22 січня Україна щороку відзначає День Соборності. В цей день у 1919 році на Софійській площі у Києві проголосили Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Проте офіційним святковим днем День Соборності став лише у 1999 році. Адже з приходом різних партій та президентів до влади, вже за часів незалежності України, його то скасовували, то знову повертали. Більше про історію Дня Соборності України та як його святкують — читай у нашому матеріалі.
Історія виникнення Дня Соборності
Український народ через історичні обставини часто розділяли між декількома країнами. Але українці прагнули об'єднання та незалежності. Ще у 1848 році Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, у своєму маніфесті від 10 травня заявила про єдність 15-мільйонного українського народу, а також його земель. Тоді українські землі ділили між собою Російська та Австрійська імперії.
Але реальний шанс отримати незалежність українці отримали тільки під час Першої світової війни (1914-1918 років) та революції у Російській імперії, яка повалила царизм.
На початку березня 1917 року в Україні дізналися про повалення самодержавства. Це підштовхнуло український народ почати національно-визвольний рух.
Тоді у Київської інтелігенції виникла ідея створити керівний центр в Україні. 17 березня 1917 року створили Українську Центральну Раду — парламент України, керівний орган національного руху. Головою став Михайло Грушевський. До Ради входили Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Іван Стешенко, Микола Садовський та інші.
У січні 1918-го IV Універсалом проголосили державну самостійність Української Народної Республіки. Рівно через рік, 22 січня 1919 року, підписали ще один документ — Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Тобто за документом ці дві частини об'єднувалися в одну, щоб створити єдину державу. Після цієї події й виник термін "День Соборності України".
На жаль, довгоочікуваного об'єднання так і не відбулося. Однак ця подія мала надзвичайний вплив на подальшу політичну ситуацію.
Перші святкування Дня Соборності України
Перше святкування Дня Соборності відбулося 1939 року в Карпатській Україні (місті Хуст) — на той час автономній республіці Чехословаччини. Тоді під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з'їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.
21 січня 1990 року на честь 71-річниці Акту Злуки Народний рух України організував "живий ланцюг" від Івано-Франківська через Львів до Києва. Це була одна з перших масштабних антирадянських українських акцій. Довжина ланцюга перевищувала 770 км, а за різними оцінками участь в акції взяли від 500 тисяч до 3 мільйонів людей.
Офіційно цей день став українським святом 1999 року. Тоді президент України Леонід Кучма підписав наказ про створення державного свята — Дня Соборності України — 22 січня.
Після цього у 2005 році, тодішній президент України Віктор Ющенко переніс День соборності України на 22 листопада, на честь річниці Помаранчевої Революції, та назвав його Днем Свободи.
У 2011 році суд заборонив громадянам святкувати День Свободи на Майдані Незалежності. 30 грудня 2011 року наступний президент України Віктор Янукович видав указ, згідно з яким це свято скасували. А замість нього Янукович встановив нове свято — День Соборності та свободи України.
13 листопада 2014 року указом президента України Петра Порошенка свято — День соборності України — відновили 22 січня.
День соборності України: традиції святкування
22 січня на День Соборності люди в багатьох містах України виходять на вулиці та утворюють "живий ланцюг". Така традиція почала відроджуватись з 2000 року. А від 2008-го акцію щорічно проводили в Києві на мості Патона.
