Історії очевидців, дослідження іноземних журналістів, фотографії, архіви та особистий досвід ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції. "Наш Київ" пропонує добірку з 7 книг, в яких автори досліджують історію та наслідки трагедії на ЧАЕС.
“Чорнобиль: етюди з натури”, Олег Векленко
Автор книги, Олег Векленко — професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв, художник та один з учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У своїй роботі автор описує особистий досвід, відчуття та враження, які він отримав під час перебування у Чорнобилі наприкінці весни — початку літа 1986-го та ділиться думками щодо наслідків катастрофи.
Автор описує повсякдення ліквідаторів та небезпеки, з якими вони стикались в екстремальних умовах. Це все підкріплює авторськими фотографія та замальовками.
“Опівночі в Чорнобилі: Невимовна історія найбільшої у світі ядерної катастрофи”, Адам Гіґґінботам
Книга британського журналіста, публіциста Адама Гіґґінботама, що описує події ночі з 25 на 26 квітня 1986 року та подальшу ліквідацію катастрофи на Чорнобильській АЕС. Протягом майже 10 років автор проводив інтерв’ю з очевидцями трагедії, вивчав їхні листування та опрацьовував архіви й свідчення про катастрофу. Документальний трилер зосереджується довкола катастрофічних наслідків Чорнобильської трагедії та розвінчує міти радянської пропаганди. Текст книги доповнюють архівні фотографії та схеми АЕС.
Робота отримала визнання критиків, зокрема увійшла до десятки найкращих книг 2019 року за версією The New York Times і Time, а також відзначена медаллю Ендрю Карнегі за досконалість у науковій літературі у 2020 році. 
“Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього”, Світлана Алексієвич
Це книга білоруської журналістки, письменниці, лавреатки Нобелівської премії з літератури Світлани Алексієвич. Робота бере за основу свідчення понад 500 потерпілих від аварії на ЧАЕС: ліквідаторів, пожежників, лікарів, їхніх родичів та пересічних громадян. Авторка досліджує історії, враження, роздуми та вплив, який мала катастрофа на їхнє життя.
Книга отримала світове визнання, а також декілька екранізацій. У 2016 році вийшов драматичний фільм “Голоси Чорнобиля” спільного виробництва Люксембурга, Австрії й України. Серіал від HBO “Чорнобиль” також частково заснований на книзі Алексієвич. 
“Чорнобиль: я бачив”, Володимир Шовкошитний
Книга українського поета, прозаїка, публіциста Володимира Шовкошитного — одного з ліквідаторів аварії на ЧАЕС та її наслідків. Це художньо-документальна повість, у якій автор поєднує власні спогади з історіями інших очевидців трагедії, аналізує економічні, екологічні й соціальні наслідки лиха та спростовує міти радянської пропаганди. 
“Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи”, Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький
Автори в доступній формі описують страшні події квітня 1986-го та наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф у світовій історії. Книжка розповідає історію Чорнобильської трагедії людям, які народились вже після неї, аби сконструювати правильний історичний контекст та допомогти їм з усвідомленням історичного і психологічного досвіду нації.
Видання отримало кілька нагород — перемогу в конкурсі “Найкращий книжковий дизайн” від Книжкового Арсеналу в номінації “Дитяча книга” та Best Book Award 2020 від BookForum у номінації “Література для підлітків і young adult”.
“Пройти крізь Чорнобиль”, Галя Аккерман
Книга французької письменниці, журналістки та історикині Галі Аккерман. У своїй роботі авторка розповідає про людей, чиї долі зачепила трагедія на ЧАЕС. У книзі оповідається про самоселів — жителів зони відчуження, які попри заборони продовжують облаштовувати своє повсякдення у зоні примусового виселення поблизу ЧАЕС.
Це історії ліквідаторів, вчених та пересічних громадян, що відмовились покидати свою домівку. Книга — ніби мандрівка радянським минулим та українською дійсністю через призму травмованих масштабною трагедією людських історій. 
“Чорнобиль: історія ядерної катастрофи”, Сергій Плохій
Автор досліджує історію Чорнобильської трагедії. Не через призму особистих історій очевидців та ліквідаторів, а з масштабуванням на цілу націю. Це роздуми щодо причин та наслідків катастрофи: помилки персоналу, нехтування правилами безпеки й проблеми з конструкцією реактора, але також про злочинну радянську систему, що не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії на станції навіть серед провідних фахівців галузі.
Це історія про колективну психологічну травма нації, економічні та політичні наслідки, що на думку автора, також сприяли розпаду радянського союзу.
