Сьогодні cancel-culture, тобто практика масового бойкотування публічних осіб, набула нової форми на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Ми спостерігаємо за реакцією культурних установ та команд мистецьких заходів на військове вторгнення росіян, а також бачимо обмеження доступу російських митців до міжнародної арени.
Про те, що таке культура скасування та як вона працює у світі під час війни Росії проти України, читайте далі.
Що таке cancel-culture
Cancel-culture — це практика усунення когось із суспільного чи професійного життя через дії, із якими не погоджується велика маса людей.
На практиці ж це часто відбувається так: знаменитість чи громадський діяч говорить чи робить щось образливе. Далі суспільство, для прикладу, за допомогою сили соцмереж досягає повного або часткового кенселінгу цієї людини.
Одним із кейсів, коли публічна особа потрапила під вплив культури скасування, є початок бойкоту письменниці Джоан Ролінґ, яку обвинуватили в трансфобії. Також прикладом є кенселінг кінопродюсера Гарві Вайнштайна, якого внаслідок серії звинувачень у сексуальних домаганнях було засуджено до 23 років тюремного ув'язнення.
Наразі ми спостерігаємо, як культура скасування торкається російських митців та їхньої творчості за відсутність чіткої позиції щодо російського вторгнення в Україну — про це розповідаємо на прикладах.
Музична площина: без Гергієва з Нетребко
У музичній індустрії відреагували на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, зокрема багато культурних установ наклали культурні санкції на російських виконавців.
Як-от Уельсі Кардіффська філармонія вилучила з програми концерту твори Чайковського через "образливість контексту його композиції", а Польська національна опера скасувала музичний перфоманс твору російського композитора Модеста Мусоргського "Борис Годунов" як акт вияву підтримки Україні.
Окрім того, з російським диригентом Валерієм Гергієвим розірвали контракт у Мюнхенській філармонії. Цей випадок став одним із прикладів кенселінгу через "тісні зв’язки з російським урядом". Низка інших концертних організацій також завершила співпрацю з митцем.
Це ж стосується російської оперної співачки Анни Нетребко, виступи якої скасувала Нью-Йоркська Метрополітен-опера. У 2014 році вона пожертвувала 1 мільйон рублів на "мистецтво в "ДНР"" та підняла прапор цієї квазідержави. Хоч сама співачка заперечує свою близькість до російського уряду, Нью-Йоркська Метрополітен-опера повідомила, що не готова змінити свою позицію щодо Нетребко.
Варто зазначити, що кенселінг у музичній індустрії торкнувся не лише людей близьких до режиму. Так само перфоманси російського піаніста Олександра Малофєєва були скасовані, хоч сам артист критикував у своїх соцмережах початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Кіно: обмеження від фестивалів і Netflix
Кінофестивалі обмежили доступ російських митців до цьогорічних заходів, зокрема Каннський кінофестиваль оголосив, що "не прийматиме офіційних російських делегатів та будь-кого пов’язаного з російським урядом". Таку ж позицію висловив Венеціанський кінофестиваль, Берлінський кінофестиваль та Міжнародний фестиваль у Торонто. Втім, ці фестивалі вирішили не бойкотувати митців, які вирішили "виступити" проти режиму в Росії.
Заразом Міжнародна федерація асоціацій кінопродюсерів FIAPF скасувала акредитації Московського міжнародного кінофестивалю та петербурзького Міжнародного фестивалю "Послання до людини". Стримінговий сервіс Netflix теж не залишися осторонь: там заморозили роботу над усіма російськими проєктами.
Мистецтво: ребрендинг філії Ермітажу та скасування виставок
Команда російського Павільйону вирішила не брати цього року участі у Венеційському бієнале.
"Немає місця для мистецтва, коли під обстрілами ракет гинуть мирні жителі, коли громадяни України ховаються в укриттях, коли російських протестувальників змушують мовчати", — заявили митці.
Також Європейська премія "Музей року" повідомила, що призупиняє колаборації з російськими музеями та музейними професіоналами і їхню участь у преміях. Був і випадок ребрендингу: філія російського Ермітажу розірвала зв’язки з петербурзьким Ермітажем та зараз представляє експонати голландського мистецтва в рамках серії Dutch Heritage Amsterdam.
Ба більше, олігарх Володимир Потанін, один із найбагатших людей у Росії, який був бенефактором музею Соломона Ґуггенхайма, склав свої "зобов’язання". Раніше ця мистецька установа висловила підтримку Україні. Із ще одним мільярдером, росіянином Петро Авеном, який є фігурантом санкційних списків, розірвала зв’язки британська мережа галерей Тейт.
Також елітні аукціони предметів розкоші й мистецтва Christie’s, Sotheby’s, Bonhams скасували продажі російських творів мистецтва.
Точка дискусії: чому не всі погоджуються зі скасуванням російської культури
На New York Times було опубліковано есей Кевіна М.Ф. Платта, професора Пенсильванського університету. У ньому він зазначає, що не потрібно кенселити всю російську культуру:
"Ми, разом із правильно налаштованими росіянами, повинні працювати над тим, щоб протистояти реактивному скасуванню російських артистів і їхніх вистав, а не підтримувати це".
Також у The Washington Post Тайлер Ковен, професор університету Джорджа Мейсона та колумніст Bloomberg, ставить під сумнів користь від скасування російського:
"Чи є чіткі докази того, що бойкот російських виконавців за межами Росії допоможе Україні?"
Що кажуть в Україні
Українські митці та громадські діячі закликають бойкотувати всі прояви російської культури, адже "у цій фактично тоталітарній країні культура виконує сервісну функцію і слугує політичній пропаганді".
Окремо підтримали бойкот російської кіноіндустрії українські кінодіячі. Їхнє звернення було опубліковане у Variety.
В Українському ПЕНі, правозахисній та культурній організації, закликали бойкотувати російську книгу:
"Закликаємо вас зупинити поширення російських наративів через книговидання та інші культурні продукти подібно до того, як інші організації вже зробили це в межах своїх повноважень".
Ярослава Кравченко, одна із засновників "Дикого театру", ведуча "Телебачення Торонто" та Youtube-шоу "ебаут", висловила свою позицію щодо конселінгу російського в коментарі для "Наш Київ":
Окрім того, Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, в інтерв’ю для Української служби BBC обґрунтовує свій погляд на скасування російського так:
