Як працюють київські книгарні в умовах війни

Згідно з опитуванням книжкового медіа "Chytomo", улітку 2022 року видавці спостерігали ріст інтересу до книжок, коли ж весною продажі знизилися практично до нуля.

У 2021 році, за даними дослідження Gradus, майже 60% українців були читачами, з них 72% обирали друковані видання.

Тож не дивно, що у Києві з’являються книгарні, в яких можна попити кави, провести зустріч книжкового клубу чи послухати лекцію на будь-яку тему. 

Про досвід роботи під час воєнного стану і в умовах віялових відключень світла з "Нашим Києвом" поділились власники київських книгарень.

"Книжковий Лев"

Книгарня на Подолі "Книжковий Лев" почала роботу під час повномасштабної війни.  

"Концепція книгарні — це місце, яке б мало об’єднувати людей, надихати. Місце, у якому хочеться проводити час. Це не щось шаблонне, це щось таке, де можуть зустрічатись різні погляди, різні думки і з цього народжуватися ідеї", — розповідає співзасновник книгарні Олександр Рябчук.

Книгарня розвиває свій проєкт з ex-libris. Eх-libris — це книжковий штамп, який засвідчує, кому належить книга. Кожен ex-libris розроблюється індивідуально під клієнта та є, по суті, окремою ілюстрацією. 

Найбільші труднощі – це, звичайно ж, з логістикою, тому що під час воєнних дій вона суттєво порушена, бувають і збої. Це найбільша проблема практично у всьому. А друга проблема – це, звичайно ж, підвищення цін. Тому що ціни ростуть шаленими темпами. Коли ми почали шукати приміщення і коли запустились, то курс виріс і ціни на книги виросли.

З початком масових обстрілів інфраструктури вся Україна зіткнулась із проблемою блекаутів та довгих відключень світла. "Книжковий Лев" не виняток, але команда знайшла вихід із ситуації.

"З 13:00 вчорашнього дня [на момент інтерв'ю] немає світла, розетки деякі працюють, а деякі – ні. ДТЕК каже: "Йдіть в ЖЕК", ЖЕК каже: "Йдіть в ДТЕК" і це замкнуте коло. Але працюємо, знаходимо вихід з ситуацій будь-яких. Немає цього світла – створюємо власне атмосферне зі свічками". 

Попри ситуацію зі світлом та повітряними тривогами, у закладі проводять різні івенти: виставки, лекції на різні теми та презентації книг. Нещодавно, наприклад, проходила виставка ex-libris, на якій було показано колекцію авторських штампів від книгарні.

Допомогти армії в "Книжковому Леві" можна, купуючи листівки чи стікери, увесь прибуток із яких йде на ЗСУ. 

"Може здаватися, що це небагато, але за рік ми перерахували 50 тисяч. Ми виділили два продукти, прибуток із яких ми повністю віддаємо армії", — розповідає Олександр Рябчук.

Книгарня "Сенс"

"Сенс" виросла з любові до спільноти та книжок. Простора книгарня на Печерську відкрилася в грудні 2021 року на місці ресторану "Євразія", що був на Микільському провулку. У книгарні також працює кав’ярня.

"Хотілося б, щоб на районі з’явилося місце, яке б могло об’єднувати спільноту району, де могли б сусіди зустрічатися, спілкуватися, обговорювати якісь теми. Ця ідея та любов до книжок поєдналися і я вирішив відкрити саме книгарню, яка буде хабом для сусідів і одночасно розповсюджувати книжки й популяризувати читання саме українською мовою", — розповідає співзасновник книгарні "Сенс" Олексій Ерінчак.

Після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України книгарня не закрилась, проте стала волонтерським штабом району. До середини літа 2022 року "Сенс" був основним хабом волонтерської організації "Печерські котики". Саме там "Печерські котики" й зародились. Наразі волонтерський рух допомагає армії та цивільному населенню.

"Ми тоді не думали про бізнес абсолютно. Ми думали, як можемо допомогти в Києві. Наш орендодавець із розумінням поставився до того, що відбувається, не вимагав від нас оренди за ці місяці, і тому ми не думали про вкладені гроші. У цілому, усі наші співробітники знаходились не в Києві й ми не мали можливості працювати, як і особливого бажання. Все було сфокусовано на побудові системи захисту та підтримки населення. А потім, уже ближче до квітня почала працювати кав’ярня, адже бариста повернувся і міг працювати. До того просто волонтери варили для всіх каву безкоштовно. Хто як вміє варити, так і варив на нашому обладнанні. А далі із середини літа вже повноцінно працювали як книгарня і кав’ярня", — ділиться Олексій

Спершу з відключеннями світла в "Сенсі" боролися гірляндами та свічками. Проте без електропостачання не працювала кавомашина і не вистачало хорошого освітлення приміщення, тому купили генератор для повноцінної роботи книгарні, у якій проходять події за участі культурних діячів та авторів. Наприклад, в січні в "Сенсі" провели зустріч з письменницею Іреною Карпою, а у лютому відкрили книжковий клуб, який модерує літературознавиця Анастасія Євдокимова.

Хоч у "Сенсі" більше й не розташований волонтерський штаб, проте вони продовжують підтримувати армію та населення благодійністю та ініціативами. 

Ми продаємо листівки і зароблені гроші йдуть нашим друзям, "Печерським котикам", вони виготовляють захисні костюми для снайперів та розвідників, а також маскувальні сітки. Листівки, плакати - весь прибуток йде їм. З цих товарів ми передали близько 100 тисяч гривень. Плюс, в нас є твіттер аккаунт, який ми ведемо і ми регулярно донатимо суму, аналогічну кількості підписників. 5 тисяч підписників – 5 тисяч донатимо, 6 тисяч – 6 тисяч. Кожен раз ми святкуємо кількість підписників донатом на фонд "Повернись живим". Так ми передали вже 27 тисяч

Також книгарня отримала грант від Міжнародного фонду "Відродження" та Goethe-Institut на реалізацію проєкту "Книжки з дому". Цей проєкт покликаний розширити доступ до літератури українською мовою для українців, що зараз вимушено перебувають за кордоном. За допомогою "Книжки з дому" читати рідною мовою зможуть українці в Польщі, Австрії, Чехії, Бельгії, Угорщині, Португалії та Іспанії. 

Мистецька книгарня "Nebo"

У мистецькій книгарні "Nebo" представлені книжки як однойменного арт-видавництва, так і інших українських видавництв. 

До повномасштабного вторгнення у книгарні проводили зустрічі власного книжкового клубу, лекції з мистецтва і презентації.

Ідея книгарні відображається з назви. "У нашої власниці була галерея і, відповідно, виникла ідея продовження цього стилю життя — створення власної мистецької книгарні", — ділиться менеджерка книгарні Олена Должениця.

За її словами, перевага надається наповненню саме книжками з мистецтва, аби люди могли більше дізнатися про нього та бути більше освіченими в цьому напрямку. 

З початком повномасштабної війни ситуація в книгарні змінилась.

"Певна частина співробітників – це хлопці, вони відразу за покликом свого серця пішли захищати країну, це однозначно. Дівчата залишились і працювали, як це дозволяла ситуація в країні. В основному, це була онлайн-робота, замовлення через сайт, все працювало. І тому раз на тиждень вже, мабуть, в кінці березня ми почали виїжджати на місце, обробляти замовлення, відсилати їх", – розповідає Олена.

Із часом ситуація покращувалась, проте відключення світла зробило неможливим проведення заходів у книгарні.

Все це пов’язане з електропостачанням. Генератор ми не можемо поставити, тому що ми знаходимось у житловому будинку й не хотілося б турбувати мешканців. І тому ми працюємо лише тоді, коли є світло. І підлаштуватися дуже важко.

У період віялових відключень книгарня працювала з вівторка по п’ятницю по чотири години.

Збільшення попиту на українські книги: міт чи реальність?

Після 24 лютого багато українців свідомо почали відмовлятися від російського контенту, у тому числі і від російських книжок. З іншого боку, попит на українські книжки зростає. Особливо зростає на книги з історії України та книги українських письменників.

"Точно можу сказати те, що збільшився попит на книжки з історії і книжки українських авторів, тому що люди почали шукати в собі свою українську ідентичність, намагатися з нею розібратися, її зрозуміти", — говорить співзасновник книгарні "Сенс" Олексій Ерінчак.

Олександр Рябчук ділиться, що зріс попит на книги з української автентики, про культуру України. До того ж, збільшився попит української книги за кордоном.

У людей нарешті з’явилось бажання більше пізнати історію своєї країни. До 24 лютого багато хто ставився до цього як належне. Тобто, у нас є незалежність і ми це маємо як факт. Багато людей не задумувалися, як вона далась, що було пройдено, скільки було жертв заради того, що ми зараз маємо. Бажання пізнати українських авторів, дізнатись історію також могло відіграти роль.

Усі видавництва намагаються продовжувати звичну роботу навіть під час війни. За даними опитування видання "Chytomo", 85,9% видавництв в Україні продовжують свою роботу під час війни, а 14,1% частково провадять свою діяльність. Олена Должениця, менеджерка мистецької книгарні "Nebo", вважає, що на ринку з’явились сприятливі умови для української книги.

"Коли раніше книгарні були наповнені і книжками російською мовою, і російськими видавництвами, то ринок був зайнятий. А зараз ніц немає цього всього. І ринок настільки вільний, настільки безмежний. Зараз багато простору для того, щоб насичувати його новими та цікавими книжками", — доповнює Олена.

На збільшення попиту на українськомовні книги також повпливав і наказ Держкомтелерадіо, який був опублікований 6 березня 2022 року, про припинення видачі та зупинення дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території росії. Також суттєво знизився тираж російськомовних книг в Україні. За даними Книжкової палати, книг російською було видано на 74% менше, ніж в 2021 році.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту "Нова Україна", в якому команда "Наш Київ" підіймає важливі теми для українського суспільства: нова робота, новий дім, нова культура, новий бізнес, нові технології, нові історії, нові українці та нова реальність. Ми допомагаємо читачам розв'язувати нагальні проблеми, ставати ще сильнішими та робити сильнішою Україну.