У Києві закінчили зйомки фільму «Подвійний імельман». Це незвичайне кіно про війну частково присвячене АТО. Події, показані у фільмі, не відбувались насправді. Сеттінг війни потрібен для того, щоб показати історію про людей. Події, які стаються навколо них служать приводом для того, щоб показати дещо глибше. «Наш Київ» поспілкувався з режисеркою фільму Вірою Яковенко. Вона розповіла про те, як знімали цю картину та чому «Подвійний імельман» — це круте кіно.
Про що знімали
Подвійний імельман — це фігура вищого пілотажу (літальний апарат двічі підряд розвертається на 180 градусів). За сюжетом, український військовий літак розбивається в зоні АТО. Члени екіпажу, яким вдалося вижити, опиняються на окупованій території. Вони розкидані по «сірій» зоні (нейтральна територія вздовж лінії фронту). Тепер їм потрібно поодинці вибиратися звідти. Для цього військовим доведеться провернути «подвійний імельман» зі своїм життям. Головна героїня — мама одного з членів екіпажу, яка намагається допомогти сину вибратися з полону.
Скоріш за все без прокату
На знімальному майданчику «Нашому Києву» розповіли, що кіно, скоріш за все, буде фестивальним. Це означає, що прем’єрний показ у кінотеатрі, звісно, відбудеться, але у прокат фільм навряд чи візьмуть. Це не той формат, який добре заходить широкому глядачу. Кіно експериментальне і чорно-біле. Тому його показуватимуть на фестивалях. Реліз фільму планують на цей рік. Але доки невідомо коли саме. Найвірогідніший варіант — восени.
Перша спроба
«Подвійний імельман» — це дебют режисерки Віри Яковенко. Вона закінчила Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого. Працювала в Україні і Німеччині. Знімала документалки, телевізійні фільми, серіали та передачі. Плюс, писала сценарії. Але це перше повнометражне кіно, яким вона займається.
Віра Яковенко, режисер-постановник
Про фільм
Це сценарій Ірен Роздобудько. Він отримав перше місце на літературному конкурсі «Коронація слова». Фільм називається «Подвійний імельман». Він про наші часи, про зміни в свідомості людей, які викликані нещодавніми подіями, пов’язаними з АТО. Детальніше не розповідатиму. Хотілося б, щоб фільм побачили.
Чому вирішили знімати
Я познайомилась з Ірен. Вона мені запропонувала сценарій, який мені дуже сподобався. Ми подались на пітчинг Держкіно, виграли його і тепер знімаємо. Компанія Eidetic pictures. Там Олексій Пантелєєв, Роман Негрієнко, Ольга Пантелєєва та інші наші продюсери.
Скільки і де знімали
Знімати ми почали в грудні. У нас було два етапи. Першу частину ми відзняли у грудні, до Нового Року. А зараз закінчили решту.
Ми робили вибух літака і будували блокпости, бо це пов’язано з сюжетом. Але будуть також інші цікаві сцени. Все знімали в Києві, у нас не було ніякого відрядження. Навіть «сіру» зону зняли тут, на Ленінській кузні.
Фейкові новини
У нас були жорсткі умови. Увесь час було досить холодно. З погодою нам, можна сказати, «щастило». А з курйозного — коли ми знімали ДНРівский штаб, то обидва рази з’являлись фейкові новини про те, що будинки захоплено сепаратистами. А ще, мені якось дзвонила авторка сценарію. Питала, що там у вас відбувається на майданчику. Наче якась бійка, хтось руйнує техніку. Я кажу: «Нічого такого не було». Виявилось, що просто повз нас проїжджала машина і звідти побачили цю сцену. Ми тоді знімали на Троєщині. І власне про це наш фільм. Як швидко народжуються фейкові новини і наскільки вони впливають на людей. Можливо у наш час люди вже не можуть без цього жити. Або їм немає чим зайнятися, я не знаю. Мене це не те, щоб здивувало, але воно відгукується з тим, що відбувається у фільмі. З тим, як люди сприймають те, що їм навішують. Підтвердження того, що реальність зараз нікого не цікавить.
Чому це круте кіно
Тому що ми докладаємо зусиль. Тому що ми намагаємось зробити його глибоким фільмом. Таким, у якому глядач знайде щось для себе. І можливо подивиться на цю ситуацію трішки з іншого боку.
Фото: Иванна Зубович