За минулий рік у плейлистах багатьох українських слухачів відбулися суттєві зміни. Замість російських виконавців топ-місця у чартах посіли українські артисти, а ноунейми завоювали увагу аудиторії та склали гідну конкуренцію іменитим музикантам. Та про все поступово. Як змінилася українська музична індустрія у 2022 році й чого очікувати у 2023-му, розповідаємо разом із Максом Нагорняком — музичним критиком, оглядачем і засновником проєкту Bezodnya Music.
Відродження постпанку і байрактарщина: підсумки 2022 року
Простежити за тим, як змінювалися музичні вподобання українців нескладно: для цього достатньо знайти музичні чарти стрімінг-платформ. Приміром, YouTube: якщо до 24 лютого в топ-10 найпопулярніших пісень входили шість російських композицій і чотири українські, то після повномасштабного вторгнення рф ситуація цілком логічно змінилася. Сьогодні серед найпопулярніших композицій сім українських, дві російські та одна американська. І, будемо щирі, цієї дерусифікації музичних чартів все ще недостатньо.
Зміни відбулися не лише у тому, кого українці слухають, але і в жанрових уподобаннях. Зокрема, після 24 лютого "друге дихання" отримали напрями, які раніше не користувалися популярністю.
"У нас відродилися жанри на кшталт постпанку, який до цього не був популярним. Дуже сильно виросла українська електронна сцена. Її представницями є Туча з хітом "Росія — держава-терорист" і виконавиця "Структура щастя" — 19-річна дівчина, яка зараз просто розриває українські чарти на стрімінг-сервісах. Також за звучанням стала цікавіша вітчизняна рок-сцена", — розповідає Макс Нагорняк.
Ну і, зрештою, третя складова змін у музичній індустрії України — тематика. Контекст повномасштабної війни відобразився у текстах українських виконавців, почастішало використання патріотичних посилів, які деколи переростали у шароварщину чи байрактарщину — спекулювання на воєнній темі та зловживання згадками про ЗСУ, "байрактари", "джавеліни" і т.д..
"Викликом для українських виконавців стало не бути зашаблованими у парадигмі того, що твориться у нашій країні. Виникла потреба бути більш варіативними, знаходити нові глибші сенси навіть тоді, коли вся музика базується на тематиці війни. Наприклад, "Паліндром" і SadSvit, які шукають у темі війни нову символіку, використовують небанальні образи", — додає критик.
За його словами, після 24 лютого українську музичну індустрію довелося перебудовувати "з нуля". Запровадження єдиного телемарафону та відсутність розважальних шоу у перші місяці війни фактично закрили артистам доступ до телебачення і радіо, які формували запит аудиторії на того чи іншого виконавця. Багато іменитих музикантів та співаків — чи то не зорієнтувалися у новому музичному просторі, чи то просто були шоковані війною і не мали натхнення творити щось нове — втратили свій заробіток. Натомість молоді артисти заполонили собою весь інтернет-простір і частково закрили запит на російських виконавців.
Важливу роль відіграло і те, що ноунеймам не потрібні великі кошти, аби записувати пісні — для створення потенційного хіта достатньо кімнати вдома, звукової карти, мікрофона й синтезатора, гітари чи іншого музичного інструмента. Записали, виклали в мережу — і трек має шанс завіруситися.
Парадигма українського музичного простору змінилася настільки, що імениті Потап, Настя Каменських чи The Hardkiss навіть через півроку після повномасштабного вторгнення не змогли повернутися на перші щаблі чартів. На заміну Monatik, кожна пісня якого раніше опинялася у топ-5 музичних хіт-парадів, прийшов молодий виконавець Ілля Парфенюк, який співає про кохання.
Ситуативна музика і "вічнозелені" хіти
Та будемо чесними: не усім артистам, які стали популярними під час повномасштабної війни, судилося утримати планку. Приміром, треки "Вова,*баш їх бл**ь" від Мюслі UA чи "Шо ви браття" виконавця jockii druce поступово зникають з хіт-парадів стрімінгових сервісів. Такі пісні називають ситуативними: вони асоціюються з конкретним часом чи етапом нашого життя, романтизують якісь події чи викликають ностальгію, але не живуть довше 1-2 років.
Натомість у музиці виділяють і "вічнозелені" хіти, на зразок "Без бою" від "Океану Ельзи", пісень гурту Lama чи "Бумбокс". Це композиції, які є і залишаються актуальними для слухачів у різні періоди життя й крутяться на радіостанціях десятиліттями.
"Стовідсотково, у 2023 році будуть і ситуативні виконавці, які зроблять собі ім’я тут і зараз, потім після перемоги поїздять 1-2 роки по турам і через брак тематики або неактуальність образу просто зникнуть із музичного простору. Такі артисти були в 2000-х, на кшталт учасників програм "Шанс" чи "Фабрика зірок", вони будуть і зараз. Поки складно сказати однозначно, хто залишиться надовго, а хто — ні. Думаю, цілісну картину можна буде побачити вже через 6-8 місяців", — зазначає музичний критик.
На те, чи залишиться виконавець у чартах, впливає низка факторів:
- систематична робота артиста;
- наявність бодай мінімального менеджменту та співпраця з лейблами, які мають базу артистів і можуть організувати концерти;
- достатній запал для того, аби працювати далі після першого успіху.
"Найважливіше — аби молоді артисти не перегоріли після першого успіху. Таке трапляється з багатьма виконавцями, які перегорають і далі роками не можуть знайти себе. Наприклад, Jerry Heil, яка після успіху пісні "Охрана, отмєна" два роки просто сама себе заганяла в якісь рамки і намагалася написати ще один мегахіт. До повномасштабної війни у неї завірусилася пісня "Пошта", і далі артистка стала, напевно, співачкою №1 у нашій країні. Успіх Jerry Heil — це коли людина не здається і шукає себе з різних сторін", — пояснює він.
Такий шлях цілком може стати виходом для багатьох молодих артистів, хоч дехто зможе одразу випускати кілька хітів поспіль. Утім, головне — втриматися на цій хвилі та вчасно залучити якісний менеджмент.
Патріотична тематика і реп-сцена
Як і в 2022 році, пісні на тему війни будуть все ще актуальними і цьогоріч. Але все може змінитися із приходом молодих артистів, які даватимуть нетривіальну музику.
"Думаю, щонайменше перші півроку 2023-го ми будемо чути пісні про війну. Тим паче, якщо у нас будуть нові перемоги на фронті, то з’являтиметься більше ситуативної музики, наприклад, пісні про Бахмут, Буданова чи якихось інших політиків. Цей тренд видно і по релізам, які вийшли перед Новим роком: те, що читаємо у стрічці новин, відгукуватиметься слухачам і в музиці", — зазначає засновник Bezodnya Music.
Також він очікує, що в українській музичній індустрії й надалі з’являтимуться нові обличчя, а в 2023 році нарешті сформується хіп-хоп сцена та реп-спільнота. Адже запит у менеджерів на роботу з молодими реп-виконавцями є.
На черзі — розвиток української поп-сцени. Йдеться не про іменитих артистів, які просто перекладатимуть свої пісні українською, а про молодих виконавців 20-25 років, які стануть кумирами для молоді і нарешті остаточно витіснять із чартів російських музикантів.
"Молодь — це найбільша частина аудиторії, яка досі слухає російську музику. Тому треба привернути увагу цієї аудиторії до українських співаків. Якщо це станеться, то ми зробимо ще один величезний крок до того, аби ще більше віддалитися від російського світу й будувати свою незалежну країну", — ділиться Нагорняк.
TVORCHI на "Євробаченні-2023": прогнози
Цього року Україну на пісенному конкурсі "Євробачення" представлятиме гурт TVORCHI з англомовною піснею Heart of Steel. Досить багато критики було стосовно мови композиції, адже минулі роки нашу країну представляли гурти з україномовними піснями. Та, на думку музичного оглядача, цього року мова не стане перешкодою до того, аби Україна посіла своє місце у топ-10.
"Минулого року Kalush Orchestra вже завоювали перше місце, тож цьогоріч нам буде важко знову перемогти. Думаю, якщо ми не можемо перемогти, то потрібно чимось дивувати. Виступ TVORCHI на "Євробаченні-2023" буде відвертістю від України. По-перше, ми покажемо, що ми нормальна європейська країна, в якій живуть представники різних народів. А по-друге, продемонструємо, яка крута і сучасна у нас поп-музика", — пояснює він.
Пишатися своїм і демонструвати власну крутість світу — саме це зробило українську музичну індустрію 2022 року такою особливою. Впевнені, що вітчизняні артисти й надалі радуватимуть слухачів, які за останній рік стали не лише більш вибагливими щодо звучання і тематики, але й не бояться критикувати своїх кумирів. Якби там не було, ці зміни лише роблять нас лише кращими.
Матеріал створений у рамках спецпроєкту "Нова Україна", в якому команда "Наш Київ" допомагає українцям розв'язувати нагальні проблеми та ставати ще сильнішими. Це 8 напрямів, в яких ми підіймаємо важливі теми: нова робота, новий дім, нова культура, новий бізнес, нові технології, нові історії, нові українці та нова реальність.
