Burning Man — це дивовижне явище, що збирає тисячі людей у пустелі Блек Рок, штат Невада. Це місце, де фантазії стають реальністю, а творчість не має меж. Кожного року в центрі пустелі виростає тимчасове місто, де учасники створюють грандіозні артінсталяції, влаштовують перформанси та живуть за принципами радикальної самовираженості й самодостатності. Тут немає глядачів — кожен стає творцем і частиною великого експерименту.
Цьогоріч у пустелі Блек Рок встановлена інсталяція “I`m Fine” (художник Олексій Сай). Це величезна (7 метрів у висоту та 32 – в довжину) скульптура, складена з пошкоджених обстрілами дорожніх знаків, назв міст, воріт, парканів, сонячних панелей та супутникових антен. В її створенні брав участь засновник Ukrainian Witness Віталій Дейнега.
“Мистецтво – важливе. Донесення важливих меседжів світовій спільноті – важливо! Як неодноразовий кемп мейтер на Burning Man я як ніхто інший розумію важливість цього арту і наскільки це важко”, – написав на своїй сторінці у фейсбуці про цю інсталяцію кемпер Антон Шевельов.
Як Burning Man змінює ставлення до самовираження, грошей та впевненості у собі, а ще – як готувати борщ у пустелі, поговорили з самим Антоном.
Від Кіліманджаро до ЗСУ
Антон Шевельов наразі виконує завдання на Покровському напрямку, бере участь у бойових діях, а ще – фільмує й фотографує війну.
Про початок вторгнення дізнався, коли втринадцяте сходив на Кіліманджаро. На цьому припинив мандрівку й повернувся в Україну. Спершу їздив на фронт як військовий кореспондент та волонтер, та згодом – мобілізувався добровольцем. У 2017 році разом з друзями Антон у пустелі Блек Рок, штат Невада, розбив кемп “Борщ”, як частину містечка, котре виникає під час Burning Man.
Кемпи на Burning Man — це тематичні табори, створені учасниками як осередки творчості, спілкування та взаємодії. Кожен кемп має свою унікальну тему або концепцію, яку учасники втілюють через артоб'єкти, перформанси, воркшопи та інші активності. Це можуть бути бари, де пригощають коктейлями, мистецькі простори, де можна створити власний витвір, або місця для медитації та релаксу.
Кемпи стають частиною великого тимчасового міста, яке живе лише протягом заходу, і кожен учасник може долучитися до життя в кемпі, отримуючи та пропонуючи свій внесок у загальний досвід. Це своєрідні громади всередині великої спільноти, де відбувається обмін ідеями, талантами та ресурсами.
– Уявімо, що є люди, які загалом майже нічого не чули про Burning Man. Як би ви описали їм це явище? Чим став Burning Man для вас?
Бьорн – це люди. Саме люди творять його, а він – творить їх. Зауважу, що часто помилково Burning Man називають фестивалем. Так можна одразу вирахувати, хто ніколи не був дотичним до цього дійства. Адже фестиваль передбачає певну дистанцію: за тебе все вирішили, зробили, ти лише купуєш квиток й приїжджаєш на все готове. Тут все інакше. Формально ти лише купуєш квиток, щоб сюди дістатися. А як все буде на Бьорні – залежить лише від тебе, від твоєї включеності й готовності бути відкритим цьому досвіду.
Цей івент має 10 принципів, які вичерпно пояснюють його філософію.
- Радикальне включення
Кожен може бути частиною Burning Man. Бьорн поважає та радо приймає будь-яку людину. Не існує жодних умов для участі, хто б вам що не казав. - Дарування
Все, що є на Бьорні, побудовано на даруванні. Не на обміні, а саме на безоплатному даруванні. Відомі діджеї приїжджають і дарують свою музику, хтось масаж, хтось брелоки, хтось просто обійми. Наш табір дарував борщ – це колективне дарування. Ніхто вас насильно не змусить йти та допомагати нашому табору. Немає графіків чергувань, ніхто не змусить йти прибирати чи різати капусту. Все на особистому бажанні. Але, як правило, вранці на сніданку ми просто розподіляли ролі по табору. - Декомодифікація
Під цим терміном мається на увазі виключення з повсякденного процесу купівлі та продажу, характерного для століття споживацтва. Жодних реклам, жодних рекламних наметів. Жодних рекламних постів для Instagram, Facebook, чи просування своєї або чужої продукції. - Радикальна самодостатність
Ви надані самі собі, тому ніхто не несе за вас відповідальності. Ніхто не буде водити вас за руку, розповідати, показувати чи організовувати ваш вільний час. Кожен сам коваль свого Бьорна, тому існує приказка: "Для кожного Бьорн такий, наскільки ти готовий прийняти Бьорн." Хтось може просидіти в таборі, не виходячи цілий тиждень, хтось з’являється в таборі раз на добу, щоб поспати 40 хвилин. Перед вами величезний світ. - Радикальне самовираження
Хочете ходити голим? Будь ласка. Це ваше бажання, яке абсолютно не напружує інших. Ба більше, одягнувши футболку та шорти зі шльопанцями, ви привертатимете більше уваги, ніж гола людина. Тому варто пошукати в Google "Burning Man" і подивитися, в чому люди ходять вдень і в чому вночі. Після заходу сонця обов’язково мати на одязі та на велосипеді світлові елементи. Окрім того, що ви створюєте разом із іншими загальну картину нічного Бьорна, це ще й важливий елемент безпеки. Хочете співати? Співайте! Хочете створити корабель пустелі у вигляді піраміди Мая? Будуйте! Все, що ви боїтеся дозволити собі в "звичайному" житті, ви можете дозволити на Бьорні! Відкрийте себе світу. - Громадські зусилля
Сама ідеологія BM передбачає, що ви та всі докладаєте сили. Так посеред пустелі з'являється місто на 80 000 людей. Поки ви самі не побудуєте свій табір, він не з'явиться. Весь Бьорн створюється зусиллями простих людей, а не організаторами. - Громадянська відповідальність
Учасники спільноти повинні дотримуватися законів – федеральних, законів штату та держави. - Не залишай слідів
Пустеля Блек-Рок повинна залишитися такою ж чистою, як і до фестивалю. Існує така приказка на Бьорні: "Будь-яке сміття, яке ти побачив, стає твоїм сміттям." Якщо ви курите, потрібно носити закриту попільничку, куди стряхувати попіл і складати недопалки. За домовленістю зі штатом Невада, після події комісія штату приїжджає і перевіряє стан пустелі. - Участь
Кожен є частиною події, кожен є частиною спільноти. Неможливо пізнати Бьорн, стоячи осторонь, як просто турист-спостерігач. - Тут і зараз
В офіційному коментарі BM йдеться, що головна мета того, що відбувається, – "...подолати бар'єри між людьми, відкрити заново себе, осягнути природу за межами людського розуму”.
– Як виник кемп “Борщ?”
На Бьорні немає рекламних інтеграцій і особливої національної прив’язки. Та мені хотілося показати, що ми українці, й принести у пустелю щось цікаве. Так виникла ця ідея, адже що може бути крутіше, ніж зробити борщ у пустелі?
Були й такі люди, що приходили не тільки їсти, а хотіли дізнатися, як його приготувати. А приготування борщу в пустелі – це ціла медитація. Уявіть: приходять 15 людей з різних країн, дивляться, як ми готуємо, допомагають. Моркву труть на терці, на сковорідку потім… Запитують: “А як це називається”? А я не знаю, як перекласти англійською. Відповідаю: “The зажарка”.
Ми, як ті, хто робили табір, заїжджали на декілька днів раніше початку самого івенту. Для кемпа видається спеціальний дозвіл, щоб можна було в'їхати до початку офіційної частини. Проходиш реєстрацію, приїжджаєш на своє місце. Воно завчасно визначене, тому що всі кемпи наносяться на карту й такі путівники роздають всім відвідувачам. Це важливо, адже там немає інтернету та зв’язку. Навіть смс-ки не доходять.
– Які ваші улюблені історії з Burning Man? Що вразило найбільше?
Ми придбали генератор, та не знали, що окрім бензину, треба ще масло заливати. Поруч був інший кемп. Я приходжу туди, кажу: “Хай, гайз, мені потрібно масло для генератора”. А вони: “Хлопці, ви перший раз на Борні? Тут немає такого слова як “мені треба”. Вийди за межі нашого табору і подумай, як поставити те саме питання, але без слова ”треба”. І я такий “Ого!”.
Ще якось слухали чоловіка, який стояв на куті вулиці, грав на трубі. Ми підійшли, запропонували йому води. Розговорились. Виявилось, що це один з продюсерів Сімпсонів.
Симфонічний оркестр в пустелі на світанку, чемпіонат з бігу голяка, польоти на літаку довкола містечка, бари, лекції, музика… Інсталяції з глибоким змістом, інсталяції, які не означають нічого, а ти ламаєш над ними голову… Пам'ятаю гігантську інсталяцію, у діаметрі метрів 20-30, напевно. Це величезний дзеркальний шар, котрий висів у повітрі. Я підійшов, запитую, що це означає. А мені: “В сенсі, що означає? Це шар, пацани!”.
Часом просто в голові не вкладається, як це можна було придумати. До прикладу, якось [у пустелю] привезли двоповерховий Боїнг, у якого обрізали крила. Всередині літака зробили танцмайданчик.
Пригадую ще одну історію, як ми познайомилися з бабулями, які сиділи та пили квітковий чайок. Вони вже 28 раз на Бьорні, кажуть: “Тут ще десь наші онуки танцюють, скоро підійдуть”. Це неймовірно.
І, звісно, Темпл, куди люди приносять речі, фотографії людей, з якими вони хочуть попрощатися. В кінці це все спалюють (Burning Man). Коли він палає, це дуже весело, енергійно. А тут – всі плачуть. Це дуже важко, але дає можливість попрощатися [з Бьорном].
Свобода та самовираження
– Чи вплинув Бьорн на ваше сприйняття себе і світу загалом? Щось змінилось?
Пам’ятаю, що мене вразив той рівень свободи, з яким зіштовхується кожен, хто приїжджає на Бьорн. Це про те, що можна жити у світі, де нікому не цікаво, скільки в тебе грошей, яка в тебе автівка, чого ти досяг. Ти просто людина. І ти можеш бути будь-яким. Звісно, за умови що не завдаєш шкоди комусь іншому.
Це дуже класно – коли стільки людей з величезної кількості країн живуть у симбіозі. Ви живете без грошей. Нічого не можливо придбати. Та разом з тим, ніхто не переживає, що залишиться без їжі абощо. Все побудоване на даруванні. Я відкрив для себе, що в цьому величезна кількість свободи – ділитися з іншими, без очікування чогось у відповідь. Це приносить багато емоційного й ментального задоволення.
Але у цього є побічний ефект. Щоразу після завершення Бьорна ти потрапляєш у реальний світ і такий: “Як ви тут живете?!”.
Бьорн настільки на мене вплинув, що ми з друзями отримали ліцензію і проводили в Україні офіційне мережування – Magic Forest. Це перший івент в Україні, який офіційно проходив за принципами Burning Man. Тому що в якийсь момент стало зрозуміло, що Бьорн нам так багато дав, що було бажання нести це далі, продовжувати віддавати й дарувати.
– Які усвідомлення приніс Бьорн у ваше життя?
Що всі люди різні, класні й цікаві. Що не обов’язково внутрішньо ставати дорослим. До прикладу, на Бьорні є день, коли всі одягають балетні пачки. Олігархи, бізнесмени, розробники з Кремнієвої долини, голови компаній – всі так ходять. Вони не думають “а що люди скажуть”.
Водночас Бьорн змінює тільки тих, хто відкритий до цього досвіду. Є й такі, які приїжджають на цей івент лише як на велику дискотеку. Їх називають “sparkling ponies”. Вони не бачать інших можливостей, навіть не задумуються, що тут можна відкрити для себе щось більше. До прикладу, я знаю людей, які приїжджають на Бьорн й проводять там кількаденний мовчазний ретрит.
– Як вам цьогорічна інсталяція? Чому ця представленість загалом важлива для України?
Геніальність цьогорічної інсталяції саме в тому, що вона не політизована та не має ніякого окрасу. При цьому вона настільки міцна і крута, що це просто вау.
Інсталяція дуже важлива для України й для нашого позиціювання у світі. Не треба забувати, що ми дуже залежні від світу. Якщо ми не будемо нести меседжі у всіх площинах, в тому числі культурних, то світ просто закриє на нас очі. Не тому, що він поганий, а тому, що кожен живе своє життя. Якщо немає контакту, прив’язаності, емоційного містку – то навіщо їм допомагати нам чи навіть хвилюватися?
Тому такі речі дуже важливі. Вони налагоджують цей зв’язок і повертають Україні видимість.
Текс: Сана Власова
