28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України – Основний Закон, який закріпив на наступні десятиліття фундамент правової політики держави в найважливіших сферах. Конституція є виявом прагнень до переходу від тоталітарного минулого до демократичного суспільства з ринковою економікою, до побудови чіткої системи органів влади та гарантування прав учасників правовідносин.
Викладемо деякі цікаві факти про цей надважливий документ. Одни з них є історичними, інші можуть знадобитися в будь-який момент.
Конституційна ніч
Від самого моменту набуття незалежності над проектом нової конституції України працювало декілька груп. Питання прийняття Основного Закону було таким нагальним, що у 1996 році президент змушений був призначити на 25 вересня 1996 року всеукраїнський референдум. На ньому мала бути затверджена конституція у випадку, якщо народні депутати не дійшли б згоди щодо остаточного варіанту тексту. Однак парламентарії встигли. Після цілої доби безперервної праці з 27 по 28 червня 1996 року парламент прийняв Конституцію України. “За” проголосувало 315 народних депутатів.
Ще не Конституція, лише договір
В незалежній Україні продовжувала діяти Конституція Української РСР 1978 року. У 1995-му прийняли Конституційний Договір між Верховною радою та президентом. Він містив основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції. Проте в ньому не було важливого розділу, який регулював би права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
Святкування самої себе
День Конституції України як державне свято закріплений в самій Конституції України. Зокрема, статтю 161 присвячено виключно цьому положенню. Тож, якщо Конституцію України уособити, то вона сама для себе встановила свято, яке ще й неможливо ігнорувати з огляду на юридичну силу Основного Закону.
Надзакон
Конституція України є Законом України, однак її стаття 8 гарантує їй певну винятковість з-поміж інших законів. В цій статті закріплено, що: "Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй".
Пряма дія
Та сама стаття 8 гарантує, що всі норми Основного Закону є нормами прямої дії. Це означає, що звернення за захистом на підставі Конституції без додаткового використання інших Законів України гарантується. Однак слід зробити ремарку, що такому захисту підлягають виключно конституційні права і свободи людини і громадянина.
Мова
В статті 10 закріплено, що державною мовою в Україні є українська. Однак в тій самій статті окремо виділяється захист російської мови. Це надає їй трохи вищий статус за інші іноземні, але не рівняє її статус з українською мовою.
Саме така невизначеність дає можливість політикам спекулювати на мовному питанні. Доцільно було б прирівняти російську до інших іноземних мов, аби уникнути неоднозначності та гарантувати її право на вільне використання поряд з іншими.
Слово про Бога
Конституція України закріпила світський статус держави, відокремивши від неї церкву і релігійні організації, а школи від церкви в статті 35. Звичайно, це обумовлено історичним досвідом, який довів, що влада має належати виключно світським органам, а церква повинна існувати відокремлено. Однак, незважаючи на такий секуляризм Основного Закону, звернення до Бога в ньому є. Воно міститься в преамбулі, у словах "...усвідомлюючи відповідальність перед Богом…". Отже, попри чіткий водорозділ між церквою та державою, для Бога місце в Конституції України знайшлося.
Крим наш!
Від недавнього часу, на превеликий жаль, питання територіальної цілісності України набуло великої актуальності. Однак для того, щоб розвіяти неправдиві новини та безпідставні аргументи, достатньо звернутися до статті 73 Конституції України. В ній зазначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Тобто, змінити територію України, в том числі і шляхом передання якихось земель іншим державам, можливо тільки шляхом національного референдуму. Це означає, що кожен українець має право вирішувати долю будь-якої території в межах державного кордону України. Позбавлення цього права є порушенням Конституції.
Ваші права в Конституції
Права, свободи та обов’язки людини і громадянина містяться в розділі 2 Конституції України, в статтях з 21-ї по 68-у. Тут перелічено такі вкрай важливі права, як право на життя, здоров’я, повагу до гідності, особисту недоторканість, на житло та інші. Саме цей розділ відіграє найважливішу роль для пересічного громадянина, і саме його слід знати в першу чергу.
До речі, щоб там не казали скептики і злостивці, статей з обов’язками в цьому розділі всього чотири. Всі інші – права та свободи.
Влада – це ви, не забувайте!
Майже на противагу Конституції СРСР і її сумнозвісній статті 6 про керівну роль Комуністичної партії, наші законодавці закріпили, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Це було прагнення системно знищити тоталітарність в Україні та надати повний контроль над державою не вузькому колу номенклатурної еліти, а всім громадянам України.
Тож не забуваймо: ми відповідальні за те, що відбувається в нашій Батьківщині, і на це є законна підстава. Всі органи влади є виключно похідними від народної влади. Саме ми надаємо владу і самі вирішуємо, кому піти!
Читайте также: "Афиша Дня Конституции: чем заняться в Киеве 28 июня"
