День Києва — молоде свято. У 1982 році столиця гучно святкувала своє 1500-річчя. У 1984-1985 роках кияни просто влаштовували неформальні «вернісажі» на Андріївському узвозі. Тоді ідея щорічного святкування буквально «літала у повітрі». Тому, не дивно, що День міста почали відзначати офіційно. Сталося це у 1987 році. Тепер щороку свято проходить в останню неділю травня.
Як саме розгортались ті події та що цікавого відбувалося у День Києва в різні роки ― в нашому матеріалі.
Хто вперше придумав святкувати 1 500 років Києву?
Людмила Мороз, заступник директора з науково-просвітницької роботи Музею історії Києва, розповідає, що ініціатива призначення Дня Києва йшла від чиновників.
«У 1947 році в Радянському Союзі відсвяткували 800-річчя Москви. Потім комусь прийшла ідея й у Києві зробити свято до ювілею. Не історики прийняли це рішення, а політики того часу. Вже потім запросили науковців підготувати доказову базу десь у 1979 році», — зазначає Людмила.
По одній з версій, ідея святкування належала академіку Петру Троньку — тогочасному віце-прем'єру УРСР. По другій, пропозиція надійшла від голови міськвиконкому Києва Валентина Згурського. Йому запропонувати ідею могла його заступниця Галина Менжерес ― вона за посадою побувала на пишному святкуванні ювілею Єревана й захотіла зробити щось подібне у Києві.
«Спочатку мова йшла про 2000 років Києву. І щоб ювілей міста був більш вагомим, пакет документів саме з таким віком Києва відправили на розгляд до ЮНЕСКО. Радянський Союз був одним з членів організації, — розповідає Людмила, — У ЮНЕСКО пояснили, що не відзначають дату створення древніх міст. Але врешті решт, після обговорення з європейськими спеціалістами зійшлись на цифрі у 1500 років».
Як вчені визначають вік міста? Найпростіший шлях — дивитись дати в письмових згадках. Скажімо, Вашингтон заснований в 1791 році, Миколаїв — в 1789-м. Але частіше такого документа немає або дата не вказана. Тоді вік рахують від першої згадки міста в письмових джерелах. Так, для Мінська це 1067 рік, для Вільнюса — 1323-й.
Але з Києвом так не вийде: перша згадка про нього міститься в «Повісті временних літ» кінця IX століття. Та можна лише робити довільні припущення, коли саме виник Київ.
У цьому питанні могли б допомогти археологи. Але щоб висновки про вік міста були науково коректними, мало виявити, що в певний час на київських територіях жили люди. Треба довести зв'язок знайденого поселення з майбутнім містом. Так, заснуванням Києва не можна вважати палеолітичну Кирилівську стоянку на його сучасній території.
Людмила пояснює, що також не можна вживати слова «заснування», коли говоримо про вік Києва. Та зовсім неправильно казати, що, наприклад, «Києву 1538 років».
«Це легенда про трьох братів говорить про заснування міста. Київ не Братськ, не Комсомольск та навіть не Петербург, що будувались у конкретних роках. Київ не виник одномоментно та на порожньому місці. Процес перетворення городища на місто тривав довго, — зазначає Людмила. — Інше питання, що таке «місто». Середньовічне місто — це адміністративний, торговельно-ремісничий центр, що має систему оборонних споруд та певну структуру, яка забезпечує функціонування міста. Спираючись на археологічні та писемні джерела, сьогодні можемо стверджувати, що таким містом Київ був уже в кінці ІХ століття. А те, що початок існування Києва губиться у глибині віків ― лише додає йому значущості та величі».
1982 рік: перше святкування, Києву нібито 1500 років
На підготовку та організацію усіх заходів для святкування знадобилось декілька років. В останні вихідні травня 1982 року в столиці урочисто відзначили 1500-річчя Києва.
До ювілею відновили звання «Почесного громадянина міста». Першим його отримав Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв, якого чекали на святкуваннях. Проте політик вже тяжко хворів і не приїхав.
Людмила Мороз була очевидцем тих подій. Згадує, що до святкування ювілею, 26 травня, відкрили Музей історії Києва у Кловському палаці. Крім того, до свята у місті також встановили пам’ятник засновникам Києва на березі Дніпра, фонтан «Самсон» на Контрактовій площі, музейний павільйон «Золотих воріт», кінотеатр «Київська Русь», Арку дружби народів. Також привели до ладу Андріївський узвіз. До реставрації на вулиці було погане освітлення, стара бруківка, занедбані фасади історичних будинків.
На Республіканському стадіоні, що зараз НСК «Олімпійський», проходив великий концерт. Але потрапити туди могли не всі ― людей пускали лише за запрошеннями. Більшість киян гуляли містом, дивились виступи творчих колективів на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності ― ред.) та на площах у кожному районі Києва.
«Запам’яталась загальна атмосфера свята. Тоді ми не були розбалувані масовими заходами. Проводили переважно жовтневі та першотравневі демонстрації, що відрізнялися лише написами на транспорантах та погодою. Усі свята, крім хіба що нового року, мали політичне забарвлення. Святкування ювілею міста, безперечно, вирізнялося, — ділиться Людмила. — Усім хотілось, аби свято тривало далі. Але концерти закінчились, та близько 21 вечора Хрещатиком пустили поливальні машини...».
1983-1986 роки: свято на паузі
У наступні роки офіційних святкувань не було. Людмила Мороз розповідає, що наприкінці травня 1984 року на Андріївському узвозі художники виставляли свої картини. Кияни приходили гуляти по імпровізованому «Вернісажу». На вулиці грали музиканти, створювали святкову атмосферу. Виключенням став 1986 рік після Чорнобилю ― тоді гуляння взагалі не проводили. Хоча парад на 1 травня й пройшовся Хрещатиком.
«У киян була потреба у святкуванні Дня міста. Коли кожен може відчути дотичність до історії, гордість за місто, де живеш. — розповідає Людмила, — І кінець травня для такого свята — ідеальний час. Київ найкрасивіший у цю пору: зелень ще свіжа, вже тепло, але не спекотно, усе квітне. Та й відпустки, вступні екзамени ще не почались».
1987 рік: офіційний старт Дня Києва
Хто подав ідею закріпити святкування Дня Києва офіційно та відзначати не тільки ювілеї, але й щорічні дати — питання для дискусії. В різних статтях згадують ім’я журналіста В’ячеслава Лашука, який запропонував узаконити дату. Факт залишається у тому, що тодішня влада свято ухвалила, та 31 травня 1987 року в місті перший раз офіційно відзначили саме День Києва.
Програма того року була досить насиченою: театралізовані виступи на площі Жовтневої революції (нинішньому Майдані Незалежності ― ред.), парад духових оркестрів, розважальні заходи у кожному районі. Крім того, організували і повітряно-спортивні виступи на стадіоні «Чайка», і літературні читання біля пам'ятника Богдану Хмельницькому, і міні-матч відомих київських футболістів на стадіоні «Динамо». А вечір завершився яскравим феєрверком.
По суті, в 1980-ті роки склався формат святкування, що спостерігаємо щороку. Але цікаві події відбувалися й всі подальші роки. Далі стисло розкажемо про 32 роки святкувань Дня Києва.
1988 рік: концерти, літературні читання та народні гуляння
Урочисте відкриття Дня Києва відбулося 28 травня 1988 року на стадіоні «Динамо» та продовжилось гала-концертом на схилах Дніпра. У парку Шевченка влаштували літературне свято «Київський сонет» та читали вірші про місто. По Києву було організовано 170 точок торгівлі та 100 буфетів, що торгували з лотків. Свято міста завершилося 29 травня карнавалом.
1989 рік: вітрильна регата та прогулянки по набережній
Проводили багато концертів, спортивних та благодійних заходів, в тому числі вітрильну регату та велогонку.
1990-1992 роки: свято загубилось на фоні політичних змін та інфляції
У буремні часи «Революції на граніті», боротьби за незалежність України, перших кроків по становленню нової держави та шаленої інфляції тема зі святкуванням Дня Києва відійшла на задній план. Якщо щось і проводили ― це загубилось в інформаційному просторі.
1993 рік: перший «Пробіг під каштанами»
У 2020 році спортивно-благодійний захід відбудеться у 28-й раз, і вперше онлайн через коронавірус.
«Пробіг під каштанами» став вже традицією. Мета проекту — допомогти дитячим медичним закладам. Для цього в Києві організовують благодійний забіг, в якому можуть брати участь не тільки професійні бігуни, а й усі охочі.
Сьогодні це великий захід. У минулому році він зібрав 20 745 бігунів, в перший же пробіг у 1993 році було всього 146 учасників. Загалом, за всі роки вік наймолодшого зареєстрованого учасника ― 1 місяць, найстаршого ― 98 років.
Усі кошти, що сплачують бігуни за участь, до 1999 року прямували до дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ». А з 2002 року ― фінансують Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. У 2019 році вдалося зібрати 2,9 млн грн.
1994 рік: музичний фестиваль та інші розваги
Програма святкування складалась із урочистих концертів, спортивних змагань та ярмарків. Також у Києві відбувся міжнародний музичний фестиваль «Україна і світ бароко». Для участі в цьому заході приїхали виконавці з Франції, Австрії, Італії, Німеччини, Росії, Польщі.
1995 рік: представили новий герб Києва
Голова Київради Леонід Косаківський в День Києва вперше представив офіційні прапор і герб столиці. Міський прапор 27 травня урочисто підняли на щоглі перед фасадом будівлі міської ради.
На гербі зображений Архангел Михаїл як символ світлих сил, готові боронити Київ від лиха. У правій руці — вогняний меч, символ захисту, у лівій — срібний щит у золотому облямуванні із зображенням золотого хреста, символ Світла та Християнської віри.
1996 рік: відкриття відновленого пам’ятника княгині Ользі
Того року відкрили пам'ятник княгині Ользі, відновлений після руйнування у 1919 році. Композиція складається з трьох мармурових скульптур та символізує етапи поширення християнства. В центрі розташована постать княгині Ольги, ліворуч — апостол Андрій Первозваний, праворуч ― просвітителі Кирило і Мефодій.
Автори реставрації — скульптори Віталій Сивко, Микола Білик та Віталій Шишов.
1997 рік: перший ресторан McDonald's
Поруч зі станцією метро «Лук’янівська» 24 травня 1997 року відкрили перший в країні ресторан McDonald's. Ця подія викликала небувалий ажіотаж: кияни стояли по декілька годин у черзі, не боячись ні втоми, ні палючого сонця. Сьогодні у столиці працює 34 заклади популярної мережі.
1998 рік: відкрили відновлений Михайлівський Золотоверхий монастир
Ліквідували монастир більшовики у 1930-х роках, планували зробити там адміністративну будівлю. З часом частину будівель знесли, фрески та мозаїки перевезли до музеїв різних міст СРСР.
У 1995 році Президент України Леонід Кучма видав указ визнати відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом. Першою постала дзвіниця в стилі українського бароко у первозванному вигляді. Відкриття собору відбулося на День Києва 1998 року за участю патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета, який освятив монастир.
1999 рік: гуляння коштом кандидатів у мери
Святкування Дня Києва співпало з виборами мера столиці — кожен з кандидатів прагнув організувати для городян незабутні враження. У фіналі переміг Олександр Омельченко.
У той рік на День Києва проходила парусна регата в акваторії Дніпра, міжнародний лицарський турнір і змагання з велоспорту. Серед наймасштабніших подій — концерт на Європейській площі. На ньому виступав тоді ще зовсім молодий гурт «Океан Ельзи».
2000 рік: в кращих традиціях святкування
У цей рік київська влада організувала і грандіозні співочі концерти на Майдані Незалежності за участю Андрія Макаревича і Юрія Шевчука, і численні естради, що гриміли в різних районах міста. Відбувся і «Пробіг під каштанами», і «пивний конкурс».
2001: відкрили пам'ятник Олесю Гончару
Місто отримало пам'ятник Олесю Гончару. Його встановили на території невеличкого скверу, на розі вулиць Михайла Коцюбинського та В’ячеслава Липинського ― неподалік від будинку, де колись жив письменник.
На інших локаціях столиці проводили фестиваль бойових мистецтв, Кубок світу з авіамодельного спорту, лицарські турніри, молодіжні та дитячі фестивалі, та інші заходи.
2002 рік: прогулянки у фортеці, пивний чемпіонат та інші розваги
Для відвідувачів відкрили частину оновленої Київської фортеці. Госпітальні укріплення перетворилися в ще один пункт обов'язкової туристичної програми. По музейній площі пройшла колона Київського військового гарнізону. А в полудень там прозвучав гарматний постріл, що потім мав проводитися щодня і стати однією з традицій столиці.
На Європейській площі ЗАТ «Таврійські ігри» провели конкурс краси, «Пивний чемпіонат». На Майдані Незалежності відбулась шоу-програма «Столиці каштанів — любов весни». Кульмінацією свята став феєрверк.
2003 рік: нові станції метро й не тільки
До Дня Києва червона лінія метро отримала відразу дві нові станції — «Житомирську» і «Академмістечко».
Локації святкових заходів були розкидані по місту: від Пущі-Водиці до Експоцентру. На центральних майданчиках столиці проходили різні спортивні змагання, виступи зірок. А на Європейській площі проходив конкурс краси «Королева Киева-2003», де переможницею стала студентка Київського національного університету культури і мистецтв Інна Цимбалюк. Через три роки вона поїхала представляти Україну на конкурсі «Міс Всесвіт 2006» до Лос-Анджелесу. Там перше місце дівчина не зайняла, але увійшла до 20-ки фіналісток.
2004 рік: конкурс молодих модельєрів
Серед інших урочистостей, у галереї мистецтв «Лавра» відбувся конкурс «Сезони моди — погляд у майбутнє». Молоді дизайнери з десяти міст України представили свої роботи. Перша премія і стажування в лондонському коледжі мистецтва та дизайну святого Мартіна дісталася творчому тандему Юрія Жуйкова і Марини Федорченко. Зараз Юрій — ведучий стиліст телеканалів «1+1» та «2+2», допомагає створювати образи зіркам шоу-бізнесу. Марина працює стилістом та директором відділу роботи з дизайнерами Ukrainian Fashion Week.
2005 рік: парад мирної техніки
Перед киянами та гостями столиці виступив новообраний президент Віктор Ющенко. Перед його виступом пройшов парад, особливе місце в якому займала комунальна техніка — пожежні машини, екскаватори і навіть вертоліт рятувальників. Рідкісний випадок, коли снігоприбиральні машини можна було побачити на вулицях в кінці травня.
2006 рік: театральний фестиваль та різноманітні заходи в усіх куточках міста
У цей рік до Дня Києва проводили спортивні заходи зі спортивного орієнтування, гирьового спорту, кікбоксингу, риболовного спорту, більярду, кінного спорту. Традиційно пройшов «Пробіг під каштанами», різні розважальні концерти та фестивалі. Також столиця зібрала 18 творчих колективів зі всього світу на Міжнародний театральний фестиваль міст-побратимів «Київ травневий».
2007 рік: зміна головної локації
Міській владі довелося перенести головну сцену свята з Майдану на Бессарабку — в країні вирувала політична криза, і центральна площа була зайнята протестуючими.
Також у цьому році на співочому полі пройшов перший фестиваль хорового співу «Пісня над Дніпром», у якому взяло участь 17 хорів. Та відкрився Міжнародний турнір зі спортивного скелелазіння «Українські вертикалі».
2008 рік: нова станція метро у полі
Київський метрополітен отримав чергову станцію метро — «Червоний хутір». Це відкриття стало одним з найбільш сумнівних в історії міста: станція на той момент перебувала в лісі і її запуск мало хто, крім міської влади, вважав за доцільне.
Також у цей рік на Хрещатику провели парад байкери, на Майдані пройшло шоу каскадерів. Найяскравішим з трюків був таран стіни з палаючих картонних ящиків. На Пирогово діти запускали повітряних зміїв. Але погода зіпсувала усе святкування — було хмарно і прохолодно.
2009 рік: криза та салют на три хвилини
Кияни та гості спостерігали за лицарськими турнірами, каталися на конях і рикшах, дивилися на пісочні скульптури і творіння народних майстрів. Але не все вдалося. Наприклад, на благодійному аукціоні в мерії, де на балу пригощали салом, соліннями, оселедцем і варениками. Виставили і лоти для аукціону (автографи Майкла Джордана, Джека Ніколсона, Пеле), але до торгів справа не дійшла — бомонд пішов веселитися в гостинні міста. Не порадував й святковий салют, що тривав лише три хвилини.
2010 рік: картини замість пива
У цей рік у програмі святкувань було все те саме, що і в попередні роки: «Пробіг під каштанами», велопробіг, регата, конкурси, шоу, салют. Хоча було нововведення — деякі концерти і пивні намети в центрі замінили на вернісажі, пленери, а також майстер-класи з приготування різних страв на вугіллі.
2011 рік: яскравий салют з концертом та пам’ятник УНР
Того року до організації шоу залучили чотири команди піротехніків. Запуск святкового феєрверку проходив у три етапи, між виступами зірок сучасної української естради.
Також, неподалік від метро «Оболонь» відкрили пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва» у вигляді збільшеної копії ордену «Хреста Симона Петлюри».
2012 рік: 3D-шоу на Софійській площі
До Дня міста під Гаванським мостом відкрили Арт-галерею і скейт-парк. Багатьом запам'яталося 3D-шоу на Софійській площі. Під оперну музику на Софію Київську та великі екрани проектували фрагменти з історії Києва, починаючи від приїзду засновників столиці і закінчуючи будівництвом «Олімпійського». Закінчилося свято традиційно концертом на Майдані і салютом.
2013 рік: милувалися квітами, гуляли на іподромі, бігли марафон і танцювали з Олегом Скрипкою
На Співочому полі кияни фотографувалися біля квіткових машин, виставка яких відкрилася в суботу 25 травня. Особливою популярністю користувався даішник з квітів і мім в костюмі квітки. Близько 2 тисяч людей відвідали київський іподром: там безкоштовно катались на конях, пригощались домашнім лимонадом зі штруделем і морозивом.
У цей рік понад 13 тисяч людей взяли участь у «Пробігу під каштанами» ― бігли від Хрещатика до станції метро «Олімпійська» і назад. А ввечері на Майдані пройшов концерт з Олегом Скрипкою. Святковий салют розпочався із запізненням на 45 хвилин.
2014 рік: свято на велосипедах
Україна ще не оговталась після Майдану, усі переживали через початок війни на сході країни та анексію Криму. Тому програма святкування була скромнішою за минулі роки. Але відбулись різні спортивні заходи по регбі, кікбоксингу, пляжному футболу, та інші. Великий концерт з Майдану перенесли на Співоче поле.
У цей рік вулиці Києва перекривали через міжнародну велогонку. Стартувало 109 спортсменів, а до фінішу дійшло трохи більше 30 ― багатьом в цей день стали на заваді дощ та слизька бруківка Києва.
2015 рік: святкування на Софійській площі
У цьому році до Дня Києва на Софійській площі облаштували ярмарок та фуд-корт, встановили головну сцену. Три дні тут тривав Всеукраїнський фестиваль бального танцю. Також на площі 3 млн людей вперше заспівали гімн столиці ― вони встановили рекорд України.
2016 рік: нові фонтани на Русанівці та персонаж на Алеї казок
У цей рік на Пейзажці поселився новий казковий персонаж, на Русанівці відкрили фонтани, на Хрещатику дивували неймовірним 3D-шоу. Тисячі велосипедистів довели, що Київ — справжня велостолиця, адже пройшов і традиційний «Пробіг під каштанами».
2017 рік: танцювальний День Києва
Святкування розпочалось на Софійській площі і тривало чотири дні, кожний з яких був присвячений окремій темі: День танґо, День латину, День вальсу та День українських танців. Виступили вихованці дитячих колективів, майстри танцю, сучасні українські виконавці, Державна академічна естрадно-симфонічна оркестра.
Проходив також і парад вишиванок, «Пробіг під каштанами», велогонка, парусна регата, народні ярмарки ремесел на Андріївському узвозі. На Співочому полі відвідувачам показали японські сади від 10 районів Києва.
2018 рік: свято після футболу
День Києва святкували 27 травня – після проведення фіналів Ліги чемпіонів УЄФА.
У програмі заходів стало більше неформальних фестивалів та ярмарок, де кияни могли спілкуватися та відпочити.
2019 рік: найдорожче свято та різноманітна програма
У минулому році був найбільший бюджет на святкування Дня Києва — 11,3 млн грн. Найдорожчими виявились заходи Kyiv Art Week, фестиваль дитячої творчості «Сонячний каштанчик», Київський міжнародний фестиваль «Молодість», виступ гурту Space з симфонічним оркестром на Контрактовій площі.
Вражаючим був також виступ гурту «Океан Ельзи» на ВДНГ ― ам зібралось близько 100 тисяч людей. Сцена була в форматі 360 градусів, і увесь концерт Святослав Вакарчук вільно ходив до різних фан-зон.
У 2020 році святкування перенесли в онлайн через заборону проведення масових заходів. Колись це також стане історією.
Читайте також: «Києву не 1538 років. А скільки ж насправді?»
