Люди по кілька діб сидять у сховищі без можливості сходити в туалет. Хто та як евакуйовує людей з інвалідністю

Евакуація — складний процес, навіть коли для цього створені всі умови. Що казати, коли йдеться про евакуацію людей з інвалідністю?

Організація Fight For Right від початку війни займається тим, що забезпечує людям з інвалідністю можливість виїхати з небезпечних зон. У цьому інтерв’ю Вікторія Харченко, менеджерка з адвокації громадської організації, розповідає, як потрібно евакуйовувати людину з інвалідністю та до кого звертатися за допомогою.

“Евакуація — це тільки половина справи”

— Соцмережами активно ширилися фотографії бабусі на кріслі колісному, яку перевозили українські військові через річку в Ірпені. Чи маєте ви дані, як багато людей з інвалідністю залишалися в окупованих містах, тому що не могли евакуюватися?

Питання евакуації загалом доволі складне, а коли ти маєш інвалідність — все ускладнюється ще більше. Наразі немає правильних відповідей — їхати чи лишатися. Те саме стосується і тимчасово окупованих територій. Коли ми говоримо про окупацію, то ситуація видається мені ще більш складною та небезпечною. Є регіони, які перебувають в тотальній окупації з першого дня війни, а є ті, куди вже зайшли українські військові.

Коли йдеться про людей з інвалідністю, то це різноманітна у своїх потребах та можливостях група:

1. Люди з інвалідністю, які проживають у геріатричні пансіонатах, психоневрологічних інтернатах, реабілітаційних центрах. Вони часто потребують стороннього догляду та супроводу. Люди можуть бути позбавлені дієздатності судом. Вони не взмозі самостійно вирішити про необхідність евакуації.

2. Люди з інвалідністю, які проживають з родичами, що ними опікуються. Знову ж таки: вони не завжди можуть самостійно евакуюватись до безпечного місця.

3. Люди з інвалідністю, які проживають самі чи з близькими та можуть ухвалити рішення про виїзд. Але вони не можуть самостійно евакуюватися через недоступність інфраструктури, транспорту тощо.

Наразі маємо випадки як успішної евакуації людей з-під окупації, так і такі, де люди вирішили лишитися. Ми намагаємося підтримувати їх продуктами, ліками, грошима, якщо є на це запит. Ситуація змінюється буквально кожного дня. Є люди, які на початку війни хотіли евакуюватися, а зараз передумали. Або навпаки.

— У чому складність евакуації людей з інвалідністю?

Насправді це цілий комплекс причин. Почати можна з того, що варто зважати на стан здоров'я конкретної людини, розглядаючи кожен запит індивідуально. Так працює Fight For Right, шукаючи найоптимальніші варіанти евакуації.

Якщо ми, наприклад, говоримо про централізовану евакуацію людей "зеленими коридорами", то до місця евакуації людині з інвалідністю треба якось дістатися. Часто це велика відстань і вони фізично не взмозі це зробити. Плюс це довга дорога, чекання в чергах, неможливість скористатися в дорозі туалетом. Велика подяка волонтерам, які шукали людей з інвалідністю за адресами та допомагали їм на місцях.

Якщо людина/дитина має психо-соціальну інвалідність, то їй складно евакуюватися з іншими людьми поїздом або автобусом — треба закритіший простір без великого скупчення людей. Крім того, безпосередньо евакуація — це тільки половина справи, тому що наразі великим викликом для моїх колег, які займаються евакуацією, стає пошук житла для людей з інвалідністю. Комусь треба архітектурно доступне житло, а комусь просто окрема кімната, оскільки знаходитися в загальних шелтерах неможливо через стан здоров'я.

Захід України переповнений вимушеними переселенцями і знайти там житло, а тим більше доступне, доволі складно. Навіть за гроші. Люди з інвалідністю зазвичай не володіють якимись значними фінансовими ресурсами для пошуку житла.

— Як в Україні евакуюють людей з інвалідністю, коли не йдеться про допомогу профільних організацій? Чи все відбувається правильно?

Якщо йдеться про організовану евакуацію, то тут варто розрізняти допомогу дітям з інвалідністю та дорослим з інвалідністю.

Для дітей ситуація наразі вигладає доволі добре: проводиться евакуація з місць підвищеної небезпеки, розроблена нормативна база, до роботи залучена держава та органи місцевої влади. Дітей евакуювують у безпечні місця, після перетину кордону їх реєструють. Це дає змогу перевірити, де саме та в яких умовах перебувають діти.

Що стосується дорослих з інвалідністю, то евакуація здебільшого відбувається зусилями громадських організацій, таких як Fight For Right, або волонтерів на місцях, які ризикують собою, займаючись евакуацією. Найбільший виклик, на мою думку — це евакуація з місць, де відбуваються бойові дії. Не вистачає ефективної координації між місцевими активістами та допомоги від великих міжнародних організацій, наприклад, Червого Хреста.

Організована евакуація дорослих з інвалідністю (з пансіонатів, інтернатів тощо) лягла на плечі місцевої влади, яким часто не вистачає власних ресурсів організувати подібне. Навіть якщо є транспорт, то може не бути житла, або навпаки.

Чому є проблеми нині? Нормативні прогалини з точки зору законодавства та з точки зору координації зусиль на різних рівнях, а також обмежені ресурси місцевих органів влади для евакуації людей з інвалідністю.

“Всі історії евакуації — це вибір”

— До війни видимість людей з інвалідністю почала зростати, однак, на мою думку, цього все ще було недостатньо. Війна поглибила процес невидимості?

Однозначно. За офіційними даними в Україні проживають 2.7 млн людей з інвалідністю, але насправді їх значно більше. Деякі люди з порушеннями здоров’я не погоджуються проходити процес встановлення офіційної інвалідності в державі. Це довго та психологічно важко. До того ж існують бюрократія та корупція.

Протягом кількох місяців до війни Fight For Right намагалася контактувати з владою, з Мінсоцполітики, з МВС та ДСНС щодо питання централізованої евакуації людей з інвалідністю. Крім того, ми намагалися знайти інформацію про доступність бомбосховищ, робили запити до місцевої влади, але про це ніхто не думав тоді й не думає зараз.

Люди, що користуються кріслом колісним, не можуть скористатися бомбосховищем на підземному паркінгу. Якщо це підвал – то треба людина, яка б у цей підвал спустила, а потім підняла назад. Є випадки, коли люди по кілька діб сидять у сховищі без можливості сходити в туалет. Деякі обирають для себе шлях лишатися вдома, а не йти в укриття. Зокрема, так роблю я. Ховаються у ванній чи в коридорі.

— Чи знаєте ви про випадки, коли людей з інвалідністю навмисне покидали рідні, бо розуміли, що їх важко евакуювати?

Не впевнена, що етично говорити про реальні історії без того, щоб запитати в людей дозволу на такий розголос. Але я бачила запити у волонтерських чатах на те, щоб евакуювати людину з інвалідністю та людину старшого віку з інвалідністю у безпечніше місце, оскільки це "зв'язує руки" іншим членам родини. Але, як на мене, зараз всі історії евакуації — це вибір. У кожного свій. Точно знаю, що він нелегкий.

Люди з інвалідністю обирають лишатися у "гарячих точках" або в окупації, тому що їх важко евакуювати. Особливо це стосується ситуації, коли людина з інвалідністю повністю лежача. Або, навпаки, шукають можливості виїхати та звертаються до нас. Fight For Right налагодило процес медичної евакуації машинами "швидкої допомоги". Вона відбувається з більш-менш безпечних територій і майже неможлива в Харкові або на окупованих територіях.

Крім того, люди не можуть або бояться користатися поїздами. Їм немає куди їхати, а їхати "в нікуди" не хочуть. У нас є випадки, коли люди по 3-5 разів відмовлялися від евакуації, хоча в нас була можливість їх вивезти.

— Хороших людей вистачає — це доводить приклад евакуації собак з інвалідністю через “ірпінський” міст. Чи є у вас позитивні історії евакуації?

Я займалась медичною евакуацією в команді Fight For Right, тому для мене кожен кейс з швидкою — особливий та важливий. Наприклад, нам вдалося евакуювати до Львова декілька дітей з інвалідністю з більш "гарячих точок" — з Запоріжжя та Харківщини. Сталося це завдяки злагодженій роботі моїх колег та допомозі лікарів.

Моя колега Таня Ковальчук займалася евакуацією групи спортсменів з інвалідністю з різних точок України до Франції. Попри всі катаклізми світу, зупинку руху поїздів команда плавців таки добралася у безпеку і нині вони чекають повернння до тренувань.

Важливо пам'ятати, що найцініший ресурс, який в кожного з нас є — люди довкола. Мене в тяжкий день посеред новин про смерті та руйнування тримають на плаву маленькі історії про звичайних людей. Тих, хто знайшов сусідці потрібні ліки, тих, хто за фінансову допомогу на їжу дякує зі сльозами, записуючи голосове. Тих, хто під час евакуації брав людей до себе в машини, тому що було місце.

Власне, моя евакуація не відбулась би, якщо б поруч не було близьких, які мене забрали машиною. Я маю опорно-рухову інвалідність та користуюсь милицею. У пересуванні мені потрібна допомога та супровід. Якщо б поруч не було нікого – кількість варіантів виїхати значно зменшувалася би. В Києві я жила в будинку без ліфту.

Звісно, в мене ще були колеги, команда Fight For Right, яка була готова допомогти в евакуації. Але тверезо розумію, що не всім так щастить, як мені.

“Якщо на шляху евакуації потрібна допомога, краще звернутися до профільних організацій”

— Розкажіть про вашу роботу: як організація допомагає евакуйовувати людей з інвалідністю?

Fight For Right надає людям з інвалідністю різну допомогу й підтримку. Це:

• допомога з евакуацією з гарячих точок до більш безпечних місць на заході країни або закордоном;
• медична евакуація, де це необхідно та можливо;
• допомога з житлом та розміщенням - тимчасово або на тривалий термін;
• юридична допомога при перетині кордону;
• гуманітарна та фінансова допомога, а також психологічна підтримка.

Ми власними силами, силами команди та наших волонтерів шукаємо шляхи для евакуації людей з інвалідністю, дітей, людей старшого віку. Немає такого собі готового рецепту та універсального рішення. Робота з евакуацією схожа на американські гірки. В один день може бути запит на евакуацію групи людей, яким треба знайти волонтера, щоб він зустрів на вокзалі + доступне житло, щоб переночувати та купити квитки на поїзд до Польщі. Того ж дня ще може впасти запит на евакуацію швидкою. Паралельно вирішуватиметься питання. як доставити ліки на тимчасово окуповані території.

Допомогти Fight For Right можна по-різному: підтримати фінансово, стати волонтером на місцях (особливо потребуємо людей на окупованих територіях) та розповісти про нас у своїх соціальних мережах.  Щодо фінансів, то маємо збір коштів на GoFundMe за посиланням.

— Як змінилася робота організації до та після війни?

Fight For Right — громадська організація людей з інвалідністю. До війни ми займалися адвокаційною, інформаційно-просвітницькою роботою, навчали правам людини та недискримінації.

Наразі всі наші сили та ресурси кинуті на ті, щоб евакуювати тих людей з інвалідністю, хто цього потребує, а також підтримати та допомогти тим, хто вирішує лишатися в Україні. Зараз команда складається з близько 40 волонтерів та експертів з усього світу.

— Скільки людей з інвалідністю зараз потребують допомоги?

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), станом на 14 квітня зафіксовано 2613 випадків поранення цивільних. При цьому УВКПЛ вважає, що реальні цифри значно вищі, однак оцінити ситуацію в деяких регіонах неможливо через запеклі бої. Як не можна точно порахувати кількість людей, які внаслідок поранення де-факто отримали інвалідність.

Що стосується тих людей з інвалідністю, які наразі потребують допомоги, то зараз ми працюємо з понад тисячею запитів. У запиті може бути одна людина, а може десять чи навіть сто.

— Змоделюємо ситуацію. Я знаю про сусіда — людину з інвалідністю, яку потрібно евакуювати. Як мені правильно це зробити?

По-перше, треба поговорити з сусідом. Чи дійсно він хоче евакуюватися? Або йому потрібна підтримка на місці — гуманітарна, фінансова або ще якась?

По-друге, ящо людина дійсно хоче евакуюватися, але не знає як діяти, то можна лишити запит на евакуацію на нашій сторінці у ФБ або на пошті info@ffr.org.ua. Необхідно написати повідомлення та лишити контактний номер, а кейс-менеджери зв'яжуться та дізнаються всі необхідні деталі, після чого шукатимуть оптимальні варіанти для евакуації.

Але якщо у вас є можливість евакуювати людину, ви впевнені в безпечності маршруту і вона погодилась їхати – звісно, її можна евакуювати самостійно. Особливо, коли ситуація навколо напружена. Проте якщо на шляху евакуації потрібна допомога, краще звернутися до профільних організацій та волонтерів. Наприклад, коли є машина, але немає коштів на паливо. Або є можливість вивезти людину з інвалідністю, але немає де поселити.