Масштабну та глибинну реформу, яка якісно змінює систему управління країною, розпочато у квітні 2014 року за ініціативи тодішнього Віце-прем’єр-міністра та Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимира Гройсмана.
Саме тоді була прийнята на засіданні Уряду Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Після цього був затверджений План заходів щодо її реалізації, які дали старт реформі. А затим прийнято низку законів, які дозволили впровадити принципи децентралізації. Наведемо кілька прикладів.
- Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України дозволили суттєво зрости місцевим бюджетам: з 68,6 млрд у 2014 до 234 млрд грн у 2018 році.
- Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» дав змогу утворити 886 ОТГ, до складу яких увійшли понад 4000 колишніх місцевих рад. На території цих громад мешкає майже 9 млн людей. У 2018 році об’єднані громади отримали у комунальну власність майже 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
- Закон України «Про засади державної регіональної політики» дозволив збільшити видатки з держбюджету на розвиток місцевої інфраструктури до 37,8 млрд грн. На 2019 рік субвенція в бюджети ОТГ на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення передбачена ще в більшому розмірі — 14, 7 млрд грн. А це нові та відремонтовані школи й садочки, лікарні, місцеві дороги, водогони, енергоефективні котельні і зони відпочинку, інфраструктурні проекти, розвиток сільської медицини, підтримка агровиробників тощо. За рахунок цієї підтримки в регіонах та громадах реалізовано у 2015-2018 роках понад 10 тисяч проектів.
- Пакет законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування дозволив надавати базові адміністративні послуги на місцях, а саме: реєстрація місця проживання, видача паспортних документів, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб, підприємців, об’єднань громадян, реєстрація актів цивільного стану, речових прав, розв'язання земельних питань тощо. Відтак вже створено 775 ЦНАПів.
Ініціатором та головним рушієм реформи децентралізації 5 років тому став Володимир Гройсман. Він боровся за цю реформу, ще коли був міським головою Вінниці, але тоді влада в Києві не хотіла нічого чути. Вже у якості очільника Уряду, Володимир Гройсман наполегливо переконував і колег по Уряду, і народних депутатів та іноді навіть Президента України в тому, щоб вони підтримали реформу.
«За 4 роки ми провели реформу, яка дозволила втричі збільшити бюджети громад. Які у нас завдання? Дати нову якість освіти, медицини, інфраструктури. Коли ми розпочинали реформу, завжди запитували, що таке децентралізація, що таке реформа місцевого самоврядування? Зараз можливо пояснити — це нова дорога, якісна інфраструктура, новий шкільний автобус, нова школа або дитячий садочок, нове підприємство. Це відсутність необхідності кожному з вас їздити в район або область. Це правильна побудована система управління і розподіл фінансових ресурсів для кожного українця, — ось що є децентралізація», — пояснив Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України.
Економічний розвиток громад — найкращий індикатор успіху
В столичному регіоні успішні практики об’єднаних громад доводять, що децентралізація незворотна. Розкажемо про дві такі ОТГ.
Зокрема, голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко зазначає, що тільки за перший рік діяльності ОТГ вдалося зробити для покращення життя громади стільки, як не вдавалося з часу проголошення незалежності України.
«Для нас надзвичайно важливим було рішення Прем’єр-міністра й Уряду передати громадам землю за межами сіл і надати суттєву інфраструктурну дотацію. Так, згідно з постановою Кабміну, до нашої сільської ради наприкінці минулого року передано 742 га землі. Ми провели її повну інвентаризацію і по тих ділянках, які не використовувалися, або оброблялися нелегально, готуємо документи для аукціонних торгів права оренди. Це буде додатковим наповненням нашого бюджету», — розповів Тимофій Девко.
Анатолій Федорук, голова Бучанської ОТГ, додає: «Уряд Володимира Гройсмана надав нам дієвий механізм об’єднання без проведення виборів кожного разу, коли нова громада вирішувала приєднатися до Бучі — міста обласного значення. Наразі ми маємо ОТГ, у яку вже влилися 4 населенні пункти, а ще кілька найближчим часом теж увійдуть до об’єднаної громади».
В місті вже три роки працює ЦНАП, який надає 195 послуг. А з березня тут можна оформити «біометрику» та ID-картку. «У Бучі запрацював центр позашкільної роботи, інклюзивно-ресурсний центр для дітей з обмеженими можливостями, будуємо дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини, завершуємо будівництво гімназії на 900 учнів.
Переводимо котельні на альтернативні джерела опалення, що дасть змогу не лише економити кошти, а й у критичні моменти забезпечувати безперебійну роботу освітніх закладів. "Свіжий" приклад: модернізація котельні в Гаврилівці зменшила вдвічі плату мешканців за спожите тепло. Роздільне сортування сміття вже з міста поширюється в усі населені пункти громади. Плануємо відкрити Центр безпеки, придбаємо автомобілі для старостинських округів, будуємо станції знезалізнення води тощо», — заявляє Федорук.
Незворотність змін потрібно закріпити у Конституції
Звісно, що прогресивну реформу варто закріпити в законодавстві. Такої думки й глава Уряду. «Незворотність однієї з найуспішніших реформ Уряду — реформи децентралізації — потрібно закріпити на законодавчому рівні, передусім у Конституції, аби не було спокуси перерозподілити повноваження чи бюджети знов на користь центральної влади», — вважає Володимир Гройсман.
У листопаді 2018 року він ініціював створення робочої групи з напрацювання оновленої концепції реформи та безпосередньо змін до Конституції. «Є час, коли реформи треба генерувати, потім впроваджувати, а згодом і захищати. Незворотності в децентралізації поки що немає. Вона тримається на лідерських позиціях (урядовців). І я буду першим, хто захищає реформу. Але потрібно, аби захищало і законодавство, — говорить Прем’єр. — Завжди буде спокуса зробити перерозподіл, в тому числі в фінансовому сенсі — від місцевих бюджетів до центрального. Тож потрібен баланс».
Прем’єр-міністр висловив пропозицію розпочати конституційні зміни вже наступного року.
