Війна – це не тільки жертви серед населення, руйнація інфраструктури та падіння економіки, це також знищення природи. Від ведення бойових дій потерпають рослинний та тваринний світ, водойми, ґрунти, повітря. Уже зараз зрозуміло, що наслідки такого втручання у природу будуть довготривалими й матимуть глобальний характер.
Про вплив війни на довкілля України, і зокрема Київщини, нові екологічні виклики та перші кроки на шляху до відновлення української природи “Наш Київ” поспілкувався з засновником руху UAnimals Олександром Тодорчуком та начальником Державної екологічної інспекції Столичного округу Павлом Івановим.
Шкода довкіллю в понад трильйон гривень
“Понад 20% природоохоронних територій України охоплені війною. Через воєнні дії шкідливими речовинами забруднено понад 180 тисяч квадратних метрів. Більше 20 тисяч гектарів лісу спалено російськими ракетами та снарядами. Тільки за офіційними даними, від війни загинуло понад 6 мільйонів сільськогосподарських тварин. Екологи стверджують, що в Чорному морі від російської агресії померло понад 50 тисяч дельфінів. 80 видів рідкісних червонокнижних тварин можуть зникнути через цю війну. За підрахунками уряду, росія завдала збитків українському довкіллю на суму в понад один трильйон. Це 12 нулів після одинички.
Треба розуміти, що на подолання деяких з цих наслідків потрібні десятки років, на деякі – сотні, а деякі речі, на жаль, відновити просто неможливо. Оскільки світова екосистема пов’язана та немає чітких кордонів, шкоду, яку росія завдала природі України, відчуватимуть не тільки наші онуки, але й онуки поляків, німців, французів, італійців і навіть американців”, – зауважує засновник руху UAnimals Олександр Тодорчук.
Потерпає природа, потерпає і людина. Забруднення підземних і надземних вод веде до нестачі якісної питної води. Потрапляння шкідливих речовин в ґрунти знижують їхню родючість. Забруднення повітря спричиняє ризик розвитку респіраторних захворювань.
Ракетна небезпека для довкілля
З моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну на Київщині Державною екологічною інспекцією Столичного округу зафіксовано близько сотні випадків негативного впливу на довкілля регіону, які були спровоковані саме російською агресією. Загальна сума збитків такої шкоди вже складає понад 47 мільярдів гривень.
“Найбільш резонансний випадок – влучання ракет у нафтобазу у Василькові. Це можна вважати екологічною катастрофою. У момент влучання на нафтобазі зберігалося майже 6 тисяч тонн пального. Частина з цього згоріла. У результаті в атмосферне повітря потрапило понад 20 тисяч тонн забруднюючих речовин. Зазнали шкоди й ґрунти, і підземні води. За декілька місяців після інциденту на досить великій відстані – плюс-мінус десять кілометрів – у водному об’єкті виявилася нафтова пляма. На сьогодні стовідсотково обрахувати шкоду, якої було завдано лише влучанням у нафтобазу в Василькові, досить складно”, – говорить начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу Павло Іванов.
Ба більше сама по собі ракета згубно впливає на довкілля, навіть якщо не досягає своєї цілі – розривається у повітрі чи приземляється десь у лісі або полі. Будь-який такий снаряд містить пальне, вибухівку та детонатор. У випадку знищення ракети атмосферне повітря забруднюється хімічними сполуками цих складників зброї.
“На сьогодні по Україні випущена велика кількість ракет, зокрема і балістичних. Їх число, напевно, вже обліковується тисячами. Кожен такий снаряд заправляється твердим або рідким паливом. Як показує практика спілкування з військовими, ракета йде з повним баком, його не наповнюють на третину чи дві третини. Тож, крім того, що в результаті влучання вона завдає шкоди певному об’єкту, виникає ще проблема залишкового палива. В залежності від типу ракети це може бути і меланж, і інші високотоксичні речовини. Це нам буде аукатися десятиріччями”, – зауважує начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу Павло Іванов.
Занепокоєні екологи також і атаками на об’єкти енергетичної інфраструктури.
Відходи руйнації
Ще один виклик, з яким сьогодні зіткнулися екологи Києва, – це відходи руйнації. Під час воєнних дій в області було понівечено чимало будівель, що утворило купу сміття, з яким щось потрібно тепер робити.
“За дорученням міністра захисту довкілля нашими фахівцями в травні було повністю проінспектовано Київську область. За результатами цього було надано протокольне доручення КМДА – створити комісіям з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій окремі майданчики, де б це сміття зберігалося. Але що робити далі? Щонайменше це необхідно сортувати, дробити, відділяти небезпечні відходи від безпечних. Звичайно, розбитий бетон і цеглу можна дробити, а згодом використати на підсипку доріг чи інших тимчасових проїжджих частин”, – розповідає начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу Павло Іванов.
А от залишкам військової техніки надати друге “життя” значно важче, ніж будівельним відходам.
“Об’їжджаючи район Бородянки, Іванкова, там і сьогодні можна побачити залишки танків і БТРів. Переробити цей військовий брухт досить складно. Спершу його треба транспортувати. У зв’язку з тим, що наша металургійна галузь сьогодні працює не на повну потужність, я думаю, що до цього питання ми повернемося вже після закінчення бойових дій”, – підкреслює Павло Іванов.
Великою ціною довкіллю Київщини обходиться навіть процес розмінування територій.
“Ми досить плідно з цього приводу спілкуємося з Київською міською військовою адміністрацією. Всі снаряди та ракети, які не розірвались, Міністерством оборони разом з ДСНС централізовано завозяться на певні майданчики, де і відбувається процес контрольованих підривів. Території, на яких проходило розмінування, можна вважати деградованими землями. Надалі вони підлягають рекультивації”, – пояснює начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу Павло Іванов.
Свідомий екоцид
Північ Київщини деякий час перебував під російською окупацією. Тут у межах Іванківського та Поліського районів розташовується Чорнобильський радіаційно-екологічний заповідник, тваринний і рослинний світ якого, на жаль, теж став жертвою російської агресії.
“Треба розуміти, що на будь-якій території, де ведуться активні бойові дії, винищується фауна. Якщо ви колись проїжджали повз такі місця, то бачили ці опалені ліси. Коли туди прилітали російські ракети, там гинули сотні, інколи тисячі тварин одночасно. Їх там вже не буде.
Більше того самі вибухи призводять до загибелі тварин. Наприклад після жовтневих ракетних атак на столицю, у лісах під Києвом можна було побачити померлих птахів. Річ у тім, що в них розривається серце від звуку вибуху.
Під окупацією також перебували зоопарки та екологічні території. Там тварини гинули як від самих обстрілів, так і від відсутності їжі”, – зауважує засновник руху UAnimals Олександр Тодорчук
У Державній екологічній інспекції Столичного округу кажуть, що на Київщині через воєнні дії також відбулася міграція тварин. Прогнози щодо їх повернення назад – невтішні.
Водночас засновник руху UAnaimals Олександр Тодорчук переконаний, що дії окупантів в Київській області свідчать про те, що екоцид вони здійснювали цілеспрямовано, а не випадково.
Фіксація злочинів проти довкілля
Навмисна шкода природі у міжнародному праві визнана воєнним злочином. Зокрема, Додатковий протокол до Женевської конвенції забороняє “застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу”.
Тож, сьогодні першочергове завдання – це документування шкоди, завданої довкіллю збройною агресією рф. Зокрема, для цього на базі Державної екологічної інспекції був створений Оперативний штаб, до якого увійшли представники Спеціалізованої екологічної прокуратури, комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту довкілля, РНБО та СБУ. Активну участь у цьому процесі також беруть різноманітні громадські організації. Долучитися до документування злочинів проти природи може кожен українець, зокрема через чат-бот ЕкоШкода. Зібрані докази надалі стануть основою для судових позовів у міжнародні інстанції задля стягнення компенсацій з росії.
“Державна екологічна інспекція Столичного округу і в цілому – солдати на цьому фронті. Наше завдання – це фіксація і підрахунок. Фахівці нашої інспекції разом з представниками Служби безпеки України виїжджають на місце події, фіксують забруднену площу, відбирають проби для лабораторного аналізу. Від ДСНС ми отримуємо довідку за результатами пожежі. Маючи її часовий проміжок, відповідно до методики, затвердженої Міністерством захисту довкілля, ми можемо порахувати збитки завдані атмосферному повітрю. За результатами лабораторного аналізу і заміряної площі розраховуємо шкоду нанесену ґрунтам в результаті забруднення”, – пояснює начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу Павло Іванов.
Ще одне надважливе завдання – це винести екологічне питання на порядок денний на різноманітних міжнародних майданчиках.
“Ми запустили міжнародну інформаційну кампанію. Петиція до ООН та Європейського парламенту “Зупиніть екоцид в Україні” – це лише один з інструментів привернення уваги світових організацій. Паралельно ми ведемо перемовини з МЗС для того, щоб ці питання підіймалися по дипломатичній лінії, а також з Верховною Радою, аби використовувати інструментарій українського парламенту для звернень до світових парламентів, парламентів різних держав і тому подібне. Більше того ми плануємо публічну комунікацію з акціями в різних країнах для того, щоб світ чув про цей екоцид і долучився до боротьби проти нього.
Ситуація в Україні – досить унікальна. Під час Другої світової війни довкіллю було завдано величезної шкоди. Утім озброєння на той момент було інше, відповідно і шкода була іншою”, – говорить засновник руху UAnimals Олександр Тодорчук.
Звісно, в умовах війни, коли головна задача – це вижити, говорити про повернення екозвичок не завжди доречно, утім кожен вже зараз має задуматися над тим, що для нього означає дбати про довкілля. Післявоєнна відбудова – це шанс України стати по-справжньому зеленою країною.
"Коли ми прийдемо до питання відновлення енергетичної системи, питання відновлення промисловості, той жахливий досвід, який набула Україна, має бути використаний у позитивному ключі. Умовно не повертати заводи радянського формату, а будувати нові екологічні підприємства, які б задавали рівень для всього світу.
Це також питання того скільки сміття ми продукуємо, чи розкладається воно, це питання економії різних ресурсів", – зазначає Олександр Тодорчук.
Ба більше війна в Україні змушує переосмислювати ставлення до природи й за межами нашої держави.
“У будь-якому разі людство прийде до більш екологічних рішень, тому що, крім власне турботи про навколишній світ, мова йде про безпеку і автономність. У світі зіткнулися з тим, що держави, які продають нафтопродукти й газ, можуть маніпулювати іншими країнами, по суті забирати в них частину незалежності. У випадку України, наприклад, коли йде мова про те, що при влучанні в один конкретний об’єкт може бути здійснено великий крок до гуманітарної катастрофи, теж постає питання, що з цим робити. Мені здається, що люди прийдуть до більш екологічних рішень не тільки через дбайливе ставлення до довкілля та екосистеми, а й через питання персональної безпеки та безпеки і незалежності своїх країн”, – підсумовує Олександр Тодорчук.
