Усі ми бачили чергових біля ескалатора. Зазвичай це жіночки, які сидять у своєму «кабінеті» і уважно дивляться на пасажирів. А інколи й не дуже уважно. Люди часто гадають, у чому ж полягає робота цих чергових. Найпопулярніша київська легенда — це те, що вони крутять педальки і цим заставляють ескалатор працювати. «Наш Київ» поспілкувався зі співробітницею метро, яка вже 24 роки працює черговою. Вона розповіла, як проходить її день, чим вона займається та чому це нелегко. А також зауважила, що за увесь цей час жодного разу не заснула на робочому місці.
чергова біля ескалатора
Мене звати Оксана, я працюю в Київському метрополітені 24 роки. Прийшла сюди після школи. Знайомі розповіли, що в метрополітен набирають співробітників і я вирішила спробувати. Коли влаштовуєшся, то потрібно принести документи, оформитись, пройти медичний огляд. Потім починається навчання, яке триває чотири зміни. Одна зміна — це одинадцять з половиною годин. Після цього ми здаємо екзамени і можемо починати самостійну роботу. Зазвичай випадають дві-три зміни на тиждень.
Черговий біля ескалатора зобов’язаний слідкувати за безпечним перевезенням пасажирів. Тобто, ми контролюємо, щоб люди тримались за поручні, не бігали по ескалатору. Якщо хтось упав, то ми попереджаємо пасажирів та зупиняємо ескалатор. Після цього виходимо і дивимось, що трапилось з людиною. Якщо все добре, то даємо заявку диспетчеру на увімкнення ескалатора. І попереджаємо, звісно, пасажирів, щоб вони тримались за поручні у цей час. Якщо на ескалаторі знаходяться батьки з дітьми або пасажири похилого віку, то ми запускаємо попереджувальну інформацію про те, як уникнути падіння.
Якщо ми, наприклад, бачимо, що затягує поли одягу, то одразу вимикаємо ескалатор. Але після цього ми не можемо запускати його в роботу. Спочатку потрібно перевести пасажирів на інший ескалатор. Потім викликаємо працівників, які приходять і дістають затягнутий одяг.
Ескалатори ми вимикаємо самі. А вмикає їх диспетчер після того, як ми даємо заявку. Тобто самі ми не можемо цього робити. Частину ескалаторів ми тримаємо в резерві. Усі вони працюють тільки в години-пік. Тобто даємо заявку диспетчеру, і він їх запускає. Після години-пік, згідно з графіком ми їх знову вимикаємо.
Не можна сказати, що робота чергового біля ескалатора легка. Потрібно бути посидючим, щоб зосереджено працювати на одному місці стільки часу. Плюс необхідно увесь час бути сфокусованим, щоб не допустити травматичних випадків і вимкнути ескалатор вчасно, якщо щось трапиться. Нам дають перерви: дві по 15 хвилин і одну на 30 хвилин. У нас є спеціально відведені приміщення і кімната для прийому їжі. Ну і роздягальня, де ми переодягаємось у формений одяг. Одяг, в якому ми прийшли, залишається там. У кінці зміни ми знову переодягаємось і залишаємо форму на роботі.
Черговими біля ескалатора працюють жінки. Я знаю, що на станції «Дніпро» не черговий, а контролер. І він чоловік. А так працюють тільки жінки. Я гадаю, що це просто більш жіноча робота.
Зарплати в метрополітені, звісно, є. Найголовніше, що їх платять вчасно. Звісно, іноді хочеться, щоб вони були більші. Але добре, що зарплати завжди приходять тоді, коли повинні.
Найбільше подобається те, що це позмінна робота. Мені це підходить, я можу більше часу проводити вдома. А не подобається, що робота в прямому сенсі під землею.
Під ескалатором, звісно, знаходиться обладнання ескалатора. Воно постійно потребує ремонту. Якщо не ремонтувати, то воно зламаєтсья і не працюватиме. Ескалатори ламаються нечасто. Буває, що вони зупиняються, коли пасажири кидають на них монети. Вони застрягають в гребінці, і ескалатор стає. Від того, що туди потрапляє монета, ламається обладнання: гребінка, зубці. Після цього зразу потрібно все вимикати і викликати працівників, які проводять ремонт і замінюють обладнання. Звичайна монета 25 копійок може зупинити роботу ескалатора.
Історії бувають різні, звісно. Було, що дівчина не встигла переступити через гребінку і підбори туди заїхали. Вийшла вона вже боса. Буває, що візочок не встигають переставити і коліщатко потрапляє в гребінку. Або людина стояла на ескалаторі, притулилась до балюстради і у неї затягнуло поли довгого одягу. Ситуацій багато, вони різні, їх навіть згадати важко.
Авторка відео: Каріна Сіренко
