3-го жовтня в українському прокаті стартувала найочікуваніша прем'єра цієї осені – фільм Тодда Філліпса “Джокер: Божевілля на двох”.
“Найочікуваніша прем'єра” – фраза, яка за швидкістю девальвації перегнала навіть нашу національну валюту і перетворилась на журналістський штамп, що “паркують” біля назви майже кожного фільму. Але з “Джокером” вона абсолютно виправдана.
Перша частина стрічки, яка вийшла у 2019 році, не лише зібрала в прокаті понад $1 млрд, отримала 11 номінацій на премію “Оскар” та принесла золоту статуетку виконавцю головної ролі Хоакіну Феніксу. Вона наче довела – фільми про героїв коміксів можуть бути іншими.
Неонуарний “Джокер” виглядав чужорідним у списку коміксових екранізацій останніх років так само як і Артур Флек у непривітному Ґотемі. Тому він сподобався глядачам. Тому на прем'єру продовження очікували. Особливо, коли автори оголосили, що пару у “божевіллі” головному герою складе Гарлі Квінзель у виконанні Леді Гаги.
“Наш Київ” розповідає, чому після перегляду продовження історії Джокера ви, скоріш за все, вийдете з кінозали (як мінімум) розчаровані, і як до вашого поганого настрою приклали руку боси компанії Warner Bros.
Сюжет стрічки “Джокер: Божевілля на двох”
Після вбивства у прямому ефірі ведучого лейт найт шоу Мюррея Франкліна і вуличних безладів пройшло два роки. Артура Флека ув'язнили у психлікарні Аркхем. І поки героя щодня годують таблетками, які пригнічують волю, образ Джокера став культовим у Ґотемі – про вбивцю зняли документальний фільм, а “фанати” щодня чатують біля паркану лікарні-в'язниці, щоб побачити свого “кумира”.
Монотонні дні ув'язнення Артура розбавляють зустрічі з юристом, які передують судовому розгляду справи. Саме там вирішать – він потребує лікування, або ж на підсудного чекає смертна кара.
Та одного дня життя Флека змінюється. В Аркхемі він знайомиться з пацієнткою Гарлі, яка закохана у Джокера (і дивилась фільм про нього 20 разів).
Небезпечний роман обіцяє повністю змінити життя Флека. Єдиний, хто може стати на заваді змінам — альтер его героя – Джокер.
Сюжетний експеримент – "Джокер" став мюзиклом
“Здається, це не те, що від нас очікували глядачі”, – перериваючи пісню посеред фільму, говорить Джокеру Гарлі. З цим твердженням важко посперечатись. Творці стрічки наче самі іронізують над формою сиквела.
Жанрово “Божевілля на двох” – коктейль, інгредієнтами якого стали тюремна і судова драми. Основна “нота смаку напою” від Тодда Філліпса – мюзикл. Це і є першою проблемою фільму. Ні один з перерахованих вище “інгредієнтів” не став цілісним і найважливіше – цікавим. А разом вони залишають лише дивний післясмак.
Монотонність подій у кожній з локацій та підбір пісень – переважно тих, які наче б могла слухати мати Флека по радіо у юні роки – роблять двогодинний фільм заколисливим.
Динамічного розвитку сюжету теж не варто чекати. Протягом усього фільму герой Фенікса не робить вибір, а обдумує вже вчинене (здебільшого у форматі пісень-танців). Всі навколо, включно з Артуром, намагаються знайти відповідь на одне питання – кого у герої більше, Артура чи Джокера. Але чи нове це питання? Невже глядач не отримав відповідь на нього у першій частині стрічки?
У підсумку, нічого нового ні про переживання Артура, ні про шаленство Джокера глядач не дізнається (максимум – побачите, що Джокер вміє танцювати чечітку).
Друга проблема – нові герої сиквела. Плануєте щось дізнатись про мотиви й бажання Гарлі Квін? Зробити це завдяки сиквелу вам не вдасться. Сценарна арка героїні дозволяє їй бути лише сірим тлом для історії Артура. І хоч Леді Гага приклала купу зусиль, але розфарбувати це тло не вдалось. Глядач просто ще раз переконується – вона вміє добре співати.
А от ґотемський прокурор Гарві Дент, як і охоронці клініки Аркхем, взагалі виконують сюжетних дій не більше ніж відро з нечистотами, яке щоранку доводиться виливати головному герою.
Третя і найбільша проблема стрічки – обман. У “Божевіллі на двох” шаленства не те що на двох, на одного мало. У новій стрічці є лише натужне намагання зіграти у самоаналіз. Однак самоаналіз і шаленство вже є — у першій частині. І набагато більше.
І хоч трішки про хороше. Попри скупість сюжету (на глядача чекає лише один твіст наприкінці фільму, побачивши якого навіть режисер “Шостого відчуття” Ш'ямалан би іронічно посміхнувся), Хоакін Фенікс знову на висоті. Його акторська гра приковує увагу. І лише заради цього вам доведеться все-таки переглянути сиквел “Джокера”.
Де знайти справжнє “Божевілля на двох”
Божевілля на двох – це не про стосунки Джокера та Гарлі Квін. Саме цими словами можна схарактеризувати стосунки босів студії Warner Bros. і Тодда Філліпса. Перед премʼєрою першого фільму режисер казав:
“Сиквелу не буде. Ми від початку знімали його (фільм “Джокер” 2019, – прим. ред) як одну стрічку, от і все”.
Але слова інколи втрачають свою вагу після того, як касові збори перетинають межу у $1 млрд.
Тому довелось вигадувати продовження фільму, хоч оригінального “Джокера” режисер називав “повністю самостійним фільмом, якому не потрібні продовження”.
Припускаємо, що студія тиснула на Філліпса, як і колись на Лану Вачовскі, яка зняла 4 частину “Матриці”. У ній герої фільму абсолютно безсоромно вели такий діалог:
“Містер Андерсон, жадібна студія Warner Bros. замовила четверту частину гри “Матриця”. І вона це зробить — з тобою, або без”.
Після шаленого боксофісу студія і справді зробить для продовження все – з режисером чи без. Тому Філліпс та Фенікс вирішили поховати “Джокера” самотужки — і під музику. Іронічно, що саме гроші погубили головного антагоніста Ґотема.
