завод Ріхерта — це старий пивзавод на Кирилівській. Його знають завдяки великій рожевій будівлі із сушильною вежею. Її побудували за проєктом архітектора Миколи Казанського в 1908–1909 роках. А власником якраз був купець Михайло Ріхерт. За радянських часів будівля стала Київським пивзаводом № 2. У дев’яностих його приватизували й запустили там виробництво солодових екстрактів. Проте всі роботи на ділянці зупинили у 2014 році. Пізніше стало відомо, що завод і прилегла територія перейшли до одного власника, а проєктом реновації займатиметься A Development.
Що говорять експерти
На що звернути увагу
Микола Віхарєв
Архітектор, урбаніст
Реставрація заводу Ріхерта — питання, яке у всіх на слуху. Це пора робити вже давно. Й одночасно ревалоризувати навколишню територію. Особливої уваги потребує ландшафт навколо — його необхідно зберегти. Не можна закривати його стіною. Навіть у радянські часи була позиція, що гори Щекавиця і Юрковиця мають залишатися в морфології Подолу.
Зелені зони
Реновація території під розміщення житла — це європейська практика. Але поваги заслуговує те, що девелопер розглядає територію ширше. Я знаю про його плани реновації та благоустрою гори Юрковиці. Інтеграція в життя зелених подільських схилів — це одна з моїх мрій. Хочеться з’єднати південь і північ Подолу. Зі сторони Дніпра створити набережну із зеленими зонами та громадськими просторами. А от зі сторони схилів і гір є чудова можливість облаштувати пішохідний трафік та парки. Подолу вкрай недостатньо відкритих зелених просторів. З такими великими місцевостями це дивно. Я рекомендував би девелоперу організувати цей пішохідний зв’язок схилами з центром Подолу, Житнім ринком. Тоді мешканці житлового комплексу могли б дійти туди, прогулюючись тихими парками. Ідея надихає.
Питання довіри
Для мене робота з територією заводу Ріхерта — це питання довіри. А Development завоювали мою довіру своїм підходом до реставрації та реновації Арсеналу. Для мене очевидно, що вони — лідери в методах роботи з історичною частиною міста.
Завод Ріхерта
Про локацію
анна Даниленко
Урбаніст
Завод — це культова споруда у свідомості киян. Його реновації передували обговорення серед професійної спільноти, кілька закритих архітектурних конкурсів і значна увага до долі території та зміни її власників. Подоляни люблять і цінують свій район — можна говорити про справжню сформовану громаду. І доля пагорбів спричиняє в них зрозуміле занепокоєння. Під ними вже утворилися два потужні культурні кластери. Адже близькість природи, історичного центру й занедбані промислові приміщення приваблюють поціновувачів клубної культури та сучасного мистецтва. А неякісна забудова та кейси будівництва на місцях історичних пам’яток зазвичай спричиняють настороженість. Тому добре, що в нас з’являються успішні приклади. Адже реновація промислових районів, переосмислення їхніх функцій під житло, комерційні та публічні простори є загальносвітовою тенденцією. Даринок та Артплатформа, A-Station на Арсенальній, Трамвайне депо з Малою оперою на Лук’янівці — це вдалі приклади реновацій, які стали популярними локаціями і водночас зберегли історичні будівлі.
Завод Ріхерта
Європейський досвід
Мені подобається, як працюють з будинками у Кракові. Там сучасну архітектуру вдало вписали у фасад вулиці з історичними будівлями — усе має гармонійний і природний вигляд. А під час реконструкції використовували сучасні матеріали, технології, природні форми та кольори. Люблю приклад Копенгагена: Amager Bakke — сміттєпереробний завод (уявіть, якби його побудували серед Києва) із сучасними технологіями утилізації та лижною трасою. Промисловий район, який місцеві використовували для активностей і спорту доповнили високотехнологічною спорудою, яка забезпечує теплопостачання й підсилює соціальну функцію району.
Amager Bakke
Колеги розповідали про два цікаві кейси з Німеччини. Перший — у Лейпцигу, на території сільгосптехнікуму з приміщеннями для тварин. Його давно засквотували маленькі майстерні та митці. А зараз там планують новий район. Його будівництво почнеться через п’ять років, проте місцевий муніципалітет уже провів понад 20 зустрічей із зацікавленими жителями. Це потрібно для планування та того, щоб вибрати місце, у яке можна переселити творчий кластер (у межах цього кварталу). Для міста важливо будувати житло, щоб збільшити кількість мешканців і розвивати культурне життя. Там багато студентів, і мерія зацікавлена, щоб вони лишалися в місті після навчання і мали можливості для творчої та економічної реалізації. До того ж це допомагає економіці зростати — усім стає добре.
Мюнстер — це невелике містечко, у середмісті якого була промислова забудова. Спочатку її збиралися віддати під величезний торговельний центр. Але тенденція така, що 60 % продажу відбувається через інтернет і торговельні площі в молах простоюють. Тому квартал перепланували під готельні комплекси, житло, апартаменти та басейн, щоб пожвавити економічне й бізнесове життя міста. Усе це з визначеною поверховістю — у Німеччині серйозно контролюють правила містобудування, щоб сучасна архітектура вписувалася в наявну.
Ці кейси підтверджують ще один важливий принцип містобудування — компактне місто. Що воно компактніше та взаємопов’язаніше, то менше комунальних ресурсів споживається.
Мюнстер — це невелике містечко, у середмісті якого була промислова забудова. Спочатку її збиралися віддати під величезний торговельний центр. Але тенденція така, що 60 % продажу відбувається через інтернет і торговельні площі в молах простоюють. Тому квартал перепланували під готельні комплекси, житло, апартаменти та басейн, щоб пожвавити економічне й бізнесове життя міста. Усе це з визначеною поверховістю — у Німеччині серйозно контролюють правила містобудування, щоб сучасна архітектура вписувалася в наявну.
Ці кейси підтверджують ще один важливий принцип містобудування — компактне місто. Що воно компактніше та взаємопов’язаніше, то менше комунальних ресурсів споживається.
Що потрібно зробити
Необхідно зберегти фасади та трубу, що мають охоронний статус, але перепланувати будівлю під певні потреби. Оскільки це основна домінанта та цінність — важливо, щоб вона виконувала суспільну функцію. Тобто форум, музей, місце для зустрічей, галерея, публічні купальні тощо.
Важливо зберегти та підкреслити ідентичність району. Завод Ріхерта може стати уособленням промислового й ремісничого Подолу. Це має стати місцем тяжіння, яке впливає на усвідомлення цінності міської історії та належності до стародавнього Києва. Будівлі — це символи часу, і ми переймаємо через них досвід.
Необхідно вписати забудову у схили гір, природний ландшафт, невідоме загалу озеро, потаємні стежки серед зелені. Це те, за що ми любимо зелене кільце Подолу.
Додати наявний творчий кластер у концепцію розвитку території і подумати про взаємодію та підсилення один одного.
На мою думку, там обов’язково має бути смачне пиво, бо «Пивзавод на Подолі» мав цей локальний продукт, який є брендовим представницьким пивом міста у свідомості багатьох поколінь.
Щоб не псувати історичної локації, важливо визначити основне та цінне, що вже є у свідомості людей, і підсилити її новими сенсами, функціями, привабливими ідеями, які допоможуть взаємодіяти й цінувати. Також важливо, щоб простір міг сам на себе заробляти та розвиватися. Тобто вписати його в економічну «тканину» району.
Важливо зберегти та підкреслити ідентичність району. Завод Ріхерта може стати уособленням промислового й ремісничого Подолу. Це має стати місцем тяжіння, яке впливає на усвідомлення цінності міської історії та належності до стародавнього Києва. Будівлі — це символи часу, і ми переймаємо через них досвід.
Необхідно вписати забудову у схили гір, природний ландшафт, невідоме загалу озеро, потаємні стежки серед зелені. Це те, за що ми любимо зелене кільце Подолу.
Додати наявний творчий кластер у концепцію розвитку території і подумати про взаємодію та підсилення один одного.
На мою думку, там обов’язково має бути смачне пиво, бо «Пивзавод на Подолі» мав цей локальний продукт, який є брендовим представницьким пивом міста у свідомості багатьох поколінь.
Щоб не псувати історичної локації, важливо визначити основне та цінне, що вже є у свідомості людей, і підсилити її новими сенсами, функціями, привабливими ідеями, які допоможуть взаємодіяти й цінувати. Також важливо, щоб простір міг сам на себе заробляти та розвиватися. Тобто вписати його в економічну «тканину» району.
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Чого не можна робити
Впадати в псевдоісторизм — у нас є поганий приклад Воздвиженки.
Робити закриту територію, де благоустрій буде за парканом, з допуском для резидентів та еліти.
Робити закриту територію, де благоустрій буде за парканом, з допуском для резидентів та еліти.
•
•
•
Завод Ріхерта
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Інфраструктура
Створення житлових кварталів — це гарна тенденція, за умови правильного розрахунку впливу на життя мешканців. Важливо, щоб нова забудова допомагала розв’язувати соціальні проблеми і не створювала додаткового навантаження на інфраструктуру району. Необхідно передбачити паркінги, створити робочі місця, дитячі садочки, школи, медзаклади, спортивні об’єкти та інтегрувати їх у життя району.
Людські масштаби
Є правило гармонійного створення простору — будувати споруди, які перевищують навколишню забудову не більш як на чотири поверхи. Ян Гейл, проповідник ідеї про міста для людей, наголошує, що забудова має бути не вища ніж сім поверхів, адже саме з такої висоти ми можемо роздивитися обличчя людини знизу і відчути, що ми не ізольовані у великих коробках.
Публічні простори
Для того щоб гармонійно вписати завод і житлову забудову в історичний район, важливо створювати якісні публічні простори навколо, щоб вони об’єднували людей і давали їм змогу взаємодіяти. Вони мають бути безпечними, цікавими, інклюзивними, інтерактивними й екологічними. До того ж відповідати на питання: «Що тут можуть робити люди різних статей і віком від одного до 115 років?». Але головне — це підсвітити ідентичність Подолу, відновити славу заводу Ріхерта і створити новий простір, у який хочеться приводити іноземних друзів і показувати, що в Києві з’являється якісна сучасна архітектура.
Реновація в Європі
Про бюро
Шимон Войцеховський
Представник архітектурного бюро APA Wojciechowski
APA Wojciechowski — це архітектурне бюро, яке функціонує з 1982 року. Ми маємо в портфоліо проєкти різного типу, масштабу й функції. У нас працюють 120 архітекторів із семи країн. Головний офіс — у Варшаві.
Elektrownia Powiśle
Elektrownia Powiśle — це проєкт адаптації історичного комплексу споруд під культурні, офісні та житлові функції. Будівлі, яким понад сто років, отримали нове життя. Але водночас ми максимально зберегли їхній первісний вигляд, характер і дух. Нові будинки вписані між історичними і гармонійно доповнюють постіндустріальні простори, створюючи площі та провулки. З весни 2020 року це одне з найвідвідуваніших місць Варшави.
Представник архітектурного бюро APA Wojciechowski
Остап Іванів
У чому особливість
Elektrownia Powiśle — це перша електростанція у Варшаві, яку побудували в 1904 році. Відродження будівлі було важливим для столиці, оскільки проєкт відображав значення промислової архітектури в місті. Elektrownia завжди була помітним інфраструктурним об’єктом і мала унікальний візуальний образ. Це одне з небагатьох місць, яке не втратило свого автентичного характеру після Другої світової війни. Зараз станція розташована в одному з найпрестижніших районів Варшави і є важливим громадським простором та магнітом для людей.
Elektrownia Powiśle
Можливості
Проєкт був складним, але цікаво працювати з містом, громадськістю та реставраторами. Наша основна мета — поводитися з історичною спадщиною так, щоб залишити якнайбільше автентичних елементів. Підкреслюючи об’єкти спадщини, в урбаністичному контексті ми намагалися збагатити середовище сучасними будинками. Вони мали створити самобутній образ, але водночас бути фоном для історичних будівель. Для нас проєкт став можливістю оживити й стимулювати громадські простори, надавши їм нову якість.
Довготривалий проєкт
Від першого ескізу до реалізації минуло 12 років. За них тричі встигли змінились інвестори та девелопери. Такий довгий час втілення допоміг нам побачити проєкт у всіх можливих аспектах. А це дало можливість досягнути бажаного результату.
Складнощі та цікава історія
З огляду на те, що ми адаптували будівлі під сучасні норми і вписали комплекс в урбаністичний контекст, — складнощі з’являлись у різних аспектах. Їх можна поділити на ті, які пов’язані з історико-культурною спадщиною, та ті, які пов’язані з технічними рішеннями або дозволами.
Є цікава історія з підбором кольору ліфтової кабіни. В описах до автентичного проєкту було вказано конкретний відтінок. Реставратор хотів, щоб ми його відтворили. У пошуках нас занесло аж до Австралії, тільки там ми знайшли необхідний пігмент.
Є цікава історія з підбором кольору ліфтової кабіни. В описах до автентичного проєкту було вказано конкретний відтінок. Реставратор хотів, щоб ми його відтворили. У пошуках нас занесло аж до Австралії, тільки там ми знайшли необхідний пігмент.
Що самим подобається
Нам вдалось створити систему просторів, площ, провулків, променад і наділити їх різноманітними функціями. На додаток поєднати старе з новим, продовжуючи наявну «тканину» району Powiśe. Різноманіття матеріалів, фактур, масштабів, а також гра світлотіней і пропорцій роблять проєкт небанальним, сталим і понадчасовим. Наділяють його власним духом та ідентичністю.
Важливі деталі
Важливим є те, що в проєкті брала участь велика кількість стейкхолдерів. Тобто не тільки архітекторів, а й експертів з інших професій та громадськості. Вони виконували функцію запобіжника, щоб проєкт дійсно став продовженням і доповненням міської «тканини».
Також надважливою є економічна сторона. Баланс і синергія всіх елементів дає проєкту можливість повноцінно відбутися.
Powiśle — це один з найпрестижніших районів Варшави. На це вплинули: безпосередня близькість до Вісли, культурного кластера і «старого» міста (воно розташоване в пішохідній доступності). Усе це дає змогу максимально урізноманітнити функції проєкту.
Також надважливою є економічна сторона. Баланс і синергія всіх елементів дає проєкту можливість повноцінно відбутися.
Powiśle — це один з найпрестижніших районів Варшави. На це вплинули: безпосередня близькість до Вісли, культурного кластера і «старого» міста (воно розташоване в пішохідній доступності). Усе це дає змогу максимально урізноманітнити функції проєкту.
Паралелі
Завод Ріхерта, як і Elektrownia Powiśle, є важливим елементом історико-культурної спадщини. Але одночасно це «якір», біля якого можна організувати культурне й громадське життя Києва та Подолу. Ці проєкти схожі за значенням у свідомості людей і бажанням переосмислити будівлі в новому, сучасному контексті. Для того щоб цей проєкт став успішним, необхідно дбайливо ставитися до історії, автентичності, роботи з матеріалами. А також, реалізувати функції і простори, які комплекс організує навколо себе. Максимальне різноманіття функцій надасть проєкту можливість «зростись» із місцем у різних його контекстах.
Завод Ріхерта
Elektrownia Powiśle
Круті проєкти в Києві
Нам подобається A-Station — проєкт реконструкції на Арсенальній. Йому вдалося стати частиною міського середовища, яке віддає шану культурній та історичній спадщині. А також, внести щось актуальне в розвиток міста.
Вдалою роботою з історичним постіндустріальним середовищем теж є Roshen Plaza. У проєкті вдалось організувати органічний, невимушений простір, у якому хочеться перебувати.Завод Ріхерта, як і Elektrownia Powiśle, є важливим елементом історико-культурної спадщини. Але одночасно це «якір», біля якого можна організувати культурне й громадське життя Києва та Подолу. Ці проєкти схожі за значенням у свідомості людей і бажанням переосмислити будівлі в новому, сучасному контексті. Для того щоб цей проєкт став успішним, необхідно дбайливо ставитися до історії, автентичності, роботи з матеріалами. А також, реалізувати функції і простори, які комплекс організує навколо себе. Максимальне різноманіття функцій надасть проєкту можливість «зростись» із місцем у різних його контекстах.
Вдалою роботою з історичним постіндустріальним середовищем теж є Roshen Plaza. У проєкті вдалось організувати органічний, невимушений простір, у якому хочеться перебувати.Завод Ріхерта, як і Elektrownia Powiśle, є важливим елементом історико-культурної спадщини. Але одночасно це «якір», біля якого можна організувати культурне й громадське життя Києва та Подолу. Ці проєкти схожі за значенням у свідомості людей і бажанням переосмислити будівлі в новому, сучасному контексті. Для того щоб цей проєкт став успішним, необхідно дбайливо ставитися до історії, автентичності, роботи з матеріалами. А також, реалізувати функції і простори, які комплекс організує навколо себе. Максимальне різноманіття функцій надасть проєкту можливість «зростись» із місцем у різних його контекстах.
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ
