В український прокат вийшла довгоочікувана історична комедійна драма "Вавилон" з Марго Роббі та Бредом Піттом у головних ролях. Нова стрічка від режисера "Ла-Ла Ленду" Дем'єна Шазелла має всі шанси стати культовою. Розповідаємо, чому.
Про що фільм
"Вавилон" — це історія раннього Голлівуду в період переходу від німого до звукового кіно. Це якраз проміжок часу, зображений у "Співаючи під дощем" 1952 року. Проте, на відміну від романтичного мюзиклу, де оспівується Голлівуд, Шазелл обирає протилежну стратегію. Режисер показує нам руйнівне, вульгарне і абсолютно безжальне "місто мрій".
Водночас, попри весь бруд, головна ідея стрічки — вшанування кіно. Кіно, як найвище з мистецтв, як наркотик, без якого не можна жити і заради якого можна пожертвувати абсолютно всім.
Сюжет
У центрі сюжету — п'ять героїв, які знайомляться на шаленій вечірці у голлівудського продюсера. На фоні цієї "паті" навіть "Сатирикон" Фелліні здається дятичою забавкою.
Сцена з "агресивною" оргією, віртуозно знята ледь не одним прольотом камери, на думку критиків, сама по собі вже заслуговує на "Оскар".
Отож, на цій вечірці глядачі знайомляться із головними героями стрічки — зіркою німого кіно в амплуа актора-коханця Джеком Конрадом (Бред Пітт), старлеткою Неллі Ларой (Марго Роббі), яка відчайдушно мріє про славу й мексиканським емігрантом Мануелем (Дієго Кальва), який прагне зробити кар’єру продюсера.
Протягом трьох годин глядачі спостерігатимуть за мріями персонажів та їх крахом. Хай вас не лякає тривалість стрічки — динаміка сюжету не дасть вам занудьгували. Іноді фільм нагадуватиме "Одного разу в Голлівуді" Квентіна Тарантіно, де також знімалися Пітт та Роббі. А от історія кохання емігранта та старлетки на фоні шалених вечірок нагадає кіноманам роман головних героїв з "Мулен-Руж.
Чому фільм "Вавилон" не для всіх
Навмисна вульгарність та всілякі екскременти, якими режисер буквально заливає весь екран на початку, ніби сигналізують, що цей фільм не для всіх. Крім того, Шазелл дещо захопився відсилками на різні класичні та сучасні фільми. Це в жодному разі не применшує геніальність його творіння, проте звужує коло аудиторії. Адже для повного розуміння стрічки потрібна неабияка "надивленість".
Так, наприклад, згаданий вище мюзикл "Співаючи під дощем" та його сцени тісно переплітаються із тим, що відбувається у "Вавилоні" й символізують історію життя одного із головних героїв. Або ж момент на вечірці, коли старлетка мочиться на товстого актора. Це пряма цитата зі скандального роману-викриття "Голлівуд Вавилона" Кеннета Енгера. Йдеться про зґвалтування пляшкою з-під шампанського акторки Вірджинії Рапп. Дівчина померла, а кар’єрі ґвалтівника Фатті Арбакля прийшов кінець. У "Вавилоні" дівчина теж вмирає, що дає Неллі ЛаРой шанс прорвалася на вечірку без запрошення.
І це лише два приклади відсилок та цитувань інших творів. Словом, непідготовлений глядач навряд зможе цілковито перейнятися історією. Водночас незабутнім фільм залишиться однозначно, незалежно від того, сподобався він чи шокував.
Як сприйняли стрічку
Середній бал "Вавилону" на Rotten Tomatoes — 6,3/10. Фільм має рейтинг 55% на підставі 255 рецензій. Тобто, тільки половина з них позитивні.
Водночас на Metacritic рейтинг складає 61 бал зі 100 можливих, що означає "загалом позитивні відгуки".
У дебютний уїк-енд фільм із бюджетом у 80 млн доларів зібрав у США та Канаді 5,3 млн.
Відгуки критиків
Думки критиків також різняться щодо сприйняття фільму Шазелла. Ось деякі з них:
- "Незважаючи на зірковий акторський склад та ефектні моменти (враховуючи каст, як їх може не бути?), розтягнутий, брудний, тригодинний тест на витривалість сценариста-режисера, який показав, що він не готовий до такого великого проекту" (Браян Лоурі / CNN).
- "Якими недосконалими не були б люди, які їх знімають, фільми мають значення. Вони завжди є. Вони завжди будуть. Жоден інший вид мистецтва не може одночасно так глибоко вразити масу людей. "Це щось навіть важливіше, ніж життя", — зазначає лакей на ім'я Менні у "Вавилоні", одному з найяскравіших і найамбітніших фільмів року, на мою думку" (Кайлі Сміт /The Wall Street Journal).
- "Одні лише порожні жести й чепуруни, що ховаються під шкірою справжнього кінематографічного стилю. Розчаровує те, що фільм так багато міг би досягти й таким нікчемним вийшов у результаті" (К. Остін Коллінс / Rolling Stone).
- "Вистава весела, музика хрипла, костюми чудові. І все ж весь візуальний бенкет фільму нагадує надмірну сцену вечірки в перевантаженому "Великому Гетсбі" База Лурмана, красивому і проклятому" (Тельма Адамс / AARP Movies for Grownups).
