День святого Валентина із року в рік збирає біля вівтаря чимало закоханих сердець. У 2023-му 14 лютого в столичних відділах ДРАЦС заплановано близько двох сотень реєстрацій шлюбу.
Про проведення весільних церемоній під час війни, нові тренди в святковому вбранні молодят та історії кохання, які зворушують до глибини душі “Наш Київ” спілкувався з керівницею відділу державної реєстрації Радою Дашутіною, керівником фронт-офісу документ-сервісу “Готово!” Мариною Маркевич та церемонімейстром Іриною Крайньою.
Мовою цифр
У Києві в 2022 році зареєстрували 23,5 тисячі шлюбів проти 25,5 тисячі у 2021 році, наводить цифри керівник відділу державної реєстрації цивільного стану міста Києва Рада Дашутіна.
“Був запроваджений воєнний стан. Чимало людей виїхало зі столиці. Реєстрація шлюбу відклалася або перенеслася в міста, ближчі до кордону. Та 2 тисячі – невелика різниця, особливо враховуючи той факт, що людей стало менше. Можна навіть говорити про те, що в Києві почали одружуватися більше, а до того ж ще й швидше.
Під час воєнного стану в людей з’явилася можливість реєструвати шлюб без місячного очікування. На сьогодні діє норма сімейного законодавства, яка говорить, що якщо існує загроза одному із подружжя, то шлюб може бути зареєстрований в день складання відповідної заяви”.
Вперше після початку повномасштабної війни в столичному відділу ДРАЦС зареєстрували шлюб 26 лютого.
Загалом по Україні, за даними Мін’юсту, у період з березня по грудень 2022 року одружилося 198 332 пари проти 190 678 пар у 2021 році.
“Насправді, для такої тенденції є багато причин. Це і небажання людей відкладати на потім те, що можна зробити сьогодні, це і невпевненість у завтрашньому дні, це і ймовірність опинитися по різні боки кордону.
За статистикою, кількість саме реєстрацій шлюбу збільшилася. Якщо ж брати до уваги не лише формальну частину одруження, а й святкування, то тут картина зовсім інша. У нашому центрі, де ми орієнтовані на проведення весільних церемоній, спостерігаємо, що цей ритуал від початку повномасштабної війни дуже змінився. Став більш камерним, більш інтимним”, – говорить керівник фронт-офісу документ-сервісу “Готово!” Марина Маркевич.
Під час воєнного стану в Україні стали реєструвати шлюби за відсутності одного з наречених. Таке право мають ті майбутні подружжя, де один з пари або обидва є військовослужбовцями, поліцейськими, нацгвардійцями, представниками інших військових формувань, створених відповідно до закону, або ж працівниками сфери охорони здоров’я.
“Військовослужбовець повинен скласти заяву встановленого зразку, засвідчити її печаткою та підписом у свого командира. Далі нареченій з цим документом необхідно прийти до відділу ДРАЦС та також написати заяву на реєстрацію шлюбу від свого імені. Після цього можливим стане проведення церемонії за допомогою засобів зв’язку. Це може бути Telegram, WhatsApp, Viber тощо. Дистанційно наречений має підтвердити свою згоду.
До того ж складати акти про державну реєстрацію шлюбу можуть командири військових частин. Наприклад, наречений хоче зареєструвати шлюб саме за місцем служби. Його командир має право зв’язатися з нареченою і скласти відповідний акт. З моменту, коли підпис і печатка на цьому документі поставлені, шлюб вважається дійсним. Потім такий акт передається нареченій. Вона своєю чергою приносить його у відділ державної реєстрації. А ми вносимо ці дані до державного реєстру”, – описує процедуру Дашутіна.
У Києві такими можливостями скористалися близько пів тисячі пар. Частіше шлюби реєстрували у військових частинах за відсутності нареченої.
Звернення до українських традицій
У документ-сервісі “Готово!” першу весільну церемонію від початку повномасштабного вторгнення провели 3 червня.
“Дійство відбувалося на нашій локації на Арт заводі Платформа. Для мене це було надзвичайно відповідально. Важливо було донести до молодят, що вони роблять дуже потрібну справу, адже вони мали певні сумніви щодо того, чи доречно одружуватися у такий час”, – пригадує Ірина Крайня, ведуча весільних церемоній Печерського відділу ДРАЦС, церемонімейстр в документ-сервісі “Готово!”.
Від 24 лютого формат проведення весільних церемоній зазнавав деяких змін, говорить Крайня.
“Кожну церемонію я розпочинаю з того, що звертаюся до гостей і пропоную подумки подякувати нашим воїнам світла за те, що вони нас захищають, за те, що ми нині маємо таку прекрасну можливість святкувати кохання та проживати ці найчуттєвіші митті створення нової родини”.
Ірина також зазначає, що нині зросла зацікавленість киян до давніх українських весільних обрядів.
“Якщо раніше молодята ще мали сумніви, чи треба той рушник, чи ні, то тепер таке питання вже не стоїть. Наречені просять залучати більше давніх українських весільних традицій в сценарій церемонії. Наприклад, пов’язування рук – символ з’єднання в одне ціле. Обряд з короваєм також дуже популярний зараз”.
Під такі запити киян в “Готово!” створили локацію для проведення церемоній в українському стилі та написали сценарій, який передбачає різноманітні автентичні весільні обряди.
“На мене вплинув перегляд серії фільмів “Весільний спадок” – дослідження етнографами українських традиційних обрядів в різних регіонах країни. Звідти я взяла деякі ритуали для свого сценарію. Звісно, трохи їх адаптувала під сучасні реалії.
До прикладу, у нас є наступний обряд. Перед початком церемонії до гостей виходить староста – людина, яка в давнину заправляла весіллями, – пропонує їм по маленькій чарчині та запитує, чи всі згодні, аби цей шлюб відбувся. Якщо так, то гості підіймають чарки та випивають. Після цього розпочинається церемонія. Звісно, що ми запитуємо у молодят їхнє ставлення щодо такого обряду напередодні самого весілля.
Обряд зняття вельону з нареченої проводимо. Це дуже зворушливий момент. Далі – запалення родинного вогнища. Матері наречених запалюють своїми свічками свічку молодих”, – розповідає Крайня.
Наречені відмовляються від білих суконь
У відділах державної реєстрації формат проведення весільних церемоній не змінився, а от вбрання молодят на них значно відрізняється від довоєнного часу.
“Не дуже багато наречених нині одягають біле плаття, бо вважають, що це недоречно. Натомість усе частіше приходять молоді у вбранні, на якому зображенні певні українські символи. Популярні дуже світшоти з патріотичними написами. Зокрема, досить часто помічаю наречених в світшотах з написом “I’m Ukrainian”, який одягає наш президент. Дуже багато зараз зустрічаю луків, коли й наречений, і наречена в зовсім однаковому вбранні. Це говорить про єднання”, – розповідає Рада Дашутіна, керівник відділу державної реєстрації.
Ще один тренд у весільному вбранні – вишивка. Серед популярних кольорів очікувано – жовтий і блакитний.
“Переважна кількість молодят приходять у вишиванках. Я теж, зазвичай, у вишитому вбранні. Утім, коли одягаю щось інакше, та помічаю, що майбутнє подружжя у вишиванках, то біжу переодягатися”, – зазначає Крайня.
Ще один лук, який доволі часто зустрічається на сучасних весільних церемоніях – це камуфляж. За словами Дашутіної, серед тих, хто нині в Києві реєструє шлюби, – 30% військовослужбовців.
Після початку повномасштабної війни української стилістики набув не лише одяг молодят, а і їхні весільні каблучки, говорить Крайня.
“На таких обручках зображені не випадкові орнаменти, у них закодовані певні символи, що стосуються українського роду”.
Домашні улюбленці – поважні гості весільних церемоній
Усе частіше гостями весільних церемоній стають чотирилапі, у кожного з яких своя місія під час святкового ритуалу.
“Буквально сьогодні (ред. – наша розмова відбулася 8 лютого) на церемонії був присутній мопс. Він задавав тон усьому дійству. Як свідок виходив, щось там собі хропів. Це було дуже кумедно.
Деякі пари своєму улюбленцю на шию чіпляють маленьку сумочку, у яку кладуть обручки. І виходить так, що на церемонії собака урочисто виносить каблучки молодятам”, – розповідає Крайня.
Такий тренд відзначає і керівник відділу державної реєстрації Рада Дашутіна.
“Дуже модно зараз одягати своїх тваринок як звичайних людей – чіпляти їм бантики, вбирати у фраки. Нерідко наречена тримає собачку під час церемонії замість букета”.
“Увага! У Києві оголошена повітряна тривога! Пройдіть в укриття!”
Сучасні умови проведення весільних церемоній – це ще й повітряні тривоги та відсутність світла.
Звук сирени – це сигнал того, що урочистості будуть відкладені на певний час, а всім необхідно слідувати в укриття.
“Мені дуже боліло, коли перед самим початком весільної церемонії оголосили повітряну тривогу. Наречені стояли перед відкритими воротами. Я їх вже підготувала та налаштувала. Вони ще повинні були виходи під надзвичайно гарну пісню “А липи цвітуть…”. Я починаю свою промову: “Добрий день, шановні гості…”, – і на табло з’являється напис “Повітряна тривога!”. Оцей погляд нареченої, яка ще секунду тому стояла в передчутті прекрасного – це неймовірно боляче.
Звісно, що по відбою тривоги ми провели церемонію. Я намагалася зробити це максимально щиро, проникливо та романтично”, – розповідає Крайня.
Відсутність електроенергії не стає на заваді проведенню саме церемонії. Щоправда, можуть виникнути певні проблеми з отриманням документа про реєстрацію шлюбу в тих відділах ДРАЦС, які не забезпечені генераторами. У такому випадку його можна буде забрати пізніше, зазначає Дашутіна.
“Центральний палац – це доволі велике приміщення, забезпечити його генератором – дороге задоволення. Тут за відсутності світла ми проводимо церемонії зі свічками та ліхтариками. І люди навіть бажають такої урочистості, бо це зараз тренд”.
Кохання перемагає все
Сила кохання здатна подолати всі перешкоди. Люблячі серця завжди знаходять дорогу один до одного. Найкращий доказ цього – історія, яку “Нашому Києву” оповіли в одному з відділів ДРАЦС.
“Була подана заява на реєстрацію шлюбу. Наречений – військовослужбовець. Незадовго після подання заяви він пішов на фронт. Молодята, до речі, вирішили не користуватися відсутністю місячного очікування. Наближалася дата проведення церемонії. До нас телефонує наречена і повідомляє, що наразі невідомо, де знаходиться її коханий. Ба більше є інформація, що ймовірно він потрапив у полон. Тож, церемонію необхідно відкласти. Вона приходить до відділу в день запланованої раніше урочистості, аби переписати заяву. І тут з’являється її наречений. Виявляється, що він до цього часу не мав можливості зв’язатися зі своєю коханою. Проте наречений пам’ятав дату та час весільної церемонії й точно знав, що дівчина має бути у цей момент у відділу державної реєстрації. Звісно, наречена була дуже шокована, ледь інфаркт не схопила. Думаю, таку церемонію вона запам’ятає на все життя. Це ось нещодавно було, у січні”, – розказує Дашутіна.
Водночас керівник фронт-офісу документ-сервісу “Готово!” Марина Маркевич поділилась найбільш життєствердним моментом за останній час.
“Мені дуже запам’яталася пара, для якої ми проводили церемонію у жовтні. Це був день, коли Київ опинився під ворожими обстрілами. Повітряна тривога тривала чотири чи п’ять годин. Відповідно заплановані урочистості посунулися у часі. Ми зателефонували парі, аби уточнити, чи будуть вони. Нам відповіли: “Так, за 20 хвилин”. Приходять до нас молодята. Він – азовець, який на той час, як ми зрозуміли, перебував на лікуванні у госпіталі. Вона – родом з Маріуполя. Дівчина вже була на досить поважному терміні вагітності. Це люди, які пережили пекло, і чекали на народження нового життя. Вони були дуже чарівними. Душа раділа, що життя перемагає”.
14 лютого все ще модна дата для реєстрації шлюбу, хоча ця традиція вже поволі відходить у минуле, говорять у столичному відділі ДАРЦС. Серед інших популярних днів цього року – 23.02.2023 і 23.03.2023. Разом з тим церемонімейстр Ірина зазначає, що сьогодні українці все рідше прив’язуються до красивих дат чи пори року, бажаючи жити тут та зараз.
