— Халепа, це аж на ДВРЗ, — такі були мої перші думки, коли я дізналася, де розташовується хаб Good Bread From Good People. 6 років соціальне підприємство дає роботу людям з ментальною інвалідністю. До війни вони пекли хліб, кекси, круасани та інші кондитерські вироби, які можна було замовити гуртом або придбати особисто. За цей час пекарня переїжджала по Києву, а її розміри не дозволяли команді замахнутися на масштабні ідеї.
Дотепер. У серпні Good Bread From Good People відкрили чотириповерховий хаб поблизу Дарницького вокзалу. Окрім пекарні, у ньому зроблять простір з активностями, який дозволить людям з інвалідністю краще адаптуватися до навколишнього світу. Йдеться про лекторій, крафтові майстерні та навіть кімнати, де можна переночувати.
«Ми зрозуміли: якщо ми не будемо розвиватися, то з часом можемо взагалі закритися, — зустрічає у дверях хабу Влад, бренд-менеджер Good Bread From Good People. — Це був і зовнішній запит, і команди. У цьому хабі ми нарешті можемо поєднати багато напрямків й зробити з цього щось єдине».
Пів року в хабі тримав ремонт — за власні кошти та з грантів. Деякі з поверхів ще не завершені, але, наприклад, пекарня вже працює. Вона розташована на першому поверсі, тому перше, що ти відчуваєш при вході в приміщення, — насичений запах свіжого хліба. Його випікають люди з ментальною інвалідністю: з синдромом Дауна, аутизмом, шизофренією та іншими психічними розладами. Сьогодні в команді їх 26. Кожен має свою зону відповідальності: хтось замішує тісто, формує хліб, інші стежать за випіканням або фасують вироби. Є двоє людей, які закуповують товар та виконують адміністративну роботу.
Влад пояснює: завдяки гранту частина з цих людей працевлаштована, інші отримують фінансову допомогу від підприємства. Команда хоче розширяти штат, оскільки запити ростуть. Раніше за день працівники випікали близько 2 тисяч буханок. Тепер, з урахуванням більшої площі, планують вийти на 4-5 тисяч. Більшість хліба їде на прифронтові території: Авдіївка, Нью-Йорк, Харківська та Запорізька області. Якщо до початку повномасштабного вторгнення пекарня працювала з комерційними замовленнями, то сьогодні це переважно волонтерська робота. Good Bread From Good People підтримують багато благодійних та громадських організацій, зокрема евакуаційну команду «Не самі», БФ «Життєлюб», «Кароліна». Приватні замовлення беруть мінімально.
«Тушкованка, макарони можуть бути, але часом [у людей на прифронтових територіях] немає як їх приготувати, — каже Влад. — А хліб — це цінність, адже це затишок дому».
Як працюють люди з ментальною інвалідністю
З першого погляду пекарня Good Bread нічим не відрізняться від інших. Люди у білих халатах ходять виробництвом, замішують тісто, фасують товари, поруч пашіють печі. Все працює як годинник: замісив, поставив випікатися, дістав, запакував. Але все ж відмінності є. Вони — в тиші, в якій працюють співробітники.
Ми звикли, що виробництво або кухня — це гомін людських голосів, які про щось сперечаються, комусь кричать, щось голосно питають. У пекарні Good Bread шум здебільшого чути від машин. Працівники спілкуються тихо, а накази роздаються спокійно й ввічливо. Тут не працює просте «принеси». Тут працює «принеси, будь ласка».
Він потрапив на виробництво рік тому, після того, як виїхав з окупованої частини Запорізької області. Рома одразу показав, що дуже хоче працювати. Він перепробував усі етапи, але залишився на фінальних процесах: змазувати форми для випічки та витягати з них готовий хліб.
Кожен з людей з ментальною інвалідністю чітко займається одним процесом. Але є люди, які вже роблять ширші задачі. Одним з таких є Віталік. У хлопця синдром Дауна. Я бачу його за столом, де він з тіста делікатно формує майбутній багет. Віталік одразу зустрічає посмішкою і з радістю починає розповідати свою історію.
«Я працюю тут вже три роки. Я вмію ліпити булки, багети, кекси, складати їх у форми та відправляти у піч. Я хочу робити більше і дуже хочу працювати», — каже Віталік.
Трохи далі від Віталіка працює Гліб. У нього риси аутизму. Хлопець займається карате, відео та стопмоушном. Разом з родиною Гліб робить ролик з фігурок LEGO про пекарню Good Bread. Хлопець мріє вчитися в університеті Карпенка-Карого та зняти власний фільм.
«Мама дуже хотіла, щоб я міг працювати. В пекарні я фасую хліб і нарізаю тісто. — Та емоційно додає: Мені це дуже подобається!».
Фасувати хліб Глібу допомагає Віка. Вона — волонтер, в пекарні перебуває тільки другий день. Каже: ця робота корисна що для суспільства, що для неї самої.
«Тут всі дуже позитивні, тому що хліб відчуває настрій. Мені подобається, що я можу знайомитися з різними людьми, дізнаватися про їхні мрії, бажання. Ці розмови мене саму наштовхують на правильні думки: розвиватися, не зупинятися, допомагати іншим попри все».
«Допомагати одним одному круто. Це важливо», — підхоплює слова Віки Гліб.
Поруч з людьми з інвалідністю завжди працюють супроводжуючі. Вони керують процесом, роздають задачі. За все виробництво відповідає Галина. Ще три роки тому жінка працювала на керівних посадах в мережі закладів, відкривала підприємства по всій Україні. Але саме в Good Bread Галина нарешті знайшла своє місце.
«У мене завжди була мрія працювати на маленькому підприємстві. Я хотіла сама розробляти продукцію, оскільки за освітою я “інженер-технолог”. Однак на відборі в Good Bread я абсолютно не знала, з ким доведеться працювати.
Коли я вперше зайшла в пекарню, мене вразила тиша, спокій і доброта, які сочилися звідусіль. До цього я ніколи не спілкувалася з людьми з ментальною інвалідністю, а тепер в мене є ціла команда безбар’єрних світлих спеціалістів, які все вміють та все можуть», — каже Галина.
Не всі працівники Good Bread знають, як писати та читати. Однак, за словами Галі, задачі «схоплюють» краще та швидше, ніж деякі нормотипові люди. Як доказ, в пекарні часом проводять експерименти та влаштовують день самоврядування для людей з ментальною інвалідністю. І в них все виходить без проблем.
«Вони потребують доброти та уваги. Їм треба, аби до них ставилися на рівних, — пояснює Галина. — Ми завжди кажемо, що вони повинні знати три правила: любити себе, берегти себе та не сумніватися в собі».
«Наявність відповідальності якраз і дає їм розвиватися, — додає Влад, бренд-менеджер підприємства. — Якщо порівняти людину з інвалідністю 35 років у нас та в інтернаті, то у нас вона працює та навіть може керувати, а там вона буде розвинена на 9 років».
Художня майстерня, лекторій та коворкінг
На першому поверсі, окрім пекарні, команда планує реалізувати благодійний проєкт Food Fighters — обіди для бездомних. Другий поверх хочуть присвятити інклюзивним майстерням — художній та слюсарській. Є досвід іноземних країн, де людям з певною ментальною інвалідністю в реабілітаційних центрах вдається добре малювати, гончарити, майструвати щось руками. Часом — краще, ніж нормотиповим людям.
«Ми хочемо, щоб вони писали не просто картини, а наївне мистецтво, ар-брют. Ми їх не тільки показуватимемо на виставках, але й продаватимемо. Отримані кошти вкладатимемо назад у проєкт», — коментує Влад.
Зараз на стінах поверху висять картини Ательє Нормально, в якому працюють люди з інвалідністю. Вони продають мистецтво і залучають кошти на власний розвиток.
«Мені здається, що здебільшого людей з інвалідністю роблять інвалідами суспільство та батьки своїм гіперопікунством, — каже бренд-менеджер. — Але вони можуть працювати та спілкуватися. Їм це необхідно».
На третьому поверсі зараз проходить виставка фотографа Макса Требухова, який знімав працівників Good Bread на плівку. Згодом тут з’являться офіси підприємства. Також на поверсі проводитимуть лекції для супроводжуючих. В планах Good Bread — відкрити Академію супроводжуючих, вчити їх професійно працювати з людьми з інвалідністю. Влад каже, що супроводжуючі бояться з ними взаємодіяти.
«Не треба боятися, тому що люди з ментальною інвалідністю абсолютно нормальні, — емоційно каже Влад. — Віталік з синдромом Дауна спокійно чистить картоплю. У нас взагалі немає агресії».
Четвертий поверх сьогодні найменш відремонтований. Але плани на нього грандіозні. Тут планують побудувати коворкінг, кінозал, лекторій, а також зробити декілька кімнат для підтримуваного проживання людей з інвалідністю. Команда в пошуку інвестицій, оскільки грошей на втілення ідеї наразі немає.
«Люди з інвалідністю не ходять в кіно або на виставки. Коли я організовую їм поїздки помалювати в галерею, вони ще 2 тижні потім це обговорюють, — розповідає Влад. — На цю ситуацію впливає страх суспільства, стереотипи, заангажованість. Є купа прикладів, коли якийсь депутат під час самореклами пише: “Роздаємо допомогу: малозабезпечним групам населення, інвалідам тощо”. Але ж вони не інваліди. Вони люди з інвалідністю».
Тому основна місія Good Bread From Good People — показати, що люди з інвалідністю не «інші», з «особливостями» або «з окремими потребами». А вони такі ж, як ми, і потребують, аби їх сприймали на рівних.
