Ми знаємо їх за сухими біографіями з підручників і творами, які нам доводилося переказувати в школі. Та вони, крім того, що видатні українські діячі, ще й звичайні люди з неординарними, іноді трагічними, а іноді веселими історіями.
Це друга частина нашої рубрики "Цікаві факти про українських письменників". Давайте ж познайомимося з ними ближче, бо вони дійсно цього заслуговують.
Михайло Коцюбинський
Дитяче кохання 12-річного Михайла в якомусь сенсі поклало початок його літературному генію.
Закохавшись у старшу на 4 роки дівчину, Коцюбинський, в спробах привернути її увагу, вдарився в читання. Добре, що в оточенні майбутнього письменника саме начитаність робила підлітків крутими.
Зрештою, захопившись творчістю Шевченка і Марко Вовчка, Коцюбинський і собі вирішив почати писати. І не дарма! Адже саме він вивів українську літературу на європейський рівень.
Здається, історія з дитячим коханням була тільки прикриттям неймовірної тяги до знань Михайла. Адже крім іншого, Коцюбинський ще й володів дев’ятьма мовами: українською, російською, польською, французькою, італійською, румунською, татарською, турецькою та циганською.
Ну… хіба що він частенько закохувався.
Іван Котляревський
Котляревський, який мріяв про сім’ю, зустрів своє кохання у 25-річному віці в будинку поміщика, де жив і навчав дітей останнього грамоті. Це була кріпачка Марія, яка прибирала кімнату письменника.
Коли Котляревський вирішив побратися з Марією і попросив поміщика дати їй волю, той відмовив, бо, мовляв, дівчину вже засватав один військовий.
Письменник відступив і сам пішов на військову службу. Марія ж, дізнавшись про цю історію, спершу намагалася вкоротити собі віку, а після подалася в монастир.
Пізніше Котляревський зустрів цього військового і дізнався, що той сватався до Марії заради забавки. Письменник розправився з винуватцем на дуелі, але так і не відпустив ситуацію. До кінця життя Іван залишався неодруженим.
Олена Теліга
Олена Теліга, яку літературознавці ставлять в один ряд з Лесею Українкою, була не тільки видатною поеткинею, але й полум’яною націоналісткою. В складі ОУН письменниця займалася підпільною роботою з Польщі: виготовляла листівки, відозви, летючки. Виступала перед представниками ОУН, з ними ж і прибула до Києва. Тут вона стала головою Спілки українських письменників і продовжувала активну діяльність навіть попри загрозу репресій.
36-річну Олену Телігу розстріляли у Бабиному Яру разом з її чоловіком, який під час затримання представився письменником, щоб його забрали разом з коханою.
У камері, де перебувала Олена перед розстрілом, вона залишила напис "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга" разом з викарбуваним тризубом-мечем. Подейкують, що один з катів — гестапівець — після її смерті сказав, що не бачив мужчини, який би так героїчно вмирав, як ця гарна жінка.
Леся Українка
Лесю Українку по праву можна було б назвати дитиною індиго. В чотири роки вона навчилась читати, в п’ять почала писати драматичні твори, у шість майстерно вишивала, а у дев’ять написала перший вірш "Надія".
Письменниця знала українську, російську, польську, болгарську, англійську, німецьку, французьку, італійську, давньогрецьку мови та латину.
Якби не хвороба, крім поетеси Лесі Українки, ми могли б ще мати й видатну композиторку Українку, адже її здібності в музиці та грі на фортепіано вражали.
Та не менше вражає той факт, що всі здобутки й здібності видатної української письменниці не виклали жодного захвату в її матері. Олена Пчілка взагалі не вважала доньку талановитою чи розумною.
Василь Симоненко
Василь Симоненко мріяв запалити національне відродження. Разом зі своїми товаришами-шістдесятниками він займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. За його участі було відкрито таємні братські могили жертв сталінських репресії на Васильківському та Лук’янівському кладовищах та у Биківнянському лісі. Разом з побратимами він написав Меморандум з вимогою оприлюднити ці місця й перетворити їх у національні Меморіали.
З одного боку цим вчинком Василь проявив неабиякий громадянський подвиг, з іншого — підписав собі смертний вирок.
Хоча Симоненко помер від раку нирок, але до цього буквально приклала руку радянська влада. Недуга почала прогресувати після жорстокого побиття письменника міліцією.
Максим Рильський
Письменника назвали на честь українського героя — Максима Залізняка. Ба більше, його два брати носили імена Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.
Це вже показує проукраїнські наративи, що панували в сім’ї Рильського, але вони не закінчувалися на шануванні свого коріння в такий спосіб.
Вся родина спілкувалася українською навіть у присутності гостей. Зараз це може здатися дивною заслугою, але в ті часи у Києві були одиниці сімей з інтелігенції, які б так демонстрували свою громадянську позицію.
В школах також викладали виключно російською, але завдяки батьку Максима, який навчив його української, ми зараз маємо такого визначного письменника.
Остап Вишня
Гуморист Остап Вишня і в житті ніколи не втрачав почуття гумору, незважаючи ні на що. Під час арешту, внаслідок якого він просидів у в’язниці 10 років за нібито спробу вбивства Постишева, Вишня завив "Чому б вам не звинуватити мене у зґвалтуванні Клари Цеткін?".
Доля теж не без гумору допомагала Остапу Вишні. Зокрема, письменник уник розстрілу дещо в іронічний спосіб. Коли прийшов наказ про його розстріл, виконання затягнулося через погодні умови. А поки готували страту, керівника табору самого розстріляли, а документи та наказ про покарання Вишні дивним чином зникли. Netflix міг би й запозичити такий сюжет.
