Сьогодні у Києві пройшла конференція, яка називалась «Культурна спадщина і сучасні методи її реновації та ревалоризації». Звучить не надто привабливо, ми знаємо. Але якщо говорити людською мовою — там розповідали про те, як давати нове життя старим будівлям. Не тим, які ми називаємо «хрущівками», а тим, які вважають культурною спадщиною. Хоча «хрущівки» — це, звісно, теж культурна спадщина. Тут навіть нічого сперечатись. Але, повертаючись до теми, НК навідався на цю конференцію і приніс вам цікавої інфи. Так що, можете почитати.
Про конференцію
Подія проходила в Освіторія Хаб, на території Київського Арсеналу. Вочевидь, організатори вирішили втопити за символічність. Річ у тому, що Арсенал — це єдина в Європі фортифікаційна споруда, яка так добре збереглась. Плюс, недавно там закінчили реновацію і тепер A-Station — це один з наймодніших спотів у місті.
На події були присутні представники компаній з різних країн. Вони розповідали про те, які проєкт вони втілювали і як їм це вдавалось. А ще, як зберегти зовнішній вигляд історичних будівель, розширивши їх функціонал. Через карантин мало спікерів змогли приїхати в Київ, щоб виступити наживо. Так що під «були присутні» ми маємо на увазі онлайн-режим та відеодзвінки. У конференції брали участь також українські спеціалісти. А разом вони створили великий майданчик для нетворкінгу. Проте обмін досвідом — це не єдина задача івенту. Один з головних задумів — донести до представників бізнесу ідею, що зі старими будівлями можна щось робити. Адже зараз, у Києві, багато з них ніяк не задіяні — вони просто стоять і потроху руйнуються. На цьому акцентували свою увагу представники КМДА.
Ми зараз знаходимось в Освіторія Хаб, на території Київського Арсеналу. Це, на мою думку, гарний приклад наукової реставрації. На цьому місці раніше знаходились склади де ремонтували й виготовляли зброю. А зараз тут освітні хаби, фудкорти, ресторани, готелі. Ці приміщення збережені для майбутніх поколінь і водночас активно експлуатуються. Конференції дають можливість взяти досвід різних країн світу, щоб застосовувати найсучасніші практики. І, я впевнений, що сьогоднішня не буде виключенням. Ми тут маємо спікерів з Іспанії, Франції, Китаю та інших країн.
Є багато успішних кейсів, коли відбувалась реновація або реставрація і будівлі отримували нове життя. Конференція потрібна для того, щоб таких об’єктів стало більше. І власники, зокрема приватні, розуміли, що можна давати цим будівлям нове дихання. Адже потім вони приноситимуть користь суспільству. На щастя, в місті збереглись безліч об’єктів культурної спадщини — мова йде про тисячі. Мабуть, не всі з них матимуть подібний вигляд. Але я впевнений, що у багатьох з них є таке право і, цілком ймовірно, що вони отримають друге дихання. Як на мене — це суперактуальне питання. Ми зараз маємо досить потужний запит від суспільства на те, що історію потрібно зберігати. А такий підхід до реставрації — це вихід, який отримують бізнес, держава чи міська громада, як власники.
У Києві багато об’єктів культурної спадщини в приватній власності, а люди не знають, що з ними робити. Будівлі стоять у занедбаному стані, а їх господарі чекають, щоб ті впали чи згоріли, аби побудувати там щось нове. Вони не знають, що ці об’єкти можна реставрувати й пристосовувати під сучасні потреби. Тому тематика сьогоднішньої конференції — це показати приклади, які є в Європі.
Висновок
Не знаємо, яке враження ця конференція справила на представників бізнесу. Проте журналістів на події було багато, а це означає, що інформація має розлетітись. Наразі у Києві багато історичних будівель, яким можна дати нове життя. Ми розуміємо, що не з кожною це вдасться зробити. Але підтримуємо те, що такий підхід популяризують і до цього долучається міська влада. Тим паче, що у Києві вже є вдалі приклади, на які можна дивитись.
