Від тривалої відсутності світла та тепла відчувають дискомфорт не лише люди, а й тварини. “Наш Київ” поспілкувався з працівниками Київського зоопарку та столичного океанаріума про те, як їхні підопічні живуть в умовах планових та аварійних відключень електроенергії.
Булер’ян для горили Тоні та ліхтарі для мавп
Задля того, аби тваринам Київського зоопарку завжди було світло, тепло, затишно і смачно тут придбали генератори, акумуляторні ліхтарі та великі холодильники для м’яса.
“Ми придбали великий генератор (усього їх у нас сім), котрий, коли відключають електроенергію, підключаємо до нашої котельні. Тож, вся система опалення зоопарку працює. Для нас пріоритет № 1 – це тепло. Без освітлення ми вже навчилися жити. Важко, звісно. Працюємо з налобними ліхтарями. Десь години дві вони тримають світло. Ми також зробили запаси на 2 місяці вперед. Це стосується всього: корма, м’яса, сіна тощо”, – зазначає Кирило Трантін, генеральний директор Київського зоопарку.
Для 48-річного горили Тоні встановили булер’ян – дров’яну пічку. Це допоможе забезпечити теплом тварину навіть під час повного блекауту.
“Зараз тепло, в роботі булер’яна нема потреби, але нам необхідно привчити Тоні, що є така конструкція. Тож, кожного ранку о 9:30 ми вмикаємо цю пічку. Десь на другу добу горила вже зрозумів, що це. Тепер сідає біля нього та гріється, йому подобається”, – пояснює Трантін.
Тоні вже став своєрідним символом Київського зоопарку. Це єдина горила в Україні.
“Це горила дуже поважного віку. Він у нас одинак. Так склалася його доля. Йому інші горили не потрібні. Ми для нього – його родина. І ще що цікаво, в приматнику в нас працюють тільки дівчата. Тоні хлопців взагалі не дуже любить. Коли я приходжу до нього, то він показує, хто тут господар”, – говорить Трантін.
Загалом найбільш чутливими до відсутності світла серед усіх тварин виявилися мавпи.
“Коли тільки почали вимикати електроенергію, ми зіткнулися з тим, що наші мавпи стали відмовлятися від їжі. Ми вважали, що того світла, що є в день, їм буде достатньо. Утім виявилося, що це не так. Тож, ми обладнали їхні вольєри ліхтарями. Тепер коли електроенергія відсутня, ми вмикаємо ці альтернативні джерела освітлення”, – розповідає Трантін.
А от копитні – загартовані до холодів. Не страждають вони й через брак освітлення.
Повітряні тривоги та вибухи на початку війни найтяжче переживав слон. Нині ж тварина більш-менш адаптувалася до нових реалій.
“В першу добу війни важко було слону. Він не розумів тих вибухів, що лунали. Зараз він трошки звик. Такого помітного стресу у нього вже немає.
Треба сказати, що ми не можемо зазирнути у внутрішній світ тварин. По поведінці наших підопічних ми не помічаємо чогось такого надзвичайного. Головне – це поважати їхній особистий простір та розуміти, що їм потрібно: гарне слово, смаколик якийсь і наша турбота. Ми піклуємося про них і вони нам за це вдячні. За цей рік в нас десь 300 малюків народилося”, – каже директор зоопарку.
На випадок повітряних тривог та інших надзвичайних ситуацій зараз у Київському зоопарку чергує щоночі по 30-40 людей.
Весною заклад на деякий час припиняв свою роботу для відвідувачів, що не дуже стало до вподоби самим тваринам. Тутешні мешканці настільки звикли до уваги до себе з боку великої кількості людей, що її відсутність навіть змусила їх трохи понервувати.
Нині ж на брак відвідувачів у Київському зоопарку не жаліються. До прийдешніх свят створюють окрему експозицію, присвячену символу наступного року – кролику.
“У нас буде найбільший кролик у світі й найменший. Щороку ми створюємо подібні експозиції, аби люди могли подивитися на те, як ці тваринка живуть, віддати їм шану. Нам це цікаво”, – зазначає Трантін.
Адаптація тварин із зоопарків з постраждалих від війни регіонів
Загалом у Київському зоопарку проживає 200 видів тварин. Це 4 тисячі голів. Та цьогоріч тут зимують ще 210 тварин із зоопарків інших регіонів, постраждалих від війни. Зокрема, нещодавно сюди приїхали тварини з-під Херсону – носухи та дикобрази.
Нові мешканці Київського зоопарку обов’язково проходять місячний карантин.
“У цей час тварин ніхто не турбує, їм надається спокій. Їх годують та прибирають за ними. Якщо розуміємо, що з твариною щось не так, то робимо аналізи.
І що ще важливо – це раціон. Ми – міський зоопарк, у наших підопічних дуже збалансоване харчування. Тварини з приватних зоопарків у більшості випадків приїжджають до нас у жахливому стані. Потім ми ще три місяці чи навіть пів року їх виходжуємо”, – розповідає директор зоопарку Кирило Трантін.
Чимало проблем виникає під час адаптації хижих тварин, як от з тигрицею Далілою з приватного екопарку на Харківщині. У Київському зоопарку говорять, що тварина приїхала у жахливому стані – змучена постійним стресом, зі стертими іклами, облізлою шерстю та ранами на тілі.
“Важко нам була з тигрицею Далілою з Харкова. Місяць ми її не турбували, тільки спостерігали за нею. Спершу ми не знали ні її віку, ні навіть її ім'я. Утім якщо порівняти фотографії Даліли як тільки її до нас привезли й зараз, то це небо і земля”, – говорить Трантін.
Восени раціон тварин у зоопарку збільшують на 10-15%, аби тварини трохи набрали ваги на зиму та комфортно пережили цей період.
Відсутність світла може стати смертельною для водних мешканців
Столичний океанаріум “Морська казка” – домівка для понад двох тисяч мешканців: риб, рептилій, амфібій, безхребетних тварин. З кінця лютого до початку травня заклад не приймав відвідувачів, утім тутешніх жителів без нагляду не залишили.
“З початку широкомасштабного вторгнення ворога на територію України, київський океанаріум "Морська казка" взяв за мету зберегти живий фонд музею для нашого мирного майбутнього. Океанаріум не припиняв свою роботу ні на хвилину. Спеціалісти доглядали за морськими жителями попри небезпеку ракетних обстрілів та перебої в постачанні тепла і світла.
Океанаріум знаходиться в підвальному приміщенні, де відносно тихо і відносно безпечно. Тож, необхідності в евакуації тварин не було. Запасів їжі для них у нас було на 1-2 місяць”, – зазначають в океанаріумі.
Зараз тут дають раду і новим викликам, відключенням електроенергії.
“Відключення електроенергії – дуже негативний фактор. Якщо якийсь час в акваріуми не буде потрапляти кисень, а температура води опуститься, то тварини цього не витримують. Саме тому у разі відключення електроенергії вмикається аварійне живлення, генератори”, – пояснюють в океанаріумі.
А от відвідувачів океанаріума нині значно поменшало, кажуть у закладі.
“Мешканці Києва через можливі повітряні тривоги бояться їхати з правого на лівий берег. Про екскурсійні автобуси з інших міст годі й говорити.
Раніше в період з вересня по травень у нас постійно проводились шкільні екскурсії. Кожну годину приїздили нові групи дітей з різних міст України. Зараз, на жаль, ситуація не така.
Але ми не жаліємося. Ми вдячні кожному, хто купує квиток і приходить, хто донатить, хто допомагає особисто. Усі ці гроші – це їжа, світло, тепло для тварин, це їхнє здоров’я та веселий настрій”.
